Приватну

Колективну

Її суб’єктами є індивіди, домогосподарства, корпорації, кооперативи …

Об’єктами є земля, її надра, рослинний і тваринний світ, капітальні блага, праця, цінні папери, гроші …

де панівне значення займає акціонерна форма власності (корпоративна)

Лекція з політичної економії

Тема 5. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік

(2 години – лекція, 2 години – семінарські заняття)

План:

1. Суть командної економіки та її неспроможність.

2. Організація ринкової економіки:

а) принципи і моделі ринкової економіки;

б) схема кругопотоку.

3. Особливості переходу країн від командно-адміністративної до ринкової економіки.

4. Вітчизняна модель перехідної економіки України.

Командна економіка сформувалася в Радянському Союзі у 20-30-х роках XX ст. Адміністративно-командною економікою називають товарну форму виробництва, основою якої є державна власність на матеріальні ресурси і продукти, а всі питання, пов'язані з виробництвом, розподілом та споживанням продукції, вирішують центральні планові органи. Цю економічну модель часто називають директивно-плановою.

Основні ознаки командної економіки:

1) монополія державної власності

2) централізоване директивне планування

Адміністративно-командна економіка базується на марксистсько-ленінській ідеології, згідно якої на зміну ринковій (капіталістичній) приходить комуністична система.

Основне місце в марксистській ідеології посідають:

1) теорія трудової вартості, згідно якої лише праця є джерелом усіх доходів суспільства, а усі решта фактори доходу не створюють

2) теорія експлуатації, яка базується на розумінні додаткової вартості – це надлишок над вартістю робочої сили, який створили наймані працівники та привласнили капіталісти

У командній системі основні проблеми організації економіки — що, як і для кого виробляти — визначали урядові директиви, а не ринковий механізм. Командна економіка функціонує відповідно до планів, які розробляють на вершині управлінської піраміди й доводять підприємствам до виконання. Вибір із тих чи інших можливих варіантів визначають рішення бюрократів різного рівня. Ієрархічне управління передбачає підпорядкування інтересів нижчих одиниць (споживачів, виробників) інтересам вищих (територіальних об'єднань, галузевих міністерств тощо). Держава зрівнює доходи більшості споживачів. Підприємництво як одне з джерел зростання доходів забороняється. Зрівняльність гарантує невисокий рівень доходів і споживання всім, у тому числі тим, хто не хоче працювати краще. У суспільній свідомості насаджуються ідеали колективізму, підпорядкування особистих інтересів суспільним, ініціатива та пошук стримуються

Причини неспроможності командної економіки:

1) екстенсивний розвиток економіки, який з часом став неможливим, бо орієнтувався лише на збільшення кількості наявних ресурсів;

2) постійне зростання витрат на виробництво спричиняло постійне зростання цін;

3) надмірна централізація породила такі негативні явища, як корупція і хабарництво, що ще більшою мірою підривало стимули до праці;

4) неспроможність створити дійову систему стимулювання в сільському господарстві перетворило його на збиткову галузь, яка виснажувала економіку, бо вимагала величезних субсидій та дотацій;

5) переважання кількісних показників над якісними. Якість, асортимент продукції та витрати виробництва набули вторинного значення. Це спричиняло марнотратство ресурсів;

6) відсутність економічного стимулювання до праці та нововведень (інновацій). Неможливість виконання зростаючих виробничих планів;

7) відсутність конкуренції

Позитив командної економіки:

Командна система радянського типу в певні історичні періоди змогла швидко нагромаджувати ресурси, перерозподіляти їх на користь деяких пріоритетних напрямів чи галузей, усунути безробіття, забезпечити відповідний рівень освіти, медичного обслуговування

Ринкова економіка, або капіталізм, — це економічна система, суть та перспективи якої неоднаково оцінювали економісти другої половини XIX — першої половини XX ст. Зокрема, прихильники ліворадикальної політекономії передрікали їй швидку неминучу загибель. Проте цей прогноз не підтвердився. Упродовж останніх двох десятиліть у багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні, відбувається своєрідний ренесанс ринкової економіки.