IV. Енеоліт

181.Назвіть хронологію мідного віку:

1. Х-VI тис до н.е.

2. VI-ІV тис. до н.е.

3. ІV-ІІІ тис. до н.е.

4. ІІ-І тис до н.е.

182. Термін «енеоліт» означає:

1. новий кам’яний вік

2. бронзовий вік

3. мідний вік

4. кам’яний вік

183. З енеолітом пов’язане опанування людиною:

1. лука і стріли

2. бронзи

3. перших металів: міді і золота

4. перших музичних інструментів

184. В господарстві енеолітичних племен виникають наступні досягнення:

1. орне землеробство з використанням тяглової сили коня

2. орне землеробство з використанням тяглової сили бика

3. плуг

4. жорна

185. В епоху енеоліту людина винаходить перший сухопутний колісний транспорт:

1. гарбу

2. сани

3. карету

4. віз

186. В епоху енеоліту знаряддя праці виготовляються з:

1. бронзи

2. каменю і кременю

3. каменю, кременю і міді

4. лише з міді

187.В період енеоліту в землеробстві домінувало:

1. орне оброблення ґрунту

2. підсічно-вогневе оброблення ґрунту

3. мотичне оброблення ґрунту

4. землеробство не набуло поширення

188. Серед основних характерних рис енеолітичної епохи виберіть одне неправильне твердження:

1. поява орного землеробства при домінуванні мотичного способу обробки ґрунту

2. поява кераміки виготовленої на гончарному крузі з плоским дном

3. поява мідних виробів при домінування знарядь з каменю і кременю

4. наявність наземних глинобитних житлових споруд

189. У мідному віці відбувається перший великий суспільний поділ праці. Він зумовлений відокремленням:

1. ремесла від землеробства

2. землеробства від скотарства

3. металургії міді від каменеобробного виробництва

4. керамічного виробництва від металургії міді

190 Зміни в соціальній структурі суспільства в епоху енеоліту зумовлені:

1. соціальним і майновим розшаруванням населення

2. переходом до патріархату

3. появою перших металів

4. появою орного землеробства

191. Однією з найбільш вивчених і яскравих культур епохи енеоліту на території України є:

1. буго-дністровська культура

2. гумельницька культура

3. ямна культура

4. трипільська культура

192. Трипільська культура датується:

1. Х-VI тис до н.е.

2. VI-ІV тис. до н.е.

3. ІV-ІІІ тис. до н.е.

4. ІІ-І тис до н.е.

193. Трипільська культура споріднена з культурою:

1. лійчастого посуду

2. кулястих амфор

3. кукутені

4. середньостогівською

194. Трипільська культура була відкрита:

1. М. Смішком у 1928 р.

2. В. Хвойкою у 1893 р.

3. К. Гадачеком у 1905 р.

4. Т. Пассек у 1964 р.

195. Назва трипільської культури походить від:

1. поселення біля с. Трипільці на Південному Бузі

2. могильника біля с. Трипілля на Дністрі

3. поселення біля с. Трипілля на Середньому Дніпрі

4. поселення біля с. Трипільське на Дунаї

196. Назвіть відомих дослідників трипільської культури:

1. І. Артеменко, М. Бондар, С. Березанська, І. Свєшніков

2. М. Кучера, П. Толочко, В. Баран, В. Козак. І. Винокур

3. К. Гадачек, С. Гамченко, Ю. Кухаренко, І. Артеменко

4. В. Хвойка, Т. Пассек, К. Черниш, С. Бібіков, В. Збенович

197. Вкажіть територію поширення трипільської культури:

1. Лісостепове Правобережжя, Прикарпаття, Волинь, Північне Причорномор’я в районі Одеси

2. Лісостепове Лівобережжя, Волинь, Подоння, Приазов’я

3. Межиріччя Дніпра і Дону

4. Межиріччя Дніпра і Південного Бугу

198. У розвитку трипільської культури виділяють наступні періоди:

1. ранній, середній і пізній

2. ранній і пізній

3. пізній

4. періоди не виділені

199. Назвіть хронологію раннього періоду трипільської культури:

1. ІV-ІІІ тис. до н.е.

2. поч. IV – сер. ІV тис. до н.е.

3. ІІІ тис. до н.е.

4. поч. ІІІ сер. ІІІ тис. н.е.

200. Назвіть характерні риси раннього періоду трипільської культури:

1. поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами

2. великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г). з наземними багатокамерними глинобитними житлами

3. невеликі поселення з житлами-землянками

4. максимально збільшується територія поширення культури, зменшується площа поселень, спрощується керамічне виробництво.

