4. Вкажіть невірний вираз

1. Будь-яка маркетингова можливість є ринковою можливістю.

2. Не будь-яка маркетингова можливість є ринковою можливістю.

3. Не будь-яка ринкова можливість є маркетинговою можливістю.

4. Не будь-яка потреба є попитом.

5. У результаті аналізу маркетингового середовища не виявляються маркетингові можливості.

5. Експеримент – це:

1. Метод вивчення і фіксації поведінки споживачів, як правило, у реальних умовах, без встановлення дослідником контакту з ним.

2. Метод вивчення, фіксації і з'ясування мотивів поведінки споживачів.

3. Метод дослідження явищ шляхом активного впливу на них, створення нових умов, змін процесу в потрібному напрямку.

4. Моніторинг діяльності конкурентів.

5. Збір інформації про підприємства-“еталони” у своїй галузі.

6. Вкажіть невірний вираз

1. Розрізняють сім видів організації служби маркетингу.

2. Виділяють чотири підсистеми системи маркетингової інформації.

3. Процедура проведення маркетингових дослідженнь включає сім етапів.

4. Маркетингові можливості виявляються у результаті аналізу маркетингового середовища.

5. При падаючому типі попиту не проводиться стимулюючий маркетинг.

7. Позиціонування – це:

1. Розподіл споживачів на групи, що мають спільні ознаки.

2. Знаходження місця для товару в ряду аналогів.

3. Визначення оптимального цільового сегмента.

4. Моніторинг діяльності конкурентів.

5. Збір інформації про підприємства-“еталони” у своїй галузі

8. Яка підсистема системи маркетингової інформації передбачає періодичне функціонування?

1 .Аналізу маркетингової інформації.

2. Маркетингових досліджень.

3. Внутрішньої звітності.

4. Збору зовнішньої маркетингової інформації.

5. Усі вказані варіанти.

9. За допомогою якого заходу здійснюється збір вторинної інформації?

1. Аналіз довідкової літератури.

2. Суцільне спостереження.

3. Пробний продаж товару.

4. Вибіркове спостереження.

5.Усі вказані варіанти.

10. Опитування – це:

1. Метод вивчення і фіксації поведінки споживачів, як правило, у реальних умовах, без встановлення дослідником контакту з ним.

2. Метод вивчення, фіксації і з'ясування мотивів поведінки споживачів.

3. Метод дослідження явищ шляхом активного впливу на них, створення нових умов, змін процесу в потрібному напрямку.

4. Моніторинг діяльності конкурентів.

5. Збір інформації про підприємства-“еталони” у своїй галузі.

Тема 5. Маркетингова товарна політика

5.1. Цілі та задачі маркетингової товарної політики.

5.2. Сутність поняття «новий товар» і процес планування нових товарів

5.3. Концепція життєвого циклу товарів як теоретична основа планування нових товарів.

5.4. Асортиментна політика і товарна марка.

5.1.Цілі та задачі маркетингової товарної політики

Кожна фірма на ринку повинна постійно шукати нові напрями реалізації товарної політики з метою збільшення обсягів збуту та одержання додаткового прибутку. Для цього потрібно вивчити всі можливості, які пропонуються ринком, використати їх на благо фірми та діяти за допомогою оптимальних засобів, які має в своєму добутку фірма.

Працюючи над товарною політикою фірми, треба пам’ятати, що просто товар не купують. Потрібні пакування, служба споживача, реклама, обслуговування клієнта, фінансування, сервіс, своєчасне постачання та багато іншого, що цінується потенційними споживачами.

Маркетингова товарна політика – це комплекс заходів щодо створення та управління продукцією підприємства для задоволення нужд споживачів та досягнення підприємством власних цілей. Маркетингова товарна політика є складовою частиною всієї системи маркетингу на підприємстві.

Дана політика передбачає проведення таких заходів:

• Модифікація товарів, які виробляються.

• Розробка нових видів продукції.

• Вилучення з виробництва застарілих товарів.

• Формування асортименту та його управління.

• Встановлення оптимальної номенклатури виробів, які виготовляються.

• Забезпечення кращого асортименту товарів, що виробляються.

• Створення необхідної упаковки та проведення маркування товарів.

• Технічний контроль якості продукції.

• Забезпечення умов збереження товарів.

• Організація сервісу.

• Післяпродажні контакти зі споживачами.

Таким чином, формування асортименту товарів, які випускаються, його управління є одною з основних задач товарної політики підприємства, оскільки в ринковій економіці забезпечення оптимального асортименту приводить до більш ефективного функціонування товаровиробника, тобто до підвищення обсягу реалізації товару та до посилення його конкурентноздатних позицій.

Товар – це все, що може задовольнити потребу чи бажання та пропонується ринку з метою привернення уваги, придбання, використання чи споживання. Це можуть бути фізичні об’єкти, послуги, організації, ідеї.

Товарна одиниця – відокремлена цілісність, яка характеризується показниками ціни, зовнішнім виглядом та іншими властивостями.

Наприклад, цукерки – товар, а коробка цукерок «Стожари» за ціною 11грн 50 к. – товарна одиниця.

Існує три рівні товару: товар за замислом, товар у реальному виконанні, товар з підкріпленням.

Товар за замислом – це ідея товару. Цей вид товару дає відповідь на запитання «Що дійсно буде придбано споживачем?». Товар за замислом – серцевина поняття товару в цілому.

Розробнику потрібно перетворити товар за замислом у товар у реальному виконанні, який повинен мати п’ять характеристик: рівень якості, марочну назву, зовнішнє оформлення, специфічну упаковку та набір властивостей.

Розробник може передбачити надання додаткових послуг, які дають у результаті товар з підкріпленням. Наприклад: фірма «Ювента», ділер німецької фірми «Керхер», надає гарантійне та післягарантійне обслуговування побутової техніки та обладнань для спеціалізованих виробництв.