- •1 Оcновні поняття і визначення
- •1.1 Зворотні зв’язки
- •1.2 Класифікація сак
- •1.3 Принцип дії сар
- •1.4 Функціональна схема сар
- •1 0 0 .5 Вимоги, що ставляться до сар
- •2 Статичні і динамічні характеристики об’єктів керування
- •2.1 Лінійні диференціальні рівняння автоматичних систем і їх елементів
- •2.2 Перехідні функції
- •2.3 Передавальні функції
- •2.4 Частотні характеристики
- •2.5 Статичні характеристики типових з’єднань елементів
- •3 Типові алгоритмічні ланки, їх частотні та часові характеристики
- •3.1 Поняття алгоритмічної, типової і елементарної ланок
- •3.2 Типові ланки з розподіленими параметрами
- •3.3 Безінерційна ланка
- •3.4 Інерційна ланка і-го порядку
- •3.5 Інтегруючі ланки
- •3.6 Диференціююча ланка
- •3.7 Інерційні ланки другого порядку
- •3.8 Ланка запізнення
- •4 Стійкість автоматичних систем і показники якості перехідних процесів
- •4.1 Поняття стійкості автоматичних систем керування
- •4.2 Математична оцінка стійкості
- •4.3 Алгебраїчні критерії стійкості
- •4.4 Графо-аналітичний критерій Михайлова
- •4.5 Частотні критерії стійкості
- •4.6 Оцінка стійкості автоматичної системи за її структурою
- •4.7 Синтез систем автоматичного керування, виходячи з умов стійкості
- •4.8 Запас стійкості автоматичної системи
- •4.9 Показники якості перехідних процесів
- •4.10 Методи побудови перехідних процесів
- •4.11 Непрямі оцінки якості перехідних процесів
- •4.12 Інтегральні оцінки перехідних процесів
- •4.13 Розрахунок сталої помилки автоматичної системи
- •4.14 Помилки від задаючих впливів
- •4.15 Коефіцієнти помилки
- •4.16 Помилки від впливу збурення
- •5 Аналіз стійкості нечітких систем керування з нечітким під-регулятором
- •5.1 Твердження проблеми
- •5.2 Узагальнена умова Гурвіца
- •5.3 Еквівалентна система
- •6 Загальні відомості про автоматичні регулятори
- •6.1 Принципи побудови і класифікація автоматичних регуляторів
- •6.2 Математичні моделі і способи реалізації автоматичних регуляторів
- •6.3 Регулятори прямої дії
- •6.4 Пневматичні регулятори
- •6.5 Елементи і вузли пристроїв безперервної дії
- •6.6 Елементи і вузли пристроїв дискретної дії
- •6.7. Регулятори безперервної дії
- •Умова рівноваги елементу порівняння матиме вигляд
- •6.8 Екстремальні регулятори
- •7.1 Регулювання витрати
- •7.2 Регулювання рівня
- •7.3 Регулювання тиску
- •8 Нечітке моделювання багатовимірних нелінійних процесів
- •9 Первинні вимірювачі-перетворювачі технологічних параметрів
- •9.1 Перетворювач-регулятор потенціометричний пп-10
- •Конструктивні особливості
- •Функціональні можливості
- •9.2 Блок перетворення взаємної індуктивності бпви-1
- •9.3 Блоки перетворення сигналів термоопорів бпо-32, бпо-42
- •9.4 Блок перетворення сигналів термопар бпт-22
- •9.5 Блок перетворення сигналів тензодатчиків бпт-2
- •9.6 Перетворювач постійної напруги і струму пнс-1 Перетворювач змінної напруги пнс-2 Перетворювач змінної струму пнс-3
- •9.7 Пневмоелектричний перетворювач пеп-11
- •9.8 Блок перетворення інтерфейсів бпи-485
- •Характеристики інтерфейсу rs-485/rs-422
- •9.9 Блок перетворення інтерфейсів бпи-2к
- •10 Цифрові сар
- •10.1 Функціональна організація цифрових сар з керуючою мікро електронної еом (кмеом)
- •10.2 Реальний масштаб часу цсак з кмеом
- •10.3 Дискретна передавальна функція неперервної частини цсак
- •10.4 Дискретна передавальна функція цифрових коректуючих ланок
- •11 Поняття про синтез автоматичних систем керування технологічними процесами.
- •11.1 Класифікація і загальна характеристика методів синтезу аск.
- •11.2 Основні етапи синтезу аск
- •Cтруктурний синтез багатовимірних систем керування (детерміновані системи)
- •12.1 Математична модель багатовимірної системи керування.
- •Із першого рівняння системи (12.2) знаходимо
- •12.2 Основні властивості об’єктів керування.
- •12.3 Алгоритмічні структури багатовимірних систем керування.
- •12.4 Синтез автоматичних систем керування.
- •12.5 Синтез модального керування
- •Приймаючи до уваги (12.26), отримуємо
- •12.6 Поняття про синтез оптимальних регуляторів.
- •Додаток в
4.16 Помилки від впливу збурення
Для
визначення помилок від збурення
структурну систему необхідно привести
до вигляду, показаного на рис. 4.20, де
і
– передавальні функції частин системи,
умовно названі відповідно регулятором
і об’єктом.
Рисунок 4.20 – Структурні схеми АСР |
Передавальна функція за збуренням (рис. 4.20, б)
,
де
– передавальна функція розімкнутої
системи.
Тоді зображення у відповідності з формулою (4.31) має вигляд
. (4.39)
Використовуючи дану формулу, можна не тільки вирахувати величину сталої похибки, але й визначити порядок астатизму системи по відношенню до збурення. Так, якщо регулятор не містить інтегруючої ланки, то система буде статичною, якщо містить – астатичною (рис. 4.21).
