3.1. Шляхи удосконалення системи управління виробничою інфраструктурою

Раціоналізація виробничої інфраструктури є різновидом інноваційної діяльності, тобто діяльності по усвідомленню необхідності і здійсненню всіх тих змін, які є новими для інфраструктурного комплексу підприємства. План раціоналізації виробничої інфраструктури слід оцінювати з позицій ефективності виробництва підприємства в цілому.

Джерела економічних втрат у виробничій інфраструктурі розрізняються залежно від їх причинно-наслідкових зв'язків, впливу і форм прояву. Основними типами втрат є: обумовлені зовнішніми до виробничої інфраструктури або внутрішніми причинами; формальні і дійсні втрати; прямі (кінцеві) і непрямі втрати виробничої інфраструктури (втрачена потенційна вигода із-за неякісного або невчасного обслуговування основного виробництва або зовнішніх споживачів); постійні або ситуативні втрати; формально-структурні і методологічні втрати.

Основними елементами моделі організації процесу раціоналізації виробничої інфраструктури є: усвідомлення проблеми і її визначення; планування і вибір методів її рішення по критеріях ефективності; реалізація і зворотний зв'язок.

Комплекс проблем може бути поділений на первинні і вторинні (підпроблеми). Елементами первинних проблем є цільові характеристики і обмеження (наприклад, завдання жалю транспортних витрат з урахуванням наявних транспортних засобів). Вторинні проблеми – взаємозв'язана система окремих способів вирішення первинних проблем.

Механізм удосконалення виробничої інфраструктури у ТОВ “Міжлісся” базується на системному підході і потребує реалізації принципів:

1. Принцип адекватності проявляється в тому, що механізм удосконалення виробничої інфраструктури повинен мінятися відповідно до змін у виробничих умовах підприємства і зовнішньому економічному середовищі, його організаційної структурі і т.п.

2. Принцип безперервності розвитку реалізується шляхом удосконалення методичної бази, змісту виконуваних робіт відповідно до складності виробництва, управління, проявом технологічних процесів, устаткування. Механізм удосконалення виробничої інфраструктури повинен розвиватися пропорційно розвитку виробництва і системи управління підприємством.

3. Принцип відповідності механізму удосконалення виробничої інфраструктури системі управління підприємством.

4. Економічність.

5. Принцип зворотного зв’язку. Його суть полягає в постійному контролі результатів управління виробничою інфраструктурою.

6. Принцип можливості моделювання реалізується шляхом управління виробничою інфраструктурою відповідно до певної моделі. Моделі мають логічні (семантичні) або формалізовані (математичні) залежності.

Організаційне забезпечення ефективного управління виробничою інфраструктурою ТОВ “Міжлісся” повинне відповідати вимогам:

1. обов’язкове використання на всіх рівнях керування;

2. контроль всіх етапів управління виробничою інфраструктурою;

3. організаційно-нормативною основою механізму удосконалення виробничої інфраструктури повинен бути бізнес-план підприємства;

4. побудування механізму удосконалення виробничої інфраструктури з урахуванням чинних пропорцій у системі управління підприємством.