Національна економіка має дві складові:

Національна економіка

Фізичну (матеріальну економіку), яка охоплює виробничі ресурси та виготовлені життєві блага

Монетарну, або грошову економіку, яка обслуговує фізичну економіку, впливає на неї, але має власні закономірності розвитку

Основні проблеми національної економіки:

1. Що виробляти ?

2. Як виробляти ?

3. Для кого виробляти ?

Сукупність механізмів організації національної економіки і розв’язання цих проблем формують економічну систему.

Предмет політичної економії

Політична економія вивчає ефективність функціонування економічної системи та її механізмів в умовах обмежених виробничих ресурсів. Вона досліджує, як мають бути організовані виробництво, розподіл, обмін та споживання для найповнішого задоволення потреб людей.

Функції політичної економії:

1) теоретико-пізнавальна;

2) практично-прогностична;

3) світоглядно-виховна;

4) методологічна

Позитивна та нормативна політична економія:

Позитивна політична економія має справу з фактами й уникає суб'єктивних оцінних суджень, вона формулює наукові уявлення про економічну поведінку, вивчає факти, намагається описати, пояснити й передбачити динаміку обсягу національного продукту, зайнятості, доходів домогосподарств і фірм, тобто дослідити фактичний стан економіки і спрогнозувати майбутні в ній зміни.

Нормативна політична економія передбачає оцінні судження людей стосовно того, якою має бути економіка або який конкретний політичний захід доцільно рекомендувати для розв'язання тієї чи іншої економічної проблеми.

Позитивна політична економія вивчає те, що є, тоді як нормативна узагальнює суб'єктивні уявлення про те, що має бути.

Економічні категорії – це узагальнені логічні поняття, що відбивають сутнісні зв'язки реальної дійсності.

Вони поділяються на емпіричні та теоретичні. Прикладом емпіричних економічних категорій є гроші, процентна ставка, заробітна плата, а теоретичних — мультиплікатор, ізокоста, дефляційний розрив.

Економічні закони відображають сталі причинно-наслідкові зв'язки між економічними явищами та процесами. Економічні закони поділяють на емпіричні та теоретичні.

Економічна модель - це спрощене відображення економіч­ної дійсності, абстрактне узагальнення відповідних фактичних даних.

В економічних моделях використовується два види змінних – ендогенні та екзогенні.

Ендогенні — це змінні, які модель намагається пояснити.

Екзогенні — це змінні, які модель бере як дані.

Економічні показники поділяють на натуральні, які вимірюють у різних фізичних одиницях, та вартісні (грошові). Вартісні показники можуть визначатися у постійних або поточних цінах. Постійна — це ціна базового року. Економічні показники також поділяють на абсолютні (натуральні та вартісні) та відносні, визначені у відсотках.

Економічні показники поділяють на запасові й потокові та номінальні й реальні.

Запасові — це показники, які вимірюють кількість чого-небудь у певний момент часу. Потокові — це показники, що вимірюють кількість чого-небудь за одиницю часу, в економіці здебільшого за рік.

Філософія економіки — це сукупність принципів, тобто складових побудови найефективнішої й найстабільнішої економічної системи.

В аналітичній економії існують три основні філософії економіки — класична, кейнсіанська та марксистська