Рисунок 4.21 – Перехідні функції встановленої помилки за збуренням для астатичних (а) і статичних (б) систем |
Так,
наприклад, при статичному об’єкті і
статичному регуляторі
і
.
При ступінчастому збуренні
З
урахуванням того, що
,
стала похибка
(4.40)
де
– коефіцієнт передачі розімкненої
системи, тобто система статична.
Якщо ж
регулятор буде астатичним, тобто
,
до того ж
,
то
, (4.41)
тобто система є астатичною.
Висновки: якість процесів регулювання – це загальна характеристика динамічних властивостей автоматичних систем як в перехідних процесах, так і в сталих режимах.
Перехідний процес обумовлюється інерційністю системи. Його можна оцінити прямо і непрямо.
При прямій оцінці тих чи інших способів необхідно будувати графік перехідного процесу, за яким знаходять основні його показники. Непрямі оцінки не потребують побудови графіків перехідного процесу і в цьому їх перевага. Вони дають можливість визначити деякі деталі перехідного процесу і встановити вплив системи на його якість.
Точність автоматичних систем характеризує вимушений рух, який оцінюється величиною встановлених помилок, які залежать як від характеру зовнішнього впливу, так і від якості самої системи. Зі збільшенням коефіцієнта передачі розімкнутої системи її помилки зменшуються, однак при цьому погіршується стійкість. Тому мають місце протиріччя в потребах до точності і стійкості.
Показники якості процесів регулювання мають забезпечити пред’явлені до системи вимоги. Це досягнення корекції динамічних систем.
5 Аналіз стійкості нечітких систем керування з нечітким під-регулятором
5.1 Твердження проблеми
Р
озглянемо
аналіз стійкості одноконтурної
неперервної системи керування, яка
вміщує так званий ПІД – нечіткий
регулятор (ПІД-НР скорочено). Його
спеціальне позначення показано на рис.
5.1.
Рисунок 5.1 – Нечіткий ПІД-регулятор
Цей нечіткий
регулятор схожий на традиційний
ПІД-регулятор і є важливим для багатьох
застосувань. Для прикладу в початковій
стадії проектування традиційний
ПІД-регулятор є доброю відправною точкою
для синтезу нечіткого регулятора.
Розглянута система вміщує ПІД-НР і
лінійну динамічну установку з передавальною
функцією
Будемо розрізняти два випадки:
вихід нечіткого регулятора рівний входу процесу
,вихід нечіткого регулятора рівний похідній входу процесу, тобто
.
В першому випадку будь-яка послідовність в, кожному нечіткому правилі керування відноситься з процесом входу, тоді як в іншому разі це відноситься з похідною процесу входу (або зміна процесу входу в дискретному часі). Як показано на рис. 5.1 тип нечіткого регулятора залежить від стану вмикачів p0, p1, p2, A і B. Це означає, що вмикачі визначають деяку Булеву функцію S=S(p0, p1, p2, A і B), що має бути ідентифікована з особливим типом нечіткого регулятора (див. табл. 5.1). Очевидно не всі позиції вмикачів є дозволеними. В деяких випадках, як в табл. 5.1, один може визначати різні типи регуляторів: П-НР, І-НР, Д-НР, ПІ-НР, ПД-НР, ІД-НР і на кінець ПІД-НР. Однак, ми розглянемо тільки три типи регуляторів: ПІ-НР, ПД-НР і ПІД-НР, тому звернім увагу, що ІД-НР має переважно обмежене застосування, тоді як П-НР, І-НР або Д-НР не є важкими для досліджень.
Таблиця 5.1 – Варіанти регулятора при певній комбінації вмикачів.
|
P0p1p2AB |
Тип нелінійності |
Константи |
Поліном
|
ПІ-НР |
11001 |
|
0<q1< q2=0 |
1+ q1s |
ПД-НР |
11010 |
|
0<q1< q2=0 |
1+ q1s |
ПІД-НР |
11101 |
|
0<q1< 0<q2< |
1+ q1s+q2 s2 |
(1
–
ввімкнено, 0 – вимкнено,
)
Відомо, що кожному нечіткому регулятору еквівалентне деяке вхідне-вихідне нечітке відношення, тобто нелінійна функція, скажімо f, (виділений квадрат на рис.5.1). В нашому випадку цю функцію ми визначаємо наступним чином (див. табл. 5.1):
для ПІ-НР або Д-НР,
для ПІД-НР,
де
не залежить від часу, тому що p0,
p1,
p2,
A
і B
фіксовані для кожного типу регулятора.
З іншого боку, регулятор виробляє
керуючий сигнал, тому f
може розглядатися як функція часу,
скажімо φ(t).
Ми обмежимось тільки деяким класом
нечітких регуляторів, тобто f
вважають нелінійною для деякого
обмеженого сектора. Це означає, що є
кінцеві додатні константи β, K,
q1,
q2
(q1,
q2
якщо вони зустрічаються у відповідності
з табл.5.1),
такі, що отримаємо
наступну нерівність:
,
(5.1)
де функція e1(t) визначена наступним рівнянням
(5.2)
Зазначимо, що e1(t) не спостерігається безпосередньо в системі і використовується тільки для аналізу стійкості (!).
Привабливі в оцінці обидва випадки A і B, тому розглянемо наступну модель системи
(5.3)
де
(5.4)
і
e(t)
означає
помилку, і
Перед тим як буде даний основний результат, ми коротко нагадаємо два важливі поняття зв’язані одне з іншим, а саме узагальнена умова Гурвіца і добре відоме припущення Айзермана.
