- •Лекція з політичної економії
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •Основні школи політичної економії:
- •Напрями неокласичної концепції сучасних умовах:
- •Життєві блага
- •Господарська діяльність передбачає чотири стадії:
- •У сучасній економіці діють три основні економічні суб’єкти:
- •Національна економіка має дві складові:
- •Національна економіка
- •Основні проблеми національної економіки:
- •1. Що виробляти ?
- •2. Як виробляти ?
- •3. Для кого виробляти ?
- •Предмет політичної економії
- •Функції політичної економії:
- •Позитивна та нормативна політична економія:
- •Українські вчені-економісти
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 2. Загальні основи економіки: економічні потреби і виробничі ресурси
- •Класифікація потреб
- •Ефективне використання ресурсів передбачає:
- •Повну зайнятість
- •Повний обсяг виробництва
- •Типи економічного зростання:
- •Екстенсивний
- •Інтенсивний
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 3. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку
- •Три основні підходи до класифікації економічних систем
- •Приватну
- •Колективну
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 5. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік
- •Основні ознаки командної економіки:
- •Основне місце в марксистській ідеології посідають:
- •Основні ознаки ринкової економіки:
- •Особливості переходу економіки України до ринку
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 6. Натуральне і товарне виробництво. Як основа формування економічної системи
- •Характеристика натурального виробництва:
- •Форми товарного виробництва
- •Існує дві форми руху грошей між економічними суб’єктами
- •Види цін
- •Функції ринкової ціни:
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 7. Ринок та ринковий механізм
- •Види ринків:
- •Основні види кредиту
- •Елементи ринкової інфраструктури
- •Банківська система має два рівні:
- •Небанківські фінансові інститути
Напрями неокласичної концепції сучасних умовах:
монетаризм (чиказька школа на чолі з Мілтоном Фрідманом), представники якого акцентують на тому, що всі значні зміни в господарському житті пов'язані передовсім з емісією грошей, тобто зі змінами в кількості грошей в національній економіці;
теорія раціональних сподівань (наукова школа, яка сформувалась у 1970—1980 рр., а найвідомішим її представником є Роберт Лукас). Основні постулати цієї школи полягають в тому, що сподівання (очікування) відіграють важливу роль у національній економіці, бо впливають на поведінку всіх учасників ринкового процесу; економічні суб'єкти поводяться раціонально на підставі всієї наявної інформації; макроекономічна політика не може вплинути на реальні економічні змінні;
економіка пропозиції (теорія, що завоювала популярність наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років). Одним із головних постулатів теорії "економіки пропозиції" є стимулювання приватної ініціативи і підприємництва та звуження втручання держави в господарське життя. Інші важливі постулати цієї теорії: зниження податків, скорочення державних видатків тощо.
Життєві блага, які створюються в процесі господарської діяльності є двох видів:
Життєві блага
Предмети
споживання
– прямо задовільняють потреби людей
Капітальні блага
– опосередковано задовільняють потреби
людей
Господарська діяльність передбачає чотири стадії:
Господарська
діяльність
1)
виробництво;
2)
розподіл;
3)
обмін;
4)
споживання
Відтворення – поновлення і безперервність господарської діяльності.
У сучасній економіці діють три основні економічні суб’єкти:
1) домогосподарства:
2) фірми (ділові підприємства);
3) держава
Домогосподарство — це економічна одиниця, що складається, з однієї або більше осіб, яка володіє ресурсами, постачає ними економіку та використовує отримані за це доходи для купівлі товарів і послуг, які задовольняють матеріальні потреби його членів.
Фірма — це ділова одиниця, яка використовує куплені у домогосподарств ресурси для виробництва товарів і послуг, й володіє та керує одним або багатьма підприємствами.
Держава в усі часи виконує роль політичного центру, який забезпечує захист особи та її власності, охорону правопорядку та управління країною.
Економічна ефективність характеризує зв'язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва, і кількістю товарів і послуг, отриманих у результаті використання цих ресурсів.
