
- •Контрольні питання
- •1. Принципи побудови генераторів із зовнішнім збудженням
- •1.1. Транзисторний генератор із зовнішнім збудженням в режимі з відсіченням колекторного струму
- •1.2 Баланс потужностей в генераторі із зовнішнім збудженням
- •1.3 Динамічні характеристики генератора із зовнішнім збудженням
- •1.4 Характеристики навантажень генератора із зовнішнім збудженням
- •1.5 Настроювальні характеристики гвв
- •1.6 Вплив напруги живлення на режим гзз
- •1.7 Коефіцієнт корисної дії контура
- •1.8 Коефіцієнт використання колекторної напруги в критичному режимі
- •1.9 Ключовий режим гвв
- •1.10 Контрольні питання, завдання і вправи до розділу 1
- •Завдання
- •2. Транзисторні підсилювачі потужності
- •2.1 Транзисторний генератор із зовнішнім збудженням в області середніх і високих частот
- •2.2 Порядок розрахунку підсилювача потужності на біполярному транзисторі [4, 5, 9]
- •2.3 Розрахунок елементів ланцюгів живлення і зсуву
- •2.4 Ланцюги узгодження
- •2.5 Генератори на польових транзисторах
- •2.6 Контрольні питання, завдання і вправи до розділу 2
- •3. Лампові каскади радіопередавачів
- •3.1 Статичні вах генераторних ламп
- •3.2 Схема із загальним катодом
- •3.3 Схема із загальною сіткою
- •3.4 Розрахунок елементів схем лампових гвв
- •3.5 Завдання і вправи до розділу 3
- •4. Помножувачі частоти
- •5. Складання потужностей генераторів із зовнішнім збудженням
- •5.1 Паралельне і двотактне включення активних елементів
1.4 Характеристики навантажень генератора із зовнішнім збудженням
Характеристиками навантажень генератора із зовнішнім збудженням називаються залежності струмів, напруги і потужностей від величини еквівалентного опору колекторного навантаження: Uтк, Ік1, Р0, Р1, Рк=ƒ(Rк)
Якісний підхід до побудови характеристик навантажень приводить до наступних результатів. Оскільки потужність пропорційна твору струму на напругу, спочатку необхідно побудувати залежності струмів Ік0, Ік1 і напруга Uтк від величини еквівалентного опору навантаження в колекторному ланцюзі Rк. При малих опорах навантаження каскад знаходиться в недонапруженому режимі, де струми слабо змінюються із зміною навантаження, а змінна напруга із збільшенням Rк зростає (мал. 1.11, а). При Rк > Rк кр, каскад переходить в перенапружений режим, де із збільшенням опору навантаження струми швидко зменшуються, а амплітуда змінної напруги від навантаження залежить слабо. Внаслідок цього корисна потужність Р1 = 0,5 UткIк1 максимальна в критичному режимі (мал. 1.11, б). Тому критичний режим є оптимальним, а опір колекторного навантаження, відповідний критичному режиму, називають оптимальним опором Rопт.
Мал. 1.11 – Навантажувальні характеристики ГЗЗ
а – залежності амплітуди змінної напруги на колекторі і першої гармоніки колекторного струму від величини опору колекторного навантаження ; б – залежність потужностей від величини опру колекторного навантаження
Потужність Р0, споживана колекторним ланцюгом від джерела живлення, рівна твору постійної складової колекторного струму Ік0 на величину напруги колекторного живлення Ек : Р0 = Ік0Ек. Величина Ек від Rк не залежить, а Ік0 при зміні опору колекторного навантаження поводиться аналогічно Ік1. Внаслідок цього в недонапруженому режимі споживана потужність змінюється трохи, а в перенапруженому швидко падає. Коефіцієнт корисної дії в перенапруженому режимі змінюється трохи, оскільки разом із споживаною зменшується і корисна потужність.
1.5 Настроювальні характеристики гвв
Настроювальними характеристиками генератора із зовнішнім збудженням називаються залежності струмів і напруги від зміни настройки коливального контура в колекторному ланцюзі транзистора (наприклад, при зміні ємкості Ск). Еквівалентний опір контура містить як активну, так і реактивну складові:
Ze(ƒ) = Re(ƒ) + jXe(ƒ),
де
Re(ƒ) = Rрез / (1+а2),
Xe(ƒ) = -aRрез / (1+a2),
a = 2Q(ƒ-ƒ0) / ƒ0 - узагальнений розлад.
При розладі контура напруга на колекторі зрушується по фазі щодо колекторного струму на кут φ(ƒ) = arctgXe(ƒ) / Re(ƒ), зменшується амплітуда змінної напруги на колекторі Uтк = Iкl|Ze|, внаслідок цього падає корисна потужність P1 = UткIк1cosφ. Провал в імпульсі колекторного струму в перенапруженому режимі стає несиметричним (мал. 1.12).
Мал. 1.12 – Форма імпульсу колекторного струму в змінному
При зміні Ск або Lк змінюється модуль еквівалентного опору контура |Ze| на робочій частоті. При великих розладах |Ze| мало, режим недонапружений, постійна складова колекторного струму Iк0 має велике значення. У міру наближення до резонансу опір контура збільшується, постійна складова колекторного струму Ік0 при резонансі досягає мінімального значення. Цю властивість можна використовувати для настройки контура в резонанс за свідченнями амперметра, включеного в ланцюг протікання постійної складової колекторного струму (мал. 1.13).
Мал. 1.13 – Схема налаштування контуру в резонанс по показам амперметра в колекторному колі