- •Маркетинг
- •Тема 1. Сутність маркетингу та його сучасна концепція
- •1.2. Маркетинг як філософія бізнесу
- •1.3. Маркетинг як наука
- •Тема 2. Класифікація маркетингу
- •Показники вищі за середньоринкові
- •Стійка конкурентна перевага
- •Детермінанти ринкової орієнтації
- •2.2. Маркетинг владних послуг
- •2.3. Міжнародний маркетинг
- •Тема 3. Характеристики маркетингу
- •3.2. Поняття маркетингового середовища
- •Конкуренти
- •Підприємство
- •Контактні аудиторії
- •3.3. Система маркетингової інформації
- •3.4. Сегментація ринку
- •10. Вкажіть невірний вираз
- •Тема 4. Маркетингові дослідження
- •1 Етап. Визначення проблеми та обґрунтування необхідності проведення маркетингового дослідження.
- •6 Етап. Оцінка отриманих результатів, формування висновків і рекомендацій.
- •7 Етап. Оформлення результатів дослідження і подання їх керівництву.
- •4.2. Види маркетингових досліджень
- •4.3. Подання отриманих результатів дослідження
- •1. Яка підсистема системи маркетингової інформації передбачає періодичне функціонування?
- •2. Яка інформація збирається в результаті проведення опитування?
- •3. Спостереження – це:
- •4. Вкажіть невірний вираз
- •5. Експеримент – це:
- •Тема 5. Маркетингова товарна політика
- •5.2. Сутність поняття «новий товар» і процес планування нових товарів
- •5.3. Концепція життєвого циклу товарів як теоретична основа планування нових товарів
- •5.3. Асортиментна політика
- •Тема 6. Маркетингова цінова політика
- •6.2. Управління цінами підприємства
- •6.3. Методи ціноутворення
- •Тема 7. Маркетингова політика продажу
- •7.2. Призначення і види каналів розподілу
- •7.3. Посередники в каналах розподілу, їхні функції і види
- •Тема 8. Маркетингова політика просування
- •8.2. Реклама
- •8.3. Стимулювання збуту
- •Переваги та недоліки засобів стимулювання збуту
- •8.4. Персональний продаж. Пропаганда
- •8.5. Прямий маркетинг
- •Тема 9. Організація маркетингу
- •2.Типи організації служби маркетингу
- •Сектор лаків та фарб
- •Сектор хімічної продукції
- •Сектор гумотехнічної продукції
- •Сектор промисловості
- •Сектор сільського господарства
- •Сектор транспорту
- •Асортиментна політика
- •Асортиментнна політика
- •9.2. Організація проникнення на міжнародний ринок
- •2. До основних форм інтегрованих організаційних структур управління маркетингом не належать:
- •Тема 10. Контроль маркетингу
- •10.2. Види маркетингового контролю
- •10.3. Оцінка ефективності маркетингової діяльності
- •Тема 11. План маркетингу підприємства
- •11.2. Оперативний план
- •11.3. Поняття, види та оцінка комерційного ризику
- •11.4. Оцінка рівня беззбитковості
- •Список літератури :
11.3. Поняття, види та оцінка комерційного ризику
Підприємницький ризик - це об'єктивна економічна категорія, що відображає ступінь невдач (успіху) підприємницької організації в досягненні своїх цілей при виборі рішення з числа альтернативних. У загальному видгляді, ризики можна розділити на: політичні; технічні; виробничі; фінансові; галузеві; інноваційні; комерційні та ін. Комерційні ризики – це ризики, що пов'язані з процесом придбання та реалізації товарів і послуг, зроблених чи самостійно куплених у постачальників. Причини виникнення комерційних ризиків:
- підвищення закупівельної ціни товару;
- зниження обсягів реалізації внаслідок коливань ринкової кон'юнктури, конкуренції, зниження платоспроможності клієнтів;
- введення обмежень на торгівлю;
- фізична втрата товару і його якісних характеристик через збереження і транспортування, що спричиняє зниження ціни;
- підвищення сукупних витрат через непередбачені транзакційні витрати обігу (штрафи, пеня, мито та ін.) – що знижує рівень доходів.
Класифікація комерційних ризиків здійснюється за різними ознаками:
- внутрішні – зв'язані з факторами внутрішнього функціонування підприємства;
- зовнішні – фактори зовнішнього середовища (законодавство, хитка політична ситуація, фінансова нестабільність та ін.)
По рівнях ухвалення рішення комерційні ризики поділяють на:
- макроекономічні – пов'язані зі станом всієї економіки (неплатежі, страйки, спад виробництва);
- мікроекономічні – на рівні окремих комерційних структур (вибір партнерів, укладання контрактів і т.д.);
За тривалістю дії:
- постійні – безупинно загрожують комерційному успіху: пов'язані з географічним положенням: землетруси, повені, нестабільна зарплата;
- короткочасні – імовірність яких існує короткий проміжок часу (крадіжки на транспорті і т.д.).
За ступенем впливу ринку:
- припустимий – погроза повної втрати прибутку від реалізації поєднана з можливими і передбачуваними втратами;
- критичний – пов'язаний з небезпекою втратити доход у розмірі зроблених витрат (нульовий доход або гірше);
- катастрофічний – небезпека втрат у розмірі, який перевищує все майно підприємства, що призведе до банкрутства.
За ступенем передбачуваності:
- виправдані (правомірні);
- невиправдані (неправомірні). У різних сферах комерційної діяльності ступінь виправданості різний.
Комерційні ризики підлягають обов'язковому страхуванню.
Страховий ризик – імовірна подія, наразі появи якої проводиться страхування (виділяють ризики через дії природи і людини). До ризиків, які необхідно страхувати, належать ймовірні втрати від:
- пожеж і іншого стихійного лиха;
- автомобільних аварій;
- псування і знищення через неправильне збереження і транспортування;
- невиконання договірних зобов'язань;
- можливої смерті чи хвороби виконавця;
- неточної інформації про стан справ у контрагента та ін.
В Україні, як правило, при здійсненні підприємницької діяльності підприємець зіштовхується з ризиками, що пов'язані з неплатоспроможністю, нестабільністю курсу національної валюти, несвоєчасним і несумлінним постачанням продукції, нестійкістю ринкової кон'юнктури.
Оцінка імовірності настання ризику часто проводиться експертним шляхом (метод експертних оцінок). Для цього запрошують не менш трьох фахівців експертів, які добре обізнані з проблемами бізнес-операції, що має проводитися. Кожному експерту окремо надається перелік ризиків і пропонується визначити ймовірність їхнього настання за такою системою:
0 – неіснуючий ризик;
25 – ризик, швидше за все, не реалізується;
50 – про настання події нічого виразно сказати не можна;
75 – ризик, швидше за все, наступить;
100 – ризик неодмінно реалізується.
Потім проводять аналіз суперечливості сценок експертів, у відповідності з наступними правилами:
max
(
,
)
50,
i=1,2,3…..n,
де і - оцінка кожної і-той пари експертів.
Це означає, що мінімально припустима різниця між оцінками двох експертів по будь-якому факторі має бути 50.
,
Це правило спрямоване на узгодження оцінок експертів у середньому. Оцінки експертів можна визнати такими, що не суперечать одна одній, якщо отримана величина не перевищує 25. Якщо є суперечність, то їх обговорюють для розробки єдиної позиції. Далі йде підрахунок рівня комерційного ризику (R):
R=
,
де
-
питома вага кожного ризику.
Чим ближче R до 1 тим менше ризик; чим ближче R до 100 тим ризик збільшується.
