- •Поняття криміналістичного ототожнення особи за зовнішніми ознаками, його значення і завдання.
- •Класифікація зовнішніх ознак людини.
- •За часом виникнення й прояву на:
- •За причиною виникнення на:
- •За характером утворення на:
- •За характером прояву на:
- •Кожна анатомічна ознака зовнішності або її елемент, що становлять собою матеріальну структуру, яка використовується в ототожненні людини, ще може поділятись або характеризуватися за:
- •Система опису зовнішніх ознак - "словесний портрет"; використання методики "словесного портрета" в слідчій і оперативно-розшуковій практиці.
- •Види джерел інформації про зовнішні ознаки людини.
- •За видом і рівнем організації вони поділяються на:
- •Залежно від методу фіксації можуть бути отримані об'єктивні або суб'єктивні відображення зовнішнього вигляду:
- •Технічні прийоми і засоби підсумовування зовнішніх ознак, їх криміналістичне значення.
- •Прийоми порівняльного дослідження фотографій з метою встановлення тотожності зафіксованої особи.
- •Експертна ідентифікація особи за фотознімками.
За характером прояву на:
особливі прикмети, тобто крайнього ступеня вираженості різних елементів - вельми помітні, незвичні; чи рідкісні елементи; аномалії, хворобливі зміни; відсутність окремих елементів зовнішності; татуювання, рідкісні супутні речі, предмети та їхні ознаки;
приховані, ускладнено наглядні, що виявляються спеціальним спостереженням, розглядуванням із близької відстані, протягом певного часу чи багаторазово.
Кожна анатомічна ознака зовнішності або її елемент, що становлять собою матеріальну структуру, яка використовується в ототожненні людини, ще може поділятись або характеризуватися за:
формою: круглі, овальні, квадратні, прямі, хвилясті, опуклі та іи.;
розміром: великі, малі, середні, дуже малі, дуже великі тощо.
положенням: пряма, виступаюча, піднята та ін.;
кольором;
кількістю;
ступенем симетрії та вираженості.
Система опису зовнішніх ознак - "словесний портрет"; використання методики "словесного портрета" в слідчій і оперативно-розшуковій практиці.
Як уже зазначалося, першим систему опису ознак зовнішності (словесний портрет) створив А. Бертільйон, яку згодом суттєво вдосконалив А. Рейсе.
Словесний портрет – це науково обґгрунтовану систему опису зовнішніх ознак і властивостей людини з використанням спеціальної впорядкованої та загальноприйнятої термінології для розшуку і ототожнення людини.
Основні правила описання зовнішності людини методом словесного портрета:
• оптимальна повнота опису;
• вживання єдиної спеціальної уніфікованої термінології;
• послідовність описання (від загального до окремого);
• описання частин голови (обличчя) у фас і профіль;
• описання окремих частин і деталей тіла із зазначенням їхніх величини, форми (контура), положень, кольору (якщо це можливо), особливостей.
Розмір ознаки зовнішності - кількісна характеристика, виражена у відносній порівняно з поряд існуючою ознакою. Для визначення розміру ознаки існують три системи градацій:
тричленна градація - використовує всього три терміни: малий, середній, великий.
п'ятичленна - п'ять: дуже малий, дуже великий, великий, малий, середній.
семичленна - додано ще дві градації: нижче середнього, вище середнього (застосовується зрідка, головним чином у портретній експертизі та під час ототожнення особи за фотографіями).
Положення ознаки - розташування її в просторі відносно вертикального або горизонтального напряму. Положення ознаки може бути
прямим;
таким, що виступає;
відстовбурченим;
трохи піднятим тощо.
Колір ознаки - спектральна характеристика поверхні описуваного елемента тіла (зовнішності).
Система опису ознак і властивостей зовнішності, яка використовується у правоохоронних органах України:
|
за густотою: визначається кількістю волосся на одиницю площі тіла, а також розташуванням на тілі (наприклад, на руках густе, а на голові рідке); за жорсткістю: жорстке - товсте; м'яке - тонке; пухнасте -луже тонке. за формою (конфігурацією): пряме; хвилясте; в'юнке, кучеряве; за кольором: темне (брюнет); світле (блондин); темно-русяве (шатен); руде (жовте); сиве; фарбоване; знебарвлене.
на вигляд (гладка, матова, глянцева, шорстка, зморшкувата, з прожилками); за станом: чиста, брудна, м'яка, тверда, еластична, плюскла, суха, жирна (масна), потріскана, вуграста, шкарубка, зі слідами запалень; за кольором: біла, жовтувата, червона, темна, бліда, сіра, бронзова.
бородавки: звичайні, плоскі, старечі; веснянки: бурі, коричневі; жировики (атероми): випуклі, овальні; лишаї; лишаї на волоссі; пігментні плями; родимі плями; рубці: від ран, захворювань, від вугрів, фурункулів, опіків, татуювання. |
|
поза: підтягнута, вільна, згорблена; хода: за темпом (повільна, швидка, легка); міміка - за ступенем виразності (слабка, жвава); за характером (зводить брови, дивиться з-під лоба); мімічна маска - типове відносне положення елементів обличчя; артикуляція - рухи губ під час мови: виразна (помітні рухи), слабко виражена (людина розмовляє, майже не рухаючи губами); жестикуляція - рухи голови, плечей, рук, якими людина зазвичай супроводжує розмову або доповнює її. Поділяється: за темпом (швидка, повільна); за виразністю (в'яла, жвава); хворобливі рухи - голови, обличчя, тулуба, кінцівок; манера (особливості поведінки) - звичний спосіб спілкування, поведінки, що залежить від виховання (кепські манери, делікатна поведінка); побутові звички - дії, що їх людина вчиняє через певні потреби (під час харчування, куріння, ношення одягу, гігієнічні); голос: за силою (сильний, слабкий); за висотою (високий, низький); за тембром (дискант, альт, баритон, бас); за методичністю (мелодичний, чистий тощо); мова: за темпом (швидка, повільна); за лексикою (багата, слабка, бідна); дефекти мови (затинання); акцент (український, грузинський).
найменування; вид; вигляд; матеріал; фасон; колір; малюнок; особливості об'єкта і т. д. |