- •Закон збереження маси.. Межі його застосування, значення для хімії
- •Закон сталості складу та його пояснення з погляду атомно-молекулярного вчення. Відхилення від закону збереження маси. Поняття про бертоліди та дальтоніди
- •Закон Авогадро та його наслідки. Молярний об*єм, відносна густина газу
- •Молекулярна маса та методи її визначення. Кількість речовини, молярна маса
- •Закон еквівалентів. Еквівалент елементу. Еквівалентна маса елемента та складних сполук
- •Властивості основних класів неорганічних сполук. Оксиди: основні, кислотні, амфотерні. Кислоти, основи, солі.
- •Свідчення про складну будову атома. Електрон, його властивості. Планетарна модель атома Резерфорда
- •Атомні спектри. Модель атома по Бору. Пояснення атомних спектрів водню та гідрогеноподібних атомів з позицій моделі Бора
- •Корпускулярно-хвильовий дуалізм матерії. Рівняння Де-Бройля. Хвильові властивості електрона.
- •Рівняння Шрьодінгера. Хвильова функція та її фізична інтерференція
- •Квантові числа, що характеризують електрон в атомі. Їх значення, межі зміни.
- •Енергетичні рівні, підрівні електрона в атомі. Поняття про електронні орбіта лі.
- •Порядок заповнення електронних енергетичних рівнів та підрівнів. Принцип Паулі. Правило Гунда.
- •Електронні формули та схеми. Приклади електронних формул для елементів різних періодів періодичної системи
- •Періодичний закон у формулюванні Менделеєва. Періодична система елементів: періоди, групи, головні та побічні підгрупи
- •Закон Мозлі. Сучасне формулювання періодичного закону.
- •Закономірності заповнення електронних оболонок в періодах. Валентні електрони.
- •Енергія іонізації, спорідненість до електрона, електронегативніть. Шкала електронегативностей елементів.
- •Утворення хімічного зв*язку та його основні види. Довжина та енергія зв*язку.
- •Ковалентний зв*язок. Механізм утворення, його характеристики
Молекулярна маса та методи її визначення. Кількість речовини, молярна маса
Відносна молекулярна маса (Мr) визначається як відношення маси молекули до ½ маси ізотопу 126С. вона також чисельно дорівнює масі молекули речовини, вираженій в а.о.м. Практично молекулярну масу знаходять як суму добутків атомних мас елементів, що входять до складу молекули, на кількість атомів у молекулі даної речовини. Для речовин немолекулярної будови звичайно наводять найпростішу формулу. У системі одиниць СІ за одиницю кількості речовини прийнято моль – сукупність такого числа структурних одиниць (атомів, молекул, йонів), яке дорівнює кількості атомів у 12 грамах ізотопу Карбону 126С. Стала Авогадро дозволяє дуже просто визначити величину молярної маси – тобто масу одного моля будь-якої речовини. Дійсно, за означенням, маса стандартного моля, тобто моля атомів 126С, складає 12 г, а маса одного атома – 12а.о.м. масу моля атомів можна виразити як добуток маси одного атома на число атомів Nа: 12а.о.м.*Nа=12г. звідси з*являється важливе співвідношення: 1а.о.м.*Nа=1г, тобто NA- це множник, за допомогою якого а.о.м. (відносна одиниця атомної маси) перетв. на грам – одиницю абсолютної маси. Якщо взяти масу одного атома певного елемента і помножити на число Авогадро, то одержимо молярну масу, яка в грамах буде чисельно дорівнювати атомній масі або молекулярній масі. Такий же висновок можна зробити для молярної маси моля молекул.
Молярну масу можна розрахувати, якщо масу речовини m(х) розділити на кількість речовини n(x): M(X)=m(x)/n(x)=>n(x)=m(x)/M(x), тобто кількість речовини дорівнює відношенню маси речовини до її молярної маси.
Закон еквівалентів. Еквівалент елементу. Еквівалентна маса елемента та складних сполук
Закон
еквівалентів:
маси елементів, що реагують, відносяться
між собою, як їхні еквівалентні маси:
,
де еr
– еквівалентні маси.
Еквівалент
– це частина атома, що припадає на
одиницю валентності. Відповідно
еквівалентна
маса
– це частина атомної маси, що припадає
на одиницю валентності: еr=Аr(Х)/валентність.
Молярна маса еквівалентів – це маса речовини у грамах, що чисельно дорівнює еквівалентній масі. Еквіваленти реагують у співвідношенні 1:1, точно таким же є і співвідношення молів еквівалентів, тобто n(еквівалентів А)=n(еквівалентів В), оскільки кількість речовини – це відношення маси до молярної маси, то: m(A)/M(1/zA)=m(B)/M(1/zB).
Еквівалент складної сполуки – це така частинка її молекули, яка відповідає одному еквіваленту (тобто атому) Гідрогену в хімічній реакції. Еквівалентну масу складної речовини можна визначити як відношення молекулярної маси до числа еквівалентності z:
er(1/zX)=Mr(X)/z/
Для молекул складної речовини z найчастіше відповідає кількості одиниць валентності, що зв*язують основні складові частини молекули. Для оксиду це число валентностей, що зв*язують усі атоми елемента з атомами Оксигену або подвоєне число атомів Оксигену; для кислоти – її основність; для гідроксидів – кислотність або число груп ОН; для солі – добуток числа атомів металу на його валентність.
В рівняннях реакцій z речовин залежить від типу реакції, в якій бере участь дана речовина. В окисно-відновних реакціях частинкою, еквівалентною одному атому Гідрогену, є електрон. Тому z тут дорівнює кількості електронів, приєднаних або відданих атомом певного елемента в даній реакції.
