5.Розвиток китайської культури.

Учні, які отримали два уроки назад індивідуальні випереджальні завдання з теми „Досягнення китайської науки і культури” коротко презентують про результати пошуку. Решта учнів складають конспект.

1 Учень – література та мистецтво:

1).Збірник текстів пісень „Шіцін” – 350 поезій на честь предків, правителів, військових походів; поезії Цюй Юаня (ІУ ст.. до н.е.); найпопулярніший літературний жанр – суни (гімни). Поширені міфи і легенди.

2). Існує три групи інструментів: струнні, духові та ударні. Найпопулірніший інструмент – цінь.

З’являється і поширюється каліграфія – мистецтво малювання ієрогліфів.

2 Учень – архітектура:

- Китайці навчилися будувати двох та трьох поверхові споруди з баштами;

- Дахи будинків тримаються на стовпах і балках;частіше за все вони покриваються черепицею.

- Будинки зводяться на спеціальних піднятих платформах;

- Житла багатих китайців та культові споруди прикрашаються портретними фресками;

- Винайшли висячі мости з бамбуку довжиною до 15 метрів, які споруджуються в Гімалаях.

3 учень – МАТЕМАТИКА, АСТРОНОМІЯ:

1). Видано найзначнішу книгу з математики – трактат „Математика” в 9-ти книгах (ІІ ст.. до н.е), в якому вміщено правила дій з дробами, теорема Піфагора, способи рішення завдань і рівнянь та ін..

2). Складено точний календар (104 р. до н.е.), в якому встановлена сучасна тривалість року – 365 діб; створена карта зоряного неба, де відмічено 32, 5 тис. зірок. Дані назви 28 сузір’ям. У 28 р. до н.е. відкриті плями на Сонці.

4 Учень – медицина:

Відкрито систему кровообігу; навчилися ставити точний діагноз за допомогою визначення пульсу. Винайдені акупунктура - голковколювання в біологічно активні точки на тілі, та знеболюючі засоби. Використання чаю як засобу для лікування застуди. Чжан Цзи (ІІ ст.. н.е. ) – трактат про тиф та інші інфекційні захворювання. Хуа То – засновник хірургії, розробив також систему загартовування організму.

5 Учень – винаходи:

Військова справа - винайдено порох, гармати, кулі.

Видання книжок – навчилися виготовляти папір, за допомогою дерев’яного кліше друкувати книжки.

Географія та подорожі: новий спосіб складання географічних карт; компас – для точного визначення місця розташування; сейсмограф – прибор для визначення підземних поштовхів.

6 Учень – історія:

Найвідоміший історик – Сим Цянь, якого називають „батьком китайської історії”. Ним створена і видана історія Китаю з найдавніших часів „Історичні записки” з описом усіх відомих подій та фактів, характеристиками імператорів, полководців, вельмож.

За результатами презентації учнями робляться висновки про високий рівень розвитку науки, культури і мистецтва у Давньому Китаї, про значення цих відкриттів та винаходів не тільки у житті тогочасного Китаю, але й сучасного світу.

ІУ. Закріплення вивченого

Методика проведення закріплення – експрес-тестування. Методика перевірки виконання завдання – самоперевірка (за зразком, поданим вчителем) або взаємоперевірка у парах.

1.”Піднебесною імперією” називали свою країну:

а) єгиптяни; б) китайці; в) вавилоняни; г) індійці.

2. Англійська назва країни походить від одного з китайських винаходів:

а) паперу; б) шовку; в) компасу; г) чаю.

3. Для запису слів китайці користувалися:

а) ієрогліфами; б) буквами; в) спеціальними позначками; г) цифрами.

4 У сучасній китайські мові існує:

а) 32 ієрогліфи; б) понад 100 ієрогліфів; в) близько 6 тис. ієрогліфів;

г)80 тис. ієрогліфів.

5. Перші китайські книжки записувалися на:

а)папері; б) глиняних табличках; в) пластинках з бамбуку; г) папірусі.

6. Перші паперові книги нагадували:

а) простирадло; б) рулон шпалер; в) гармошку; г) віяло.

7. Найвідомішим філософом Давнього Китаю був:

а) Будда; б) Григорій Сковорода; в) Конфуцій; г) Цінь Шіхуанді.

8. У перекладі з китайської мови „даосизм” означає:

а) шлях; б) доля; в) віра; г) благополуччя.

9. Вислів „Чим міцнішою буде родина, тим міцнішою буде держава”

належить:

а) Лао Цзи; б) Конфуцію; в) Цінь Щіхуанді; г) Лю Бану.

10. Правила поведінки, яких мали дотримуватися китайці, називалися:

а) церемонії; б) етикет; в) дисципліна; г) режим.

11. Найпоширенішим одягом давніх китайців вважали:

а) довгий халат; б) спідницю з запахом; в) широкі штани;

г) бавовняну сорочку, підперезану широким поясом.

12. Лише багаті і знатні китайці мали право носити одяг:

а) з шовку; б) з бавовни; в) парчі; г) тонкого нейлону.

У. Підсумки уроку. Короткі висновки

Вчитель уточняє результати перевірки тестових робіт, після чого проводить узагальнення вивченого у вигляді бесіди із формуванням коротких висновків.

1. Релігійне та культурне життя стародавнього Китаю знаходилося на високому для свого часу рівні і мало свої особливості та своєрідність;

2. Найдавніші релігійні вірування китайців пов’язувалися з Небом і культом предків.

3. Писемність в Китаї виникла 4 тис. тому. Записи робили на панцирах черепах, пластинках з бамбуку, шовку.

4. Для записів текстів китайці користувалися ієрогліфами.

5. Пік виготовлення книг припадає на винахід китайцями паперу, а трохи пізніше – друкування.

6. Найвідомішим філософом Китаю був Конфуцій, який започаткував одну з найпоширеніших релігій – конфуціанство.

7. Другою за популярністю релігією Китаю став даосизм.

8.Китайці поповнили світову скарбницю багатьма відкриттями:компасу, сейсмографу,астрономічними відкриттями, введенням у обіг нового календаря, досягненнями в галузі медицини, географії тощо.

УІ. Домашнє завдання:

& 26, підручник № 2, прочитати, дати відповідь на запитання;

у підручнику та додатковій літературі відшукати інформацію про китайські церемонії і підготувати невеличку сценку (діалог), яка б могла відбутися на церемонії;

повторити тему, підготуватись до уроку узагальнення та тематичного оцінювання;

за бажанням: підготувати невелике письмове повідомлення про Конфуція та Лао Цзи.;

скласти кросворд (сканворд, чайнворд, головоломку, ребус) за матеріалами теми - до 20 слів.

УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ***

Мета: Узагальнити уявлення учнів про природно-кліматичні та географічні умови Давніх Індії та Китаю, про утворення, розквіт та загибель держав; культуру та релігійні вірування; особливості розвитку цивілізацій; історичних особистостей, причетних до історії та культури вивчених країн; формувати вміння знаходити необхідний матеріал у різних джерелах, досліджувати його, аналізувати, порівнювати, робити висновки та узагальнення, формувати і відстоювати власну думку водночас із толерантним ставленням до думок інших; закріпити знання історичних назв, імен, понять, термінів, дат.

Тип уроку: узагальнюючий

Форми і методи діяльності: узагальнююча евристична бесіда, діалог, робота з поняттями, датами, іменами; виконання творчих робіт; метод „Займи позицію”, складання таблиці, самоперевірка та взаємоперевірка знань; робота з атласом та настінною картою.

І. Організаційний момент

ІІ. Узагальнення знань