
- •1. Скалярний і векторний добуток двох векторів, їх властивості та застосування.
- •2. Система координат в 3-вимірному просторі. Перетворення системи координат.
- •3. Теорія прямих на площині.
- •4. Алгебраїчні криві 2-го порядку.
- •5.Теорія площин у просторі (аналітичний виклад).
- •6. Теорія прямих в просторі
- •7. Поверхні обертання
- •8. Група рухів площини та її підгрупи. Застосування до розв’язування задач на побудову.
- •9. Група перетворень подібності площини та її підгрупи. Застос до розв задач на побудову.
4. Алгебраїчні криві 2-го порядку.
О. Еліпсом наз. ГМТ, сума відстаней від кожної з яких до двох фіксованих точок площини (фокусів) є величина стала, і більша ніж відстань між фокусами.
О. Гіперболою наз. ГМТ, різниця відстаней від кожної з яких до двох заданих точок є величина стала, вказана різниця береться по модулю і менша відстані між фокусами, але відмінна від нуля.
О. ГМТ, рівновіддалених від заданої точки (фокуса) і фіксованої прямої (директриси), що не проходять через фокус наз. параболою.
Розглянемо еліпс.
,
за
озн.
.
— фокальні радіуси
,
,
,
отримаємо:
(*), де
,
т.
М рівновіддалена від
і
задовільняє р-ня (*) і навпаки.
Отже,
(*) — р-ня еліпса, числа
— півосі еліпса,
— велика,
— мала.
О.
Ексцентриситетом еліпса наз. відношення
відстані між фокусами до довжини його
великої осі.
.
.
встановлює зв’язок між великою і малою
осями, а отже характеризує й
ого
форму.
Раціональні вирази фокусних радіусів.
,
,
,
.
,
,
,
.
Директриси еліпса
О.
Дві прямі,
до великої осі еліпса і розташовані
симетрично відносно центра на відстані
від нього наз. директрисами еліпса.
Я
кщо
— відстань від дов. т. еліпса до його
фокуса,
— вівдстань від тієї ж т. до відповідної
директриси, то
.
(
,
)
Дослідження ф-ли еліпса
;
Р
озглянемо
І чверть
ф-ція спадна
Гіпербола
,
асимптоти:
.
—
ексцентриситет
- дотична
Парабола:
— канонічне рівняння
— рівняння дотичної.
5.Теорія площин у просторі (аналітичний виклад).
Нехай в просторі задана загальна система координат x, y, z – змінних.
О.
Рівнянням від трьох змінних x,
y,
z
наз. рівняння f(x,
y,
z)=0.
F(x,
y,
z)=0-
деякий аналітичний вираз, що одночасно
не перетворюється в 0 при всіх значеннях
змінних x,
y,
z
. Якщо ж рівність (1) f(x,
y,
z)=0
справджується при всіх змінних, то в
она
наз. тотожністю.
О
.
Поверхнею наз. ГМТ простору, координати
яких в деякій системі координат задов.
рівняння (1). Найпростіші із поверхонь
є площини. Розглянемо можливі задання
площин.
а
)
Нехай задано т.
і два не колінеарні вектори а і b ║δ,
тоді т.
і
визначають площину в просторі. Нехай
точка М має такі координати
,
,
.
В такому разі трьома числами
характеризується площина в просторі.
Точка М – початкова точка площини, а і
b – напрямні вектори.
б)
Нехай δ задана трьома точками
,
,
.
Площина задана дев’ятьма числами.
в)
Площина може задаватись також трьома
точками, розташованими в системі
координат
.
Т. В загальній декартові системі координат площину записують рівнянням першого степеня, виду ax+by+cz+d=0.
Д
ов.:
Зафіксуємо на площині σ довільну точку
та виберемо на ній два не колінеарні
вектори
і
.
,
,
.
Нехай довільна точка М площини σ має
координати
.
,
,
-
ці вектори є компланарними. Маємо
визначник:
=0
(2)
,
Покажемо, що А=В=С≠0.
Ці числа будуть пропорційні, а це
неможливо.
Т.
Довільне рівняння першого степеня
в загальній Декартові системі координат
задає рівняння площини.
Часткові випадки розташування площин.
Д=0
- площина проходить через точку О(0;0).
С=0. Тоді нормальний вектор n(А,В,0) він перпендикулярний до OZ. Площина σ ║OZ.
В=0
σ
║OY.
4)А=0
σ
║ОХ. 5)
Д=С=0
площина
проходить через вісь OZ.
6)
Д=В=0
σ ║ZOY.
8) А=В=0
σ
║ХOY.
9)
В=С=Д=0
σ
║YОZ.
10) A=C=D=0
σ
=ХOZ.
11)
А=В=С=0 – це неможливо.
Рівняння площини, що проходить через три точки.
Н
ехай
в просторі площина визначається трьома
точками
,
.
Точка М - біжуча точка.
.
Аналогічно
і
.
Маємо визначник:
(1) – Рівняння площини, що проходить
через три точки.
Параметричне рівняння площини.
Нехай
площина σ задана т.
і двома векторами
,
,
.
Тоді
будуть компланарні. Оскільки а
непаралельне b,
можна подати через два не компланарні
вектори
.
- параметричне
рівняння площини.
Нормальне
рівняння площини
.
Зведення загального рівняння площини до загального.
,
,
.
Знак не повинен бути протилежним до
вільного члена р.
О.
Відхиленням т.
від площини σ назив. додатнє число δ=d,
якщо т.
і початок координат розміщені по різні
боки від площини і δ=-d, якщо по один бік.
Т.
Відхилення т.
від площини σ = лівій частині нормального
рівняння площини, де замість біжучих
координат підставляють координати т.
,
.
Взаємне розташування площин
Т. Система лінійних рівнянь сумісна тоді і тільки тоді, коли ранг розташованої матриці системи дорівняє рангу основної матриці.
О. Пучком площин назив. сукупність тих і тільки тих площин простору, що проходять через одну пряму – вісь пучка.
Т.
Якщо в площині декартової системи
координат задані дві площини
і
загальними рівняннями і ці площини
перетинаються по прямій l, то
.
О. В’язкою площин наз. сукупність тих і тільки тих площин простору, що проходять через одну і ту ж точку, яка наз. центром в’язки.