- •Вихідні дані для проектування
- •1.1. Характеристика об’єкта
- •1.2. Розрахункові параметри зовнішнього та внутрішнього повітря
- •Розрахункові параметри клімату м. Рівне
- •Розрахункові параметри повітря в приміщеннях
- •1.3. Теплотехнічні показники матеріалів огороджуючих конструкцій
- •Теплотехнічні показники матеріалів огороджуючих конструкцій
- •Опалення
- •2.1. Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій
- •2.2. Розрахунок теплової потужності системи опалення
- •Відомість розрахунку тепловтрат приміщеннями
- •2.3. Конструювання системи опалення
- •2.4. Гідравлічний розрахунок
- •2.4.1. Визначення розрахункового циркуляційного тиску в системі опалення
- •Розрахунок:
- •2.4.2. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •2.5. Розрахунок опалювальних приладів
- •2.6. Вибір обладнання теплового пункту
- •3. Вентиляція
- •3.1. Конструювання системи вентиляції
- •3.2 Визначення повітрообміну приміщень
- •3.3 Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів
- •Відомість аеродинамічного розрахунку вентиляційних каналів
Опалення
2.1. Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій
Визначаються товщина утеплювача
зовнішньої стіни, горищного і підвального
перекриття, а також підбираються
конструкції заповнення світлових
прорізів (вікон, балконних і вхідних
дверей), за яких витрати на опалення
приміщень будуть мінімальними. Це буде
забезпечуватися, якщо розрахунковий
опір теплопередачі буде дорівнювати
або незначно перевищувати нормативний
опір теплопередачі
.
Визначається
за ([2] – додаток 5) в залежності від
кількості градусо-днів опалювального
періоду, S.
Розрахунковий опір теплопередачі R0 огороджуючих конструкцій визначається як сума термічних опорів кожного шару, з яких складається ця конструкція:
, (2.1)
де
– коефіцієнт теплосприйняття
внутрішніх поверхонь огороджуючих
конструкцій, Вт/(м2∙C)
([2] – додаток 8);
,
– відповідно товщина і теплопровідність
і-го шару (табл. 1.3);
– коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої
поверхні огородження для зимових умов,
Вт/(м2∙C).
Для стін, підлоги і гладкої стелі
=8,7
Вт/(м2∙C).
Із виразу (2.1), задавшись рівністю R0=
,
визначають необхідну товщину утеплювача
огороджуючої конструкції
, (2.2)
де
– відповідно товщина і теплопровідність
утеплювача.
Зовнішня стіна:
нормативний опір теплопередачі стіни при ГДОС=3533<3500C-дн:
=2,2 (м2∙C)/ Вт
– коефіцієнт теплосприйняття внутрішніх поверхонь для зовнішніх стін:
=23 Вт/(м2∙C)
Заокруглюють товщину утеплювача таким
чином, щоб отримати модульну товщину
цегляної стіни:
120
мм, тоді
510
мм.
– визначають фактичний опір теплопередачі стіни:
Підвальне перекриття:
нормативний опір теплопередачі підвального перекриття:
=2,3
(м2∙C)/
Вт
– коефіцієнт теплосприйняття внутрішніх поверхонь для підвального перекриття:
=6 Вт/(м2∙C)
Заокруглюють товщину утеплювача підвального перекриття до:
120мм,
тоді
390мм.
– визначають фактичний опір теплопередачі перекриття:
Горищне перекриття:
нормативний опір теплопередачі горищного перекриття:
=2,7 (м2∙C)/ Вт
– коефіцієнт теплосприйняття внутрішніх поверхонь для покриття:
=12 Вт/(м2∙C)
Заокруглюють товщину утеплювача горищного перекриття до:
140
мм, тоді
410
мм.
– визначають фактичний опір теплопередачі перекриття:
Вікна і балконні двері:
– розрахунковий опір теплопередачі для вікна і балконних дверей приймається за ([2] – додаток 9):
=0,44
(м2∙C)/Вт (подвійне скління
в роздільно дерев’яних рамах)
Вхідні двері:
– нормативний опір теплопередачі:
=0,6 (стін)=0,6*2,7=1,62 (м2∙C)/Вт;
– розрахунковий опір теплопередачі вхідних дверей приймається:
=
тоді:
=2,064 (м2∙C)/Вт.
так як >0,5 (м2∙C)/Вт, призначають подвійні двері з тамбуром.
Результати теплотехнічного розрахунку зводять до табл.2.1.
Таблиця 2.1
Опір теплопередачі огороджуючих конструкцій
Назва огороджуючої конструкції |
Опір теплопередачі, (м2∙C)/Вт |
Коефіцієнт теплопередачі
|
|
|
|
||
Зовнішня стіна |
2,1 |
2,7 |
0,37 |
Підвальне перекриття |
2,3 |
2,39 |
0,41 |
Горищне перекриття |
2,7 |
2,76 |
0,36 |
Вікно і балконні двері |
0,42 |
0,44 |
2,27 |
Вхідні двері |
1,62 |
1,62 |
0,61 |
