- •1. Скалярний і векторний добуток двох векторів, їх властивості та застосування.
- •2. Система координат в 3-вимірному просторі. Перетворення системи координат.
- •3. Теорія прямих на площині.
- •4. Алгебраїчні криві 2-го порядку.
- •5.Теорія площин у просторі (аналітичний виклад).
- •6. Теорія прямих в просторі
- •7. Поверхні обертання
- •8. Група рухів площини та її підгрупи. Застосування до розв’язування задач на побудову.
- •9. Група перетворень подібності площини та її підгрупи. Застос до розв задач на побудову.
6. Теорія прямих в просторі
Нехай
в просторі задано прям. декартову сис.
коорд., відносно неї розміщена пряма
.
Нехай т.
,
—
напрямлений вектор прямої
,
— біжуча точка.
парал
до
(1) — р-ня прямої
.
У
записі (1) є 2 р-ня
,
що є р-ням площини, тоді пряма утворена
як перетин площин
і (1) наз.
канонічними р-нями.
Прикладом
є параметричне р-ня прямої, утв. з (1)
прирівнявши кожне відношення до
.
.
Зручно
використовувати для знаходження такого
перетину прямої і площини, р-ня прямої,
що проходить через 2 т.
і
:
Вище
говорилося, що пряма утв. як перетин
2-х площин. Нехай
(*)
Сис.
(*) наз. загальним р-ням прямої. Зведемо
його до канонічного виду. Для знаходження
напрямленого
досить знайти
— век. добуток (за озн):
будемо мати р-ня:
,
де
.
Є поняття кута між прямими в просторі
– це кут між їх напрямленими век., або
кут, що доповнює його до
.
Коли маємо 2 прямі
і
і їх напрямлені век.
та
,
відповідно, то
прямі ортогональні
,
.
Прямі
в площині перетинаються, якщо:
.
2-3 рядки пропорційні.
Взаємне розміщення прямої і площини
О.
Кут між прямою і площиною — це кут між
прямою і її ортогональною проекцією
наплощину.
;
а:
.
— кут між век.
,
.
(+ — гострий, - —
тупий)
Пряма
паралельна площині:
.
Пряма
площині:
.
Пряма
належить площині:
.
,
де
— точка належить прямій.
7. Поверхні обертання
Нехай
задано пряму
і лінію
,
які знаходяться в одній площині.
О
.
Поверхню, яка разом з кожною своєю
точкою містить все коло, утв. оберненням
цієї точки навколо зафіксованої прямої
наз. поверхнею обертання,
— вісь обертання.
О.
Повехня, яка утв. від обертання еліпса
навколо осі
наз. еліпсоїдом обертання і р-ня
.
О.
Поверхню, яка утв. внаслідок обертання
гіперболи, що в
має р-ня
наз. однопорожнинним гіперболоїдом
обертання.
О.
Обертанням параболи, що в
задається
визначає пароболоїд обертання
— параболоїд;
— гіперболічний параболоїд;
Встановимо форму еліпсоїда.
1) пов. симетрична відносно всіх осей коорд. площини і поч. коорд.
2)
токи перетину з осями
,
,
,
,
розв’язків немає,
вісь симетрії пов., що не перетинає
— вершини,
— дійсні осі, третя уявна,
— півосі.
3)
перетнемо повехню площиною
.
,
де
— перетин пов. площини
.
Отримаємо еліпс з півосями
і
і коли
,
,
тоді
.
Отже, при перетині пов. площини
отримаєм еліпси, причому при
,
чим більше
,
тим більші півосі елепса.
Встановимо форму гіперболоїда.
1)
перетнемо пов. площиною
,
— гіпербола з дійсною віссю
і уявною
.
Нехай
,
— ним в площині
визначається гіпербола, втановимо її
залежність від
.
Коли
,
то в площині
отримаємо гіперболи з дійсною віссю
і уявною
.
Нехай
,
тоді
,
,
.
При перетині площиною
отримаєм пару прямих. Нехай
,
тоді
,
тоді в площині
отримаємо гіперболу з
дійсною і
уявною віссю.
5)
аналогічно при перетині площиною
.
