1. Актуальність теми

В сучасних умовах варіабельність характеру надзвичайних ситуацій та захист населення являє собою актуальну задачу, вирішення якої повинно проводитись на всій території держави з метою ефективного забезпечення населення індивідуальними та колективними засобами захисту.

2. Тривалість заняття: 2 год.

3. Навчальна мета:

Ознайомити студентів з принципами, методами та засобами, які використовуються для захисту людей у надзвичайних ситуаціях

Студент повинен:

Знати:

• характеристики надзвичайних ситуацій (НС),

• класифікацію, та вплив НС на організм людини і навколишнє середовище,

• методи захисту та евакуації,

• правила оповіщення населення.

Вміти:

• правильно оцінювати НС;

• своєчасно реагувати на дану ситуацію;

• організовувати дозиметричний і хімічний контроль;

• проводити часткову і повну санітарну обробку.

Опанувати практичні навички:

- користування засобами індивідуального захисту;

- користування засобами колективного захисту;

- користування приладами радіаційної та хімічної розвідки.

4. Поради студенту:

4.1 Зміст теми:

Основними принципами захисту населення є:

Організація і проведення заходів захисту здійснюється по всій території України, тобто у кожному населеному пункті і на кожному об’єкті.

Планування і підготовка заходів захисту відбувається заздалегідь з урахуванням планів економічного та соціального розвитку даного регіону чи об’єкту. Заходи захисту організуються і реалізуються диференційовано з урахуванням політичного, економічного і оборонного значення міст і об’єктів.

Ці принципи дозволяють достатньо повно і раціонально використати можливості держави, місцевих органів влади і керівників об’єктів для надійного захисту населення під час НС.

Основними способами захисту населення під час НС є:

7. Проведення евакуаційних заходів.

8. Укриття в захисних спорудах.

9. Використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

Евакуація – це переселення людей з небезпечного району в безпечний.

Варіанти евакуації:

4. З однієї частини держави в іншу (під час війни при загрозі окупації регіону).

5. З міст та промислових районів у сільську місцевість (при загрозі виникнення війни).

6. З території, де виникла НС, до безпечних районів (під час великих аварій, катастроф та стихійного лиха).

Евакуації підлягають робітники і службовці тих об’єктів, які припиняють працювати у місті, а також непрацююче населення. Розміщують евакуйованих у глибині заміської зони, де вони живуть і працюють.

Основні способи евакуації:

7. Вивезення усіма видами транспорту;

8. Виведення пішими колонами;

9. Комбінований спосіб (піша – за межу зони можливих руйнувань, далі – транспортом до району призначення).

Використання захисних споруд

До захисних споруд (ЗС) відносяться: сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ), найпростіші укриття.

Вимоги до сховищ:

7. Надійно захищати людей протягом не менш 2-х діб.

8. Бути розташованим від місць праці людей не далі 500 м.

9. Мати місткість не менш як на 150 осіб, та ін.

Приміщення сховища поділяються на основні та допоміжні.

Основні: для людей, медичний пункт, пункт управління ЦО.

Допоміжні: для фільтро-вентиляційного обладнання (ФВО), для дизель-електростанції (ДЕС), санвузли, для зберігання продуктів, електрощитова.

У сховищі повинно бути не менш двох входів і аварійний вихід (норма: 1 вхід на 300 укриваємих). Аварійний вихід – це підземна горизонтальна галерея з виходом за межами можливого завалу.