7. Як реалізовується збільшення розрядів дешифратора?

Багатоступінчасті структури. Переваги багатоступінчастих структур виявляються у разі збільшення розрядності вхідного коду. Значного поширення вони набули при побудові мікросхем пам'яті. Так, при побу­дові дешифратора 20-розрядного вхідного коду (використо­вують при побудові ІС пам’яті обсягом 1 Мбайт) паралель­ний дешифратор потребує 2,097-10⁷ умовних апаратних одиниць. При одноразовому використанні принципу побудови пірамідального дешифратора буде потрібно 1,20•10⁷, а при одноразовому використанні принципу багатоступінчастого дешифратора — 2,118•10⁶ умовних апаратних одиниць.

Принцип побудови n – розрядного дешифратора: N = 2 • 2ⁿ + 2(n / 2)2^n/2.

Рис. 5.17. Схема багатоступінчастого дешифратора

Рис. 5.19. Схема нарощування розрядності дешифратора

8. Як реалізовується підключення дешифратора на селекцію (вибір) заданих вхідних кодів?

9. Операціїї, що виконують пріорітетні шифратори.

Рис. 1.4. Умовне графічне позначення пріоритетного шифратора

Пріоритетні шифратори використовуються для побудови контролерів клавіатур, контролерів переривань для ЕОМ, а також с основними вузлами перетворювачів кодів.

Окрім інформаційних входів DI та виходів 3-розрядного двійкового коду DO, мікросхема мас додаткові виводи, що виконують такі функції:

- El (Enable Input) — вхід дозволу роботи мікросхеми. Активний рівень низький.

- CiS (Group Signal) — вихід групового сигналу, який при GS =0 свідчить про наявність хоча б одного збудженого входу. Актив­ний рівень низький.

- ЕО (Enable Output) — вихід сигналу дозволу, який при ЕО = 0 фіксує високі рівні на усіх інформаційних входах, тобто свідчить про відсутність збуджених входів. Активні рівні збуджених входів низькі.

10. Навести класифікацію цифрових пристроїв за способом кодування двійкових змінних

За способом кодування двійкові змінні елементів цифро­вих пристроїв поділяють на імпульсні, динамічні, потенціальні, імпульсно-потенціальні та фазові.

В імпульсних елементах «1» показує наявність електрич­ного імпульсу напруги або струму, а «0» — відсутність відпо­відного імпульсу.

У динамічних елементах «1» показує пачку імпульсів або потенціал, що поновлюється через необхідний інтервал часу, а «0» — відсутність імпульсів (або навпаки).

У потенціальних елементах початкові і скінченні двійкові змінні кодують різною величиною електричного потенціалу. Для потенціальних елементів часто застосовують поняття пози­тивної і негативної логіки, яке відображає взятий спосіб коду­вання двійкової змінної конкретної серії елемента. Під пози­тивною логікою розуміють кодування «1» високим і «0» — низьким потенціалом, а під негативною логікою розуміють кодування «1» низьким і «0» — високим потенціалом.

В імпульсно-потенціальних елементах на входи елементів можуть подаватися як потенціальні рівні, так й електричні імпульси, причому вихідні сигнали зазвичай мають імпульс­ний характер. Розподіл сипіалів на імпульсні й потенціальні відносний. Тип сигналу визначають через тривалість такту, залежно від частоти тактового генератора цифрового пристрою. Імпульсний сипіал — сигнал з тривалістю, яка менша за три­валість такту. Потенціальний сигнал - сигнал з тривалістю, яка не менша за тривалість такту.

У фазових елементах застосовують сигнали у вигляді си­нусоїдної напруги, а значення 1 і 0 двійкових змінних коду­ються фазою синусоїдної напруги відносно опорної напруги. Фазовий принцип кодування двійкових змінних застосову­ють переважно у пристроях аналого-цифрового типу.