201. Назвіть хронологію середнього періоду трипільської культури:

1. ІV-ІІІ тис. до н.е.

2. сер. ІV – рубіж ІV тис. до н.е.

3. ІІІ тис. до н.е.

4. поч. IV – сер. ІV тис. до н.е.

202. Назвіть характерні риси середнього періоду трипільської культури:

1. поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами

2. великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г1. з наземними багатокамерними глинобитними житлами

3. невеликі поселення з житлами-землянками

4. максимально збільшується територія поширення культури, зменшується площа поселень, спрощується керамічне виробництво.

203. Назвіть хронологію пізнього періоду трипільської культури:

1. ІV-ІІІ тис. до н.е.

2. сер. ІV – рубіж ІV тис. до н.е.

3. ІІІ тис. до н.е.

4. поч. IV – сер. ІV тис. до н.е.

204. Назвіть характерні риси пізнього періоду трипільської культури:

1. поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами

2. великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г1. з наземними багатокамерними глинобитними житлами

3. невеликі поселення з житлами-землянками

4. максимально збільшується територія поширення культури, зменшується площа поселень, спрощується домобудування і керамічне виробництво

205. Назвіть пам’ятки раннього періоду трипільської культури:

1. Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка

2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля

3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак

206. Назвіть пам’ятки середнього періоду трипільської культури:

1. Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка

2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля

3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак

207. Назвіть пам’ятки пізнього періоду трипільської культури:

1. Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка

2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля

3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак

208. Поселення-гіганти площею 250-400 га трипільської культури відкриті у межиріччі:

1. Дніпра і Дністра

2. Дніпра і Дунаю

3. Дніпра і Південного Бугу

4. Дніпра і Дону

209. Вкажіть кількість житлових споруд, відкритих на Майданецькому поселенні трипільської культури на Уманщині:

1. 100 жител

2. 500 жител

3. 1000 жител

4. 1500 жител

210. За способом виготовлення кераміка трипільської культури була:

1. ліпною

2. гончарною

3. злегка підправленою на ручному крузі

4. ліпною, примітивно-гостродонною

211. У середньому періоді трипільської культур існує кераміка:

1. розписана монохромним орнаментом

2. розписана поліхромним орнаментом

3. орнаментована валиками і ямками

4. без орнаменту

212. Кераміка трипільської культури поділяється на:

1. столову і кухонну

2. побутову і господарську

3. лише столову

4. лише кухонну

213.Наявність антропоморфної і зооморфної пластики у трипільців пов’язують:

1. з релігійними віруваннями (культом родючості, матері-прародительки)

2. з господарсько-побутовими потребами

3. з розвитком мистецтва

4. з вірою у загробне життя

214. Наземні житлові споруди трипільських племен були:

1. кам’яні одноповерхові з односхилим дахом, опалювалися печами

2. глинобитні, одно- і двоповерхові, з двосхилим дахом, опалювалися печами

3. зрубні з господарськими ямами в середині, опалювалися вогнищами

4. глинобитні невеликих розмірів з плоским дахом, опалювалися вогнищами

215. Моделі трипільських жител виявлено на поселеннях:

1. Попудня, Володимирівка, Розсохуватка на Черкащині

2. Незвисько, Більче Золоте, Трипілля

3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак

216. У середовище трипільських племен України мідь надходила з:

1. Середньої Азії

2. Карпат

3. Балкан і Нижнього Подунав’я

4. з Волині

217. В металургії міді трипільці знали:

1. плавлення, витяжку, рубання, пробивання отворів

2. лише кування і свердління

3. кування і плавлення

4. металургія міді знаходилася на примітивному етапі розвитку

218. Основою господарства трипільських племен було:

1. підсічне землеробство та мисливство

2. землеробство і тваринництво

3. сезонне скотарство

4. мисливство, рибальство, збиральництво

219.Історична доля трипільської культури:

1. не вивчена

2. трипільці переселилися за межі України

3. були витіснені степовими племенами

4. розпадається в результаті екологічної і економічної кризи

220. Культура лійчастого посуду культура датується:

1. VI – ІV тис. до н.е.

2. др. пол.IV – п. пол. ІІІ тис. до н.е.

3. ІV – ІІІ тис. до н.е.

4. ІІ – І тис до н.е.

