- •Контрольні питання
- •1. Принципи побудови генераторів із зовнішнім збудженням
- •1.1. Транзисторний генератор із зовнішнім збудженням в режимі з відсіченням колекторного струму
- •1.2 Баланс потужностей в генераторі із зовнішнім збудженням
- •1.3 Динамічні характеристики генератора із зовнішнім збудженням
- •1.4 Характеристики навантажень генератора із зовнішнім збудженням
- •1.5 Настроювальні характеристики гвв
- •1.6 Вплив напруги живлення на режим гзз
- •1.7 Коефіцієнт корисної дії контура
- •1.8 Коефіцієнт використання колекторної напруги в критичному режимі
- •1.9 Ключовий режим гвв
- •1.10 Контрольні питання, завдання і вправи до розділу 1
- •Завдання
- •2. Транзисторні підсилювачі потужності
- •2.1 Транзисторний генератор із зовнішнім збудженням в області середніх і високих частот
- •2.2 Порядок розрахунку підсилювача потужності на біполярному транзисторі [4, 5, 9]
- •2.3 Розрахунок елементів ланцюгів живлення і зсуву
- •2.4 Ланцюги узгодження
- •2.5 Генератори на польових транзисторах
- •2.6 Контрольні питання, завдання і вправи до розділу 2
- •3. Лампові каскади радіопередавачів
- •3.1 Статичні вах генераторних ламп
- •3.2 Схема із загальним катодом
- •3.3 Схема із загальною сіткою
- •3.4 Розрахунок елементів схем лампових гвв
- •3.5 Завдання і вправи до розділу 3
- •4. Помножувачі частоти
- •5. Складання потужностей генераторів із зовнішнім збудженням
- •5.1 Паралельне і двотактне включення активних елементів
1.2 Баланс потужностей в генераторі із зовнішнім збудженням
Баланс потужностей у вихідному ланцюзі. Потужність, споживана від джерела колекторного живлення, рівна Р0 = Iк0Ек. Частина цієї потужності перетвориться активним елементом (транзистором) в корисну потужність високочастотних коливань P1 = 0,5UткІк1, передавану в контур, решта частини споживаної потужності розсівається на колекторі транзистора. Виходячи з цього баланс потужностей для вихідного ланцюга транзистора можна записати в наступному вигляді:
Р0 = Р1 + Рк
де Рк - потужність, що розсіюється на колекторі транзистора.
Електронний коефіцієнт корисної дії (ККД) каскаду
ŋе = Р1/Р0
Підставивши сюди вирази для корисної і споживаної потужностей, отримаємо:
ŋе = 0,5ξα1(θ)/ α0(θ)
де ξ = Uтк/Ек - коефіцієнт використання колекторної напруги.
У свою чергу, частина корисної потужності розсівається в контурі, внаслідок чого в навантаження передається менша потужність:
Рвих = ŋкР1
де ŋк - коефіцієнт корисної дії контура.
Вибір кута відсічення в підсилювачах потужності. У лінійному режимі (θ = 180°) коефіцієнт форми g1 = α1(θ)/ α0(θ)=1 і при значеннях ξ = 0,8...0,9 ККД рівний ŋе = 0,4...0,45. При θ = 90° g1 = 1,57, ККД ŋе = 0,63...0,71, розсіювана на колекторі потужність знижується в 2,6...2,9 рази [1]. Подальше зменшення кута відсічення приводить до незначного зростання ККД, проте при цьому швидко збільшуються висота імпульсу колекторного струму Ікmax і амплітуда напруги на вході, що приводить до значного збільшення зворотної напруги на емітерному переході і, отже, до обмежень по допустимих значеннях ік доп і ибе доп. У зв’язку з цим рекомендується вибирати θ = 70°...90°.
Мал. 1.5 – Залежність коефіцієнта форми від кута відсічки
Баланс потужностей у вхідному ланцюзі. У випадку, якщо зсув на базі позитивного Еб > 0, баланс потужностей у вхідному ланцюзі можна записати в наступному вигляді:
Рб = Рсм + Рвозб
де Рвозб - потужність збудження, Рсм =ЕбІб0 - потужність, споживана від джерела зсуву (Іб0 - постійна складова базового струму), Рб - потужність, що розсіюється на базі
У випадку, якщо зсув на базі негативного Еб < 0, постійна складова базового струму протікає проти ЕДС джерела зсуву. При цьому баланс потужностей у вхідному ланцюзі можна записати в наступному вигляді:
Рвозб = Рсм + Рб
Фізично це означає, що частина потужності збудження витрачається на створення автоматичного базового зсуву - рассеивается резистором Rб, встановленим замість джерела базового зсуву (мал. 1.6).
Мал. 1.6 – Коло автоматичного базового зміщення
Потужність збудження розраховують по-різному в зазалежності від того, при яких умовах працює транзистор. Наприклад, при збудженні гармонійною напругою Рвозб = 0,5U2/rвх де U - амплітуда змінної напруги на вході, rвх - вхідний опір транзистора. Вхідний опір транзистора в області низьких частот rвх = rб + [1 +γ1(θ) β0] re, де rб - опір бази, гэ - опір емітера, Ро - статичний коефіцієнт посилення струму в схемі із загальним емітером. Формули для розрахунку вхідного опору в області середніх і високих частот приведені в п. 2.2.
