Коли ж з’явився бухгалтерський облік?

Відомо: облік виник одночасно з появою людської цивілізації тисячі років тому. Елементи того, що ми сьогодні називаємо обліком, присутні у найдавніших пам’ятках писемності (на згортках папірусу, плитах пірамід, глиняних пластинах, пергаменті), які були знайдені у різних частинах світу. Це дає змогу вважати, що облік з’явився разом із писемністю. Його розвиток зумовлений потребами життя.

У давні часи, коли не було цифр, для рахунку застосовували пальці рук і ніг. Якщо цього було замало, використовували зерна, палички, камінчики (цікаво, що слово “калькуляція” означає рахунок за допомогою камінчиків). Також застосовували зарубки, які робили на кістках тварин, на скелях, стінах печер, гілках дерев. Ще в’язали вузлики на мотузках. Особливо розвинутий “вузловий” облік був у давніх перуанців і називався він так само, як і вузол, “кіпу”

Перші матеріальні свідоцтва починаються з глиняних знаків у формі, що символізувало перші найважливіші продукти, такі як зерно, та інші предмети щоденного вжитку. Ці свідоцтва використовувалися за більш ніж 5 тис. років до винайдення перших письмових, в яких були фактично економічні записи, що містили числа і дані для бухгалтерської системи і, яка фактично мала розписки про грошові надходження, головну книгу, баланси та навіть аудиторів.

Близько 600 р. до н.е. у Лідїї у обіг надійшли перші монети. Вони були зроблені із сплаву золота і срібла у формі боба, які мали відбиток царської печатки. Разом з тим, впровадження монет у формі боба було також важливо для зародження бух обліку, тому що валюта розмінювалася у різних містах, бо відповідно до документу “Класичні Моменти Бухгалтерського Обліку”, торговці приймали монети замість шкіри худоби або золотого піску. Особисто я вважаю, що це було започаткуванням концепцій паперових грошей, незважаючи на те, що історія каже, що паперові гроші були винайдені через 1200 років.

Люди шукали засоби, за допомогою яких можна було б фіксувати певні події, стан речей. Такими засобами стали писемність і математика. Іншими словами, веденню обліку сприяло (поряд з іншими факторами) виникнення писемності та математики. Взагалі ж передумовами виникнення обліку є неминучість, об’єктивна закономірність, а його розвиток – це наслідок економічного розвитку людства. Чим складнішою та різноманітнішою ставала господарська діяльність, тим складнішим і різноманітнішим ставав облік, розширювалися його функції, ускладнювалися завдання.

Розвиток БО зумовлений потребами життя, а саме господарською діяльністю людини. Але і сьогодні поки що невідомо, хто ж став його винахідником. Можна сказати, що розвиток бухгалтерського обліку – це продукт “багатьох рук та багатьох земель”. Його історія нараховує майже шість тисяч років.

Слід зазначити, що саме завдяки господарській діяльності, торгівлі і бухгалтерії почали розвиватися мова й математика

Виникнення обліку зумовлено потребами економіки та виникненням елементарної арифметики, мови та писемності. Елементи обліку присутні у найдавніших пам’ятках писемності (на згортках папірусу, плитах пірамід, глиняних пластинах, пергаменті), які були знайдені у різних частинах світу. Це дає змогу вважати, що облік з’явився разом із писемністю. Лише з моменту, коли люди змогли фіксувати дані про господарство на певних зовнішніх носіях інформації, стало можливим говорити про виникнення обліку.

Десять тисячоліть тому людство вступило у нову епоху з наступними обліковими надбаннями:

• знаковий (числовий та текстовий), вузликовий та кольоровий запис інформації, що мав локально-етнічні варіанти;

• натуральні облікові об’єкти та їх вимірники;

• початок узагальнення підсумків підрахунку;

• матеріальні носії інформації – «документи».

Все це доведено археологами. Разом із тим ще не було методології збирання та аналізу інформації. Давні документи важко, а іноді навіть неможливо, класифікувати за характером та призначенням.

Історія бухгалтерського обліку нараховує майже шість тисяч років.

Передумови, що викликали необхідність систематичного рахівництва (за Літтлтоном):

1. писемність,

2. арифметика

3. приватна власність

4. кредитні операції (угоди)

5. комерційна діяльність

6. гроші як засіб обміну

7. інвестування капіталу власника.

Протягом перших тисячоліть змінювались як об’єкти, так і методи бухгалтерського обліку у рамках простої уніграфічної бухгалтерії. Під впливом соціально-економічних та політичних перетворень розвивалося господарство, змінювались об’єми його діяльності та склад майна і, тому удосконалювався предмет бухгалтерського обліку та його методологія. Ціль обліку залишалася незмінною: адекватно відображати майно, яке маємо, та розрахунки між учасниками господарського обігу. У цей період були вироблені такі прийоми, як рахунки, які систематизують об’єкти, інвентаризація, яка реєструє їх контокорент (взаєморозрахунок) та кошторис. На рахунках кожний розрахунковий запис відображався тільки один раз в дебеті або у кредиті одного рахунку. Відсутні були єдиний грошовий вимірювач, подвійний запис, баланс.

Бухгалтером (обліковцем) у ті далекі часи міг стати тільки той, хто вмів лічити, писати і... чаклувати. Вважали, що різні природні катаклізми – землетруси, повені, засухи – виникають через погану роботу бухгалтера. Якщо такі природні явища все-таки відбувалися, обліковця могли посадити на ланцюг, побити різками, зняти з посади і навіть застосувати найвищу міру покарання

Оподаткування виникло при формуванні перших держав у вигляді безсистемних платежів, які сплачували переважно в натуральній формі і справляли у міру потреби. Наприклад, на утримання палаців, армій, судів, на будівництво доріг і храмів, зведення укріплень навколо населених пунктів

Контрибуція - прообраз податків - це дань, яку платили ворогу. Під час війни контрибуцію справляли з населення окупованих територій, після її закінчення – з переможеного народу, майно якого переходило до переможця і повною мірою покривало військові витрати