Характеристика натурального виробництва:

1) суспільний поділ праці існує у вигляді природного поділу праці між чоловіками і жінками;

2) наслідуються традиційні методи виробництва, техніки та технології;

3) розподіл виготовлених благ відбувається відповідно до встановлених традицій;

4) малоефективне ведення виробництва.

В залежності від рівня особистої свободи людини існували різні системи натуральної економіки: первісні общини, рабовласництво, феодалізм, кріпацтво тощо. Натуральна економіка переважає нині в окремих країнах Азії, Африки та Латинської Америки

Товарне виробництво – це така організація національної економіки, коли продукти виробляють для обміну на ринку.

У товарному господарстві люди задовольняють власні потреби, обмінюючись продуктами своєї праці. Становлення товарного господарства пов'язане з поглибленням поділу праці, розвитком ремесел та міст.

Причиною виникнення товарного виробництва є:

1) суспільний поділ праці;

2) економічна відокремленість виробників і споживачів як власників (приватна власність);

3) обмін продуктів у формі купівлі-продажу

Форми товарного виробництва

Просте товарне виробництво ґрунтується на одноосібній приватній власності й особистій праці виробника

Підприємниць-ке товарне виробництво ґрунтується на різних формах приватної власності та найманні працівників

Державне товарне виробництво ґрунтується на державній власності та найманні працівників

Результат виробництва називають продуктом. У товарній економіці продукт виробничої діяльності набуває форми товару, незалежно від того, чи він існує у вигляді речі чи послуги. Товар характеризують дві ознаки: ринкова споживна вартість (корисність) та ціна. Ринкова споживна вартість — це здатність блага задовольняти потреби інших членів суспільства. Співвідношення, в якому одне благо обмінюється на інше, називають міновою вартістю, або ціною. В економічній науці впродовж століття точиться гостра полеміка з приводу того, що визначає ціну товару. Склалось два основні підходи: теорія трудової вартості й теорія граничної корисності (маржиналізм)

Теорія трудової вартості має нині небагато прихильників, які вважають, що ціну товару винятково визначають тільки затрати праці на його виробництво. Вони називають ці затрати вартістю. Прихильники теорії граничної корисності вважають, що ціна блага зумовлюється його цінністю, тобто тим значенням, яке певне благо має з погляду добробуту суб'єкта. Величину цінності блага визначає гранична корисність, під якою розуміють додаткову корисність, яку отримує особа від споживання кожної наступної одиниці блага. Згідно з цим підходом, що вища гранична корисність блага, то вищою є його ціна

Гроші – це товар, який виконує роль загального еквівалента, тобто має властивість обмінюватися на будь-який інший товар.

Суть грошей розкривається через їх функції:

1) міри вартості (визначник ціни);

2) засобу обміну;

3) засобу нагромадження багатства

Гроші виникли дуже давно і пройшли тривалий шлях — від товарних до паперових і банківських грошей. У сучасних умовах простежується їх подальша еволюція. Нині існує серйозна проблема захисту паперових грошей від їх підроблення. Складність грошей як економічного явища не дає змоги світовій економічній думці сформувати однозначне і достатньо повне їх визначення. Більшість економістів виходить з того, що грішми є все, що використовується як гроші

Купівельна спроможність грошей – це кількість товарів, послуг, валюти, цінних паперів тощо, які можна придбати за певну грошову суму (за одиницю грошей). Зниження купівельної спроможності грошей свідчить про розвиток у країні інфляції. Збільшення кількості паперових грошей у національній економіці спричиняє їх знецінення, тобто втрату ними вартості й розвиток інфляційних процесів. Частина економістів навіть уважає, що для забезпечення стабільності купівельної спроможності паперових грошей уряд має дотримуватися так званого грошового правила — темп збільшення кількості грошей в обігу повинен відповідати темпам зростання вироблених у країні товарів і послуг