
- •1 Оcновні поняття і визначення
- •1.1 Зворотні зв’язки
- •1.2 Класифікація сак
- •1.3 Принцип дії сар
- •1.4 Функціональна схема сар
- •1 0 0 .5 Вимоги, що ставляться до сар
- •2 Статичні і динамічні характеристики об’єктів керування
- •2.1 Лінійні диференціальні рівняння автоматичних систем і їх елементів
- •2.2 Перехідні функції
- •2.3 Передавальні функції
- •2.4 Частотні характеристики
- •2.5 Статичні характеристики типових з’єднань елементів
- •3 Типові алгоритмічні ланки, їх частотні та часові характеристики
- •3.1 Поняття алгоритмічної, типової і елементарної ланок
- •3.2 Типові ланки з розподіленими параметрами
- •3.3 Безінерційна ланка
- •3.4 Інерційна ланка і-го порядку
- •3.5 Інтегруючі ланки
- •3.6 Диференціююча ланка
- •3.7 Інерційні ланки другого порядку
- •3.8 Ланка запізнення
- •4 Стійкість автоматичних систем і показники якості перехідних процесів
- •4.1 Поняття стійкості автоматичних систем керування
- •4.2 Математична оцінка стійкості
- •4.3 Алгебраїчні критерії стійкості
- •4.4 Графо-аналітичний критерій Михайлова
- •4.5 Частотні критерії стійкості
- •4.6 Оцінка стійкості автоматичної системи за її структурою
- •4.7 Синтез систем автоматичного керування, виходячи з умов стійкості
- •4.8 Запас стійкості автоматичної системи
- •4.9 Показники якості перехідних процесів
- •4.10 Методи побудови перехідних процесів
- •4.11 Непрямі оцінки якості перехідних процесів
- •4.12 Інтегральні оцінки перехідних процесів
- •4.13 Розрахунок сталої помилки автоматичної системи
- •4.14 Помилки від задаючих впливів
- •4.15 Коефіцієнти помилки
- •4.16 Помилки від впливу збурення
- •5 Аналіз стійкості нечітких систем керування з нечітким під-регулятором
- •5.1 Твердження проблеми
- •5.2 Узагальнена умова Гурвіца
- •5.3 Еквівалентна система
- •6 Загальні відомості про автоматичні регулятори
- •6.1 Принципи побудови і класифікація автоматичних регуляторів
- •6.2 Математичні моделі і способи реалізації автоматичних регуляторів
- •6.3 Регулятори прямої дії
- •6.4 Пневматичні регулятори
- •6.5 Елементи і вузли пристроїв безперервної дії
- •6.6 Елементи і вузли пристроїв дискретної дії
- •6.7. Регулятори безперервної дії
- •Умова рівноваги елементу порівняння матиме вигляд
- •6.8 Екстремальні регулятори
- •7.1 Регулювання витрати
- •7.2 Регулювання рівня
- •7.3 Регулювання тиску
- •8 Нечітке моделювання багатовимірних нелінійних процесів
- •9 Первинні вимірювачі-перетворювачі технологічних параметрів
- •9.1 Перетворювач-регулятор потенціометричний пп-10
- •Конструктивні особливості
- •Функціональні можливості
- •9.2 Блок перетворення взаємної індуктивності бпви-1
- •9.3 Блоки перетворення сигналів термоопорів бпо-32, бпо-42
- •9.4 Блок перетворення сигналів термопар бпт-22
- •9.5 Блок перетворення сигналів тензодатчиків бпт-2
- •9.6 Перетворювач постійної напруги і струму пнс-1 Перетворювач змінної напруги пнс-2 Перетворювач змінної струму пнс-3
- •9.7 Пневмоелектричний перетворювач пеп-11
- •9.8 Блок перетворення інтерфейсів бпи-485
- •Характеристики інтерфейсу rs-485/rs-422
- •9.9 Блок перетворення інтерфейсів бпи-2к
- •10 Цифрові сар
- •10.1 Функціональна організація цифрових сар з керуючою мікро електронної еом (кмеом)
- •10.2 Реальний масштаб часу цсак з кмеом
- •10.3 Дискретна передавальна функція неперервної частини цсак
- •10.4 Дискретна передавальна функція цифрових коректуючих ланок
- •11 Поняття про синтез автоматичних систем керування технологічними процесами.
- •11.1 Класифікація і загальна характеристика методів синтезу аск.
- •11.2 Основні етапи синтезу аск
- •Cтруктурний синтез багатовимірних систем керування (детерміновані системи)
- •12.1 Математична модель багатовимірної системи керування.