221. Хто з дослідників відкрив культуру лійчастого посуду на території України:

1. О. Цинкаловський

2. Ю. Захарук

3. М. Пелещишин

4. К. Гадачек

222. Назва культури лійчастого посуду походить від:

1. характерної форми посуду

2. могильника біля с. Лійчастий Посуд у Польщі

3. поселення у с. Зимне на Волині

4. річки Лійчастий Посуд в Данії

223. Назвіть відомих дослідників культури лійчастого посуду:

1. О. Черниш, М. Смішко С. Березанська, І. Свєшніков

2. М. Кучера, П. Толочко, В. Баран, В. Козак. І. Винокур

3. О. Цинкаловський, Ю. Захарук, М. Пелещишин

4. В. Хвойка, Т. Пассек, К. Черниш, С. Бібіков, В. Збенович

224. Вкажіть територію поширення культури лійчастого посуду на території України:

1. Лісостепове Правобережжя, Прикарпаття, Волинь, Північне Причорномор’я в районі Одеси

2. Західна Волинь в басейні Західного Бугу

3. Верхнє і Середнє Подністров’я

4. Межиріччя Дніпра і Південного Бугу

225.На території Європи культура лійчастого посуду поширена:

1. від східних районів Польщі до Західної України

2. від західних районів Румунії до Подніпров’я

3. від Південної Швеції до Західної Волині

4. від Білорусі до Західного Побужжя

226. Скільки пам’яток культура лійчастого посуду відомо на території України:

1. понад 100

2. понад 60

3. понад 40

4. понад 20

227. Топографія поселень культура лійчастого посуду визначається:

1. низькими берегами рік та озер

2. мисами на високих берегах рік або на природно захищених від ворогів плато

3. верхівками пагорбів у залісненій зоні Полісся

4. топографія поселень не вивчена

228. Пам’ятки культура лійчастого посуду на території України представлені:

1. поселеннями і могильниками

2. поселеннями, городищами і могильниками

3. поселеннями

4. могильниками

229. Основою господарства населення культура лійчастого посуду було:

1. мисливство і рибальство

2. промисли

3. землеробство і мисливство

4. землеробство і тваринництво

230. Вкажіть територію поширення культури кулястих амфор:

1. східна Румунія, Молдова, Західна Україна

2. східна частина Німеччини, Польща, Чехія, Волинь і Поділля

3. Північна Польща і Західна Волинь

4. Південна Швеції і Західна Волинь

231. Назва культури кулястих амфор походить від:

1. знайдених на поселеннях римських амфор

2. характерної форми посуду

3. могильника біля села з однойменною назвою на Волині

4. річки Куляста Амфора в Причорномор’ї

232. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток культури кулястих амфор:

1. біля 50

2. біля 80

3. більше 100

4. біля 200

233. Назвіть дослідників культури кулястих амфор:

1. І. Левицький, І. Свєшніков

2. В. Баран, В. Козак

3. Ю. Захарук, М. Пелещишин

4. В. Хвойка, Т. Пассек

234. Поселення культури кулястих амфор:

1. вивчені досить добре (розкопано біля 30 поселень)

2. вивчені посередньо (розкопано біля 10 поселень)

3. вивчені погано (розкопано лише 1 поселення)

4. не виявлені

235. Курганні та безкурганні могильники культури кулястих амфор відкриті біля сіл:

1. Колодяжне, Довге, Увисла, Хартонівці

2. Володимирівка, Коломийщина, Трипілля

3. Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

4. Городок, Здовбиця, Райки, Корчак

236. Поховання культури кулястих амфор представлені:

1. інгумаціями у кам’яних гробницях

2. кремаціями в урнах

3. кенотафами

4. біритуальними могильниками

237. У культурі кулястих амфор виявлені ритуальні захоронення:

1. рабів

2. полонених

3. диких тварин

4. свійських тварин

238. Найпоширенішою формою посуду культури кулястих амфор є:

1. тюльпановидні горщики, прикрашені дірчастим орнаментом під вінцями

2. вузькогорлі опуклобокі амфори, кулясті з широкими горлами горщики і кубки

3. горщики з лійчастим профілем вінець та опуклобокі миски

4. гончарні горщики банковидної форми і миски з широко розхиленими вінцями.

239. Знаряддя праці культури кулястих амфор переважно виготовлялися з:

1. міді

2. каменю, кременю і бронзи

3. каменю і кременю

4. міді, бронзи і заліза

240 Основа господарства носіїв культури кулястих амфор базувалася на:

1. землеробстві і тваринництві

2. пастушому скотарстві

3. мисливстві і рибальстві

4. мисливстві і збиральництві