- •Лекція з політичної економії
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •Основні школи політичної економії:
- •Напрями неокласичної концепції сучасних умовах:
- •Життєві блага
- •Господарська діяльність передбачає чотири стадії:
- •У сучасній економіці діють три основні економічні суб’єкти:
- •Національна економіка має дві складові:
- •Національна економіка
- •Основні проблеми національної економіки:
- •1. Що виробляти ?
- •2. Як виробляти ?
- •3. Для кого виробляти ?
- •Предмет політичної економії
- •Функції політичної економії:
- •Позитивна та нормативна політична економія:
- •Українські вчені-економісти
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 2. Загальні основи економіки: економічні потреби і виробничі ресурси
- •Класифікація потреб
- •Ефективне використання ресурсів передбачає:
- •Повну зайнятість
- •Повний обсяг виробництва
- •Типи економічного зростання:
- •Екстенсивний
- •Інтенсивний
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 3. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку
- •Три основні підходи до класифікації економічних систем
- •Приватну
- •Колективну
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 5. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік
- •Основні ознаки командної економіки:
- •Основне місце в марксистській ідеології посідають:
- •Основні ознаки ринкової економіки:
- •Особливості переходу економіки України до ринку
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 6. Натуральне і товарне виробництво. Як основа формування економічної системи
- •Характеристика натурального виробництва:
- •Форми товарного виробництва
- •Існує дві форми руху грошей між економічними суб’єктами
- •Види цін
- •Функції ринкової ціни:
- •Лекція з політичної економії
- •Тема 7. Ринок та ринковий механізм
- •Види ринків:
- •Основні види кредиту
- •Елементи ринкової інфраструктури
- •Банківська система має два рівні:
- •Небанківські фінансові інститути
Елементи ринкової інфраструктури
Товарна біржа – елемент інфраструктури товарного ринку, була заснована у 1531 році в Європі (м. Антверпені). Вона покликана зводити воєдино покупців і продавців певного товару задля укладення та неухильного виконання угоди.
Ф’ючерсний контракт – це угода, за якою одна сторона зобов'язується купити, а інша — продати фіксовану кількість конкретного товару за наперед обумовленою ціною у визначений сторонами термін.
Опціон – це угода, за якою одна сторона (продавець опціону) зобов'язується продати чи купити певну кількість товару за наперед обумовленою ціною у визначений сторонами термін
Фондова біржа функціонує на тих же засадах, що й біржа товарна, з тією лише відмінністю, що є організованим ринком для купівлі та продажу цінних паперів.
Перша фондова біржа виникла на початку XVII ст. в Амстердамі.
Сьогодні провідну роль у світовій торгівлі цінними паперами відіграють фондові біржі Нью-Йорка, Лондона та Токіо, на які припадає майже 60 % операцій з акціями. Економіку окремих країн обслуговують національні фондові біржі, кількість яких у різних країнах неоднакова. Так, лише одна фондова біржа обслуговує ринок цінних паперів таких країн, як Австрія, Греція, Італія (Італійська фондова біржа з центром у Мілані функціонує з 1995 р. і виникла в результаті об'єднання кількох регіональних бірж), Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Люксембург. Натомість у Бельгії — 2 фондових біржі, Іспанії — 4, у Франції — 6, у Німеччині — 8.
Якою б не була кількість фондових бірж у країні, всі вони виконують типові функції. Насамперед, фондова біржа відкриває приватним підприємствам та уряду доступ до практично необмежених та відносно дешевих (порівняно з кредитом) фінансових ресурсів.
Біржа праці (або інакше – центри чи служби зайнятості) ставлять своїм завданням – забезпечення ефективності зайнятості через скорочення часу, необхідного для взаємного пошуку і зустрічі працівника та працедавця, а також фінансова підтримка осіб, що втратили роботу. Для реалізації цієї функції біржа праці використовує цілий комплекс інструментів. Передусім, біржа формує банки інформації (бази даних) про наявні в реґіоні (чи країні) вакансії.
Фінансові посередники – це такі фінансові інститути, як банки, страхові компанії, довірчі товариства (трасти), інвестиційні фонди та компанії, кредитні спілки тощо.
Сучасний банк зберігає депозити (вклади) різних економічних суб'єктів та надає нагромаджені суми у позику. Прибуток банку формується як різниця між отриманими за надані кредити процентами та процентами, сплаченими за депозитами.
