- •Лекція з політичної економії
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •Основні школи політичної економії:
- •Напрями неокласичної концепції сучасних умовах:
- •Життєві блага
- •Господарська діяльність передбачає чотири стадії:
- •У сучасній економіці діють три основні економічні суб’єкти:
- •Національна економіка має дві складові:
- •Національна економіка
- •Основні проблеми національної економіки:
- •1. Що виробляти ?
- •2. Як виробляти ?
- •3. Для кого виробляти ?
- •Предмет політичної економії
- •Функції політичної економії:
- •Позитивна та нормативна політична економія:
- •Українські вчені-економісти
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 2. Загальні основи економіки: економічні потреби і виробничі ресурси
- •Класифікація потреб
- •Ефективне використання ресурсів передбачає:
- •Повну зайнятість
- •Повний обсяг виробництва
- •Типи економічного зростання:
- •Екстенсивний
- •Інтенсивний
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 3. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку
- •Три основні підходи до класифікації економічних систем
- •Приватну
- •Колективну
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 5. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік
- •Основні ознаки командної економіки:
- •Основне місце в марксистській ідеології посідають:
- •Основні ознаки ринкової економіки:
- •Особливості переходу економіки України до ринку
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 6. Натуральне і товарне виробництво. Як основа формування економічної системи
- •Характеристика натурального виробництва:
- •Форми товарного виробництва
- •Існує дві форми руху грошей між економічними суб’єктами
- •Види цін
- •Функції ринкової ціни:
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 7. Ринок та ринковий механізм
- •Види ринків:
- •Основні види кредиту
- •Елементи ринкової інфраструктури
- •Банківська система має два рівні:
- •Небанківські фінансові інститути
Основні ознаки ринкової економіки:
1) приватна
власність;
2) ціновий механізм
розв’язання
основних проблем економічної організації;
3) свобода
підприємництва і вибору;
4) особиста
заінтересованість як головний мотив
економічної поведінки;
5) конкуренція;
6) обмежена роль
уряду в економіці
Моделі ринкової економіки:
Американська модель є найчистішим різновидом вільного підприємництва. Основу американської моделі становить система всілякого заохочення підприємництва, досягнення особистого успіху, збагачення найактивнішої частини населення. Групам населення з низькими доходами забезпечується прийнятний рівень життя за рахунок часткових пільг і допомоги. Завдання соціальної рівності тут узагалі не ставиться. Державне втручання в економіку є неглибоким і охоплює питання визначення правил гри на ринку, підтримання стабільної кон'юнктури й економічної рівноваги та перерозподілу доходів через податковий механізм тощо.
Моделі ринкової економіки:
Японська модель є різновидом узгодженого вільного підприємництва. Ця модель характеризується значним втручанням держави в господарське життя, спрямованим на створення такого макроекономічного середовища, в якому прогресивні галузі зростають найшвидше. Розвиток економіки підпорядкований загальним національним завданням. Розв'язанням соціальних завдань здебільшого займаються корпорації. Для цієї моделі притаманне певне відставання темпів зростання зарплати порівняно зі зростанням продуктивності праці. За рахунок цього досягається зниження витрат виробництва і підвищення конкурентоспроможності продукції на світових ринках. Спеціальних перешкод, що стримують майнове розшарування населення, немає, але розрив у рівнях доходів між 10 % найбагатшого населення і 10 % найбіднішого населення помітно менший, ніж в інших країнах. Така модель ринкової економіки можлива лише за винятково високого розвитку національної свідомості, пріоритету інтересів нації над інтересами конкретної людини, готовності населення йти на певні матеріальні жертви задля процвітання країни. У цій моделі законодавча і виконавча влада чітко не розмежовані, не протистоять одна одній, а, отже, законодавство й управління краще узгоджені. Схема консультацій різних сил, зокрема узгодження інтересів уряду, бізнесу і праці, добре відпрацьована, й її суворо дотримуються. В країні наявна компетентна, віддана національній справі керівна еліта
Соціальне ринкове господарство, або європейська модель, яку називають розподільчим соціалізмом.
Основний принцип цієї моделі полягає в розмежуванні двох економічних функцій: створення багатства і його розподілу. Перша функція реалізується в конкурентній ринковій економіці приватним сектором, другу виконує уряд, який намагається усунути наявні, на його погляд, несправедливості через перерозподіл доходів. Наприклад, у Швеції одержавлено лише 5 % засобів виробництва, але частка державних видатків нині становить більше 50 % валового внутрішнього продукту. При цьому більше половини цих видатків скеровується на соціальні потреби — забезпечення доступності освіти, охорону здоров'я, щедре страхування на випадок безробіття та пенсії у старості. Зрозуміло, що це можливе лише в умовах високих ставок оподаткування. Однак в європейської громадськості викликають занепокоєння високі податки і громіздкий бюрократичний апарат, що збільшує накладні витрати і знижує конкурентоспроможність на світових ринках. Чимало фахівців уважає, що зрівнювання матеріального становища людей через перерозподіл доходів уповільнює економічний розвиток країни. Усе це ставить перед цією моделлю ринкової економіки основне питання: чи можливий сталий прогрес економіки в умовах руху суспільства до соціальної та економічної рівності? Прийнятність розподільного соціалізму для інших націй світу залежить від їхньої здатності розв'язати це питання
Схема кругопотоку дає розуміння ринкової економіки. Вона відображає
взаємопов'язаний і безперервний рух ресурсів, виготовлених продуктів і доходів між економічними суб'єктами.
Ринок
ресурсів
Доходи Витрати
Ресурси Ресурси
Фірми
Домогоспо-дарства
Ринок
продуктів
і послуги і послуги
Споживчі видатки Виторг
Двосекторна модель кругопотоку ресурсів, продуктів і доходів
Шляхи переходу
країни від командної
до ринкової
економіки
1. “Шокова
терапія”
або революційний шлях – це приско-рені
перетворення
в усіх сферах сус-пільного життя,
своєрідний корот-костроковий струс
суспільства. Програма
"шокової терапії" передбачає
прискорену лібера-лізацію цін та
еко-номіки загалом, радикальну
прива-тизацію державної власності,
демоно-полізацію економі-ки, швидке
форму-вання ринкової інфраструктури,
особливо фінанси-вої,
та макроеко-номічну стабіліза-цію.
Цей шлях обрали
Польща, Чехія, Словаччина, Словенія і
країни Балтії
2. Еволюційний
шлях –
це формування
в надрах старої командно-адміністративної
економіки ринкових компонентів. У
результаті постає двосекторна модель
економіки, в якій поєднуються складові
ринкової
й директивної економік.
Це шлях Китаю,
Угорщини, Югославії, В’єтнаму
3. Проміжний
шлях
переходу до ринку. який обрали Україна,
Болгарія, Росія, Румунія та інші країни.
У
цих країнах перехід до ринкової економіки
здійснюється значно повільніше, ніж у
країнах першої групи, але
швидше порівняно з країнами другої
групи. Тут не було усталених традицій
ринкової економіки, а командна система
сформувалася на базі традиційного
виробництва. Ринкові реформи здійснюються
повільно й суперечливо, бо в суспільстві
відсутній консенсус з питання характеру
перетворень.
Унаслідок низки обставин у багатьох
країнах цієї групи відбувся обвал
обсягу національного виробництва та
рівня життя населення