- •Із першого рівняння системи (12.2) знаходимо
- •12.2 Основні властивості об’єктів керування.
- •12.3 Алгоритмічні структури багатовимірних систем керування.
- •12.4 Синтез автоматичних систем керування.
- •12.5 Синтез модального керування
- •Приймаючи до уваги (12.26), отримуємо
- •12.6 Поняття про синтез оптимальних регуляторів.
- •Додаток в
3.2 Типові ланки з розподіленими параметрами
Для систем, які мають елементи з розподіленими параметрами, краще виділити ряд типових елементів.
В літературі відсутня єдина класифікація, тому за основу візьмемо класифікацію Лозинського Л.Д., Ливаново Ю.В., яка приведена в книжці: “Аналіз і шляхи вдосконалення систем автоматичного регулювання об’єктів нафтогазової промисловості”. – М., 1978.
Ірраціональні ланки:
– напівінтегруюча;
– напіваперіодична
І-го типу;
– напіваперіодична
ІІ-го типу.
Експоненціальні ланки:
,
якщо
то ланка чистого запізнення,
якщо
то
ланка затухання.
Гіперболічні ланки:
,
де
;
;
.
3.3 Безінерційна ланка
Безінерційна ланка є найпростішою серед всіх типових ланок. Вона передає сигнал з входу на вихід моментально, без викривлення його форми. В ланці може відбуватися тільки посилення або послаблення моментальних значень вхідної величини.
Зв’язок між моментальним значенням вхідної величини і вихідної величини описується алгебраїчним рівнянням
.
(3.2)
Передавальні властивості ланки визначаються лише одним параметром – передавальним коефіцієнтом k.
При
одиничній ступінчастій дії
,
прикладеній в момент
,
вихідна величина моментально зміниться
і прийме значення k (рис. 3.2). Перехідна
функція ланки має вигляд
, (3.3)
а імпульсна перехідна
. (3.4)
Рівняння ланки в операційній формі
, (3.5)
звідси передавальна функція
. (3.6)
Рисунок 3.2 – Характеристика безінерційної ланки |
Амплітудно-фазова характеристика ланки описується функцією
, (3.7)
якій на комплексній площині відповідає одна точка на дійсній осі (рис. 3.2). Амплітудна частотна характеристика така
, (3.8)
являє собою пряму, паралельну до осі частот (рис. 3.2, в). Це означає, що сигнали будь-якої частоти (від нуля до нескінченності) проходять через безінерційну ланку з однаковим відношенням амплітуд вхідної і вихідної величин, рівних k.
Вираз для фазової частотної характеристики (рис. 3.2,г)
(3.9)
показує, що безінерційна ланка не створює фазових зсувів між вхідною і вихідною величинами. Це і оправдовує назву ланки.
На рис. 3.3 зображені розповсюджені конструктивні елементи автоматичних систем, які є безінерційними ланками.
Рисунок 3.3 – Приклади безінерційних ланок |
Передавальний коефіцієнт ненавантаженого дільника напруження (рис. 3.3, а)
. (3.10)
Передавальний коефіцієнт редуктора (рис. 3.3, б) залежить від співвідношення діаметрів або кількості зубців веденої і ведучої шестерень
. (3.11)
На рис. 3.3, в зображений тахогенератор, який використовується як вимірювач частоти повертання. Його вхідною величиною є частота обертання п, яка вимірюється в оборотах в секунду (1/с), а вихідною – напруга u, В. Передавальний коефіцієнт тахогенератора залежить від числа пар полюсів р, числа провідників в пазах якоря N, числа пар паралельних віток обмотки якоря а і магнітного потоку збудження Ф (у веберах)
(3.12)
У
серійних тахогенераторах коефіцієнт
знаходиться в межах від 1 до 10
.
Потенціометр
(рис. 3.3, г) використовують для пропорційного
перетворення кутового переміщення
в електричну напругу u. Передавальний
коефіцієнт потенціометра залежить від
величини напруги
,
підведеного від внутрішнього джерела
до затискачів потенціометра і від
величини повного ходу двигуна
, В/градус . (3.13)
Безінерційними ланками є, як правило, приймаючі елементи (датчики), які використовуються в системах управління інерційними технологічними об’єктами.
Слід зазначити, що поняття безінерційної ланки є продуктом математичної ідеалізації. Насправді, всі реальні конструктивні елементи автоматичних систем володіють деякою інерційністю, так як передача енергії з входу на вихід елемента не може здійснюватись моментально.
Але, якщо інерційність того чи іншого елемента на 2-3 порядки менша, ніж в інших елементах розглянутої системи, то його вважають безінерційною ланкою.