Тема № 7 правове забезпечення приватизації житлового фонду

1. Право громадян на приватизацію державного житлового фонду регулюється:

Стаття 65 Житлового кодексу УРСР від 30 червня 1983 р.

Законом України "Про приватизацію дер­жавного житлового фонду", від 19 червня 1992 р.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції від 22 лютого 1994 р.) приватизації не підлягають квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей).

3. Приватизація житла в будинку, що потребує капітального ремонту.

Згідно зі ст. 53 ЖК, жилі приміщення у будинках громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням орга­ну відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому органу відповідно районної, міської, ра­йонної у місті, селищної, сільської ради про надання жилих примі­щень для заселення. Відповідно й приватизація має здійснюватися за спільним рішенням уповноваженого органу відповідної громад­ської організації, профспілкового комітету з наступним повідомлен­ням органу місцевого самоврядування.

4. Правові питання приватизації громадського житлового фонду.

Тема № 8 особливості правового регулювання користування службовими житловими приміщеннями та гуртожитками

1. Визначення категорій "службове житлове приміщення" та "гуртожиток".

Гуртожитки — це приміщення, призначені для проживання і спільного користування кількома одинокими особами, які не перебу­вають у сімейних стосунках, або для проживання окремих сімей. Гуртожитки призначаються для проживання робітників, службов­ців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або

навчання.

Службове житло — це житло, що надається в користування працівникам підприємств, установ і організацій, які у зв'язку з ха­рактером їх трудових відносин мають проживати за місцем роботи або поблизу нього.

Тема № 9 правове регулювання користування жилими приміщеннями у будинках жйтлово-будівельних кооперативів та мжк

1. Порядок організації та діяльності житлово-будівельного кооперативу.

Проектно-кошторисна документація, необхідна для будівництва кооперативного жилого будинку (будинків) і надвірних будівель, розробляється проектними організаціями за рахунок коштів ЖБК за цінами, нормами і в порядку, встановленими для державного житло­вого будівництва.

За рішенням загальних зборів членів ЖБК можуть застосовува­тися поправочні коефіцієнти в розмірі до десяти відсотків вартості квартир залежно від поверху, орієнтації квартир та інших місцевих умов. Введення поправочних коефіцієнтів і визначення вартості квартир провадяться до розподілу квартир між членами ЖБК.

Замовником проектування та будівництва кооперативних жилих будинків є виконавчі органи місцевих рад, підприємства, установи, організації, при яких організуються ЖБК. Технічний нагляд у цих випадках здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються у зве­дених кошторисних розрахунках вартості будівництва кооператив­них жилих будинків.

Член ЖБК зобов'язаний:

1) виконувати вимоги статуту ЖБК і рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених);

2) вносити в установлений строк вступний і пайовий внески;

3) своєчасно вносити платежі у погашення банківського кредиту і в покриття витрат кооперативу на експлуатацію та капітальний ре­монт жилого будинку (будинків) та утримання прибудинкової тери­торії, внески до спеціальних фондів і плату за комунальні послуги.

Повнолітні члени сім'ї члена ЖБК зобов'язані брати участь в оп­латі витрат, пов'язаних з експлуатацією та ремонтом будинку і квартири;

4) використовувати жиле приміщення відповідно до його при­значення, забезпечувати схоронність приміщення, бережно ставити­ся до санітарно-технічного та іншого обладнання і об'єктів благо­устрою;

5) додержувати правил утримання жилого будинку та прибудин­кової території, правил пожежної безпеки, чистоти й порядку в під'­їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загаль­ного користування;

6) провадити за свій рахунок поточний ремонт жилого примі­щення, а в разі вибуття з кооперативу із звільненням приміщення — здати його у належному стані;

8) при одержанні іншого жилого приміщення звільнити з відповід­ними членами сім'ї та іншими особами квартиру, яку вони займали.

Права членів житлово-будівельного кооперативу та членів їхніх сімей.

1) обирати й бути обраним до органів управління кооперативу та до ревізійної комісії;

2) у встановленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити у своє жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей зазначеної згоди непотрібно;

3) на збереження жилого приміщення при тимчасовій відсутнос­ті незалежно від причин і строку відсутності;

4) стягнути з кооперативу вартість проведеного ремонту або за­рахувати її в рахунок внесків на експлуатацію і ремонт будинку у випадках, коли ремонт квартири спричинений невідкладною необхід­ністю, а кооператив не виконав обов'язків пов'язаних з ремонтом;

5) вийти з ЖБК. Громадянин вважається таким, що вийшов з ЖБК, з дня подання про це заяви до правління ЖБК.

Член ЖБК має право за згодою загальних зборів членів коопера­тиву передати свій пай будь-кому з постійно проживаючих з ним членів сім'ї, які досягли 18-річного віку або одружилися чи влашту­валися на роботу до досягнення зазначеного віку.

3. Права і обов'язки членів житлово-будівельного кооперативу та членів їхніх сімей.

Метою створення МЖК є прискорення вирішення житлових і соціальних проблем молоді. МЖК здійснюють будівництво, реконст­рукцію, капітальний ремонт і утримання житла, об'єктів соціально-культурного, побутового, спортивно-оздоровчого, а також виробни­чого й торговельного призначення; створюють підприємства, закла­ди з надання житлово-комунальних, побутових, спортивно-оздоров­чих та інших послуг.

5. Особливості створення та діяльності МЖК.