Тема №1 житлове право україйи як галузь права та галузь законодавства
П
оняття
житлового права, його предмет.
2. Методи та принципи житлового права.
житлово-правовий
метод регулювання суспільних відносин
- це правовий метод, який, як правило,
характеризується юридичною рівністю
суб'єктів права, їхньою дис-позитивністю
й ініціативою у формуванні і реалізації
житлових правовідносин, покладанням
заходів майнової відповідальності і
захисту (у випадку порушення житлових
прав), що виконують в основному функцію
відновлення.
Імперативний
метод потребує дотримання
усіма суб’єктами Житлового права
законодавтства.
Під
диспозитивним
методом
розуміється заснована на нормах
приватного права юридична свобода
(можливість) суб'єктів житлових
правовідносин здійснювати свою
право-суб'єктність і свої суб'єктивні
права (здобувати, реалізовувати або
розпоряджатися ними) за своїм розсудом.
Іншими словами, сторонам надано самим
визначати свої взаємовідносини і їх
зміст.
I
група – юридичні
норми, що стосуються загальних питань
житлового законодавства і визначаються
нормами Конституції України.
VII
група - забезпечу-ють
захист житлових прав суб’єктів
житлового права; відповідальність
за порушення житлового законодавства
та порядок вирішення спорів.
VI
група – норми, що
визначають порядок виселення громадян
з житлового фонду та форму компенсації
за це.
V
група – норми, що
визначають особливості користування
житлом спеціального призначення.
IV
група – норми, що
регулюють порядок приватизації
державного житлового фонду і переходу
його у приватну власність громадян.
III
група – норми, що
визначають порядок
утримання житлового фонду, його
експлуатацію, ремонт і взаємні права
та обов’язки суб’єктів житлового
права щодо утримання
житлового фонду.
II
група – норми, що
визначають порядок забезпечення
громадян житловими приміщеннями та
користування ними.
4. Джерела житлового права: поняття та види.
Зміст
– права і обов’язки
суб’єктів житлових правовідносин
Об’єкт
- Житло
Суб’єкти:
фізичні
та юридичні особи, органи місцевого
самоврядування, об’єднання
громадян
та Держкомітет з будівництва, архітектури
та житл. політики України
Житлові
правовідносини –
це суспільні відносини, які виникають
між суб’єктами ЖП при
реалізації їх житлових
прав та обов’язків.
6. Житлові права і обов'язки громадян.
Стаття
10. Житлові обов'язки громадян
Громадяни
зобов'язані дбайливо ставитися до
будинку, в якому вони проживають,
використовувати жиле приміщення
відповідно до його призначення,
додержувати правил користування жилими
приміщеннями, економно витрачати воду,
газ, електричну і теплову енергію.
Жилі
будинки і жилі приміщення не можуть
використовуватися громадянами на шкоду
інтересам суспільства.
Стаття
9. Житлові права громадян
Громадяни
мають право на одержання у безстрокове
користування у встановленому порядку
жилого приміщення в будинках державного
чи громадського житлового фонду або в
будинках житлово-будівельних кооперативів.
Громадяни
мають право на приватизацію квартир
(будинків) державного житлового фонду
або придбання їх у житлових кооперативах,
на біржових торгах, шляхом індивідуального
житлового будівництва чи одержання у
власність на інших підставах, передбачених
законодавством України.
Ніхто
не може бути виселений із займаного
жилого приміщення або обмежений у
праві користування жилим приміщенням
інакше як з підстав і в порядку,
передбачених законом.
Житлові
права охороняються законом, за винятком
випадків, коли вони здійснюються в
суперечності з призначенням цих прав
чи з порушенням прав інших громадян
або прав державних і громадських
організацій.
