1. Поняття підприємства як самостійної ланки економіки України.

Підприємство - це самостійний господарський суб'єкт, що має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Види підприємств:

•За розмірами (мале, середнє, велике)

•За способом творення (унітарне, корпоративне)

•За формами власності

•За галузями

•За видом діяльності (виробничі, фінансові, посередницькі, страхові)

2. Місце і цілі діяльності підприємства.

Ціль підприємства – це причини досягнення головного завдання підприємства, які

конкретизують його.

Основною місією підприємства є задоволення потреб ринку у товарах чи послугах та одержання максимально можливого прибутку.(перевищення фінансового результату над витратами)

3. Головні напрями діяльності підприємства.

Головні напрями діяльності підприємства:

• конкретні напрями:

1) виробнича діяльність;

2) після продажний сервіс;

3) вивчення ринку товарів;

4) інноваційна діяльність;

- інтегровані напрями:

1) економічна діяльність;

2) соціальна діяльність.

4. Правові основи функціонування підприємств.

Підприємство функціонує в умовах обмежених ресурсів тому залежно від обставин може змінювати власну мету: максимізувати результат при заданому обсязі ресурси, мінімізувати витрати при збережені результату, оптимілізувати витрати і результати.

5. Сутність і функції процесу управління.

Управління – діяльність спрямована на координації роботи інших людей шляхом прийняття рішень.

Функції управління:

1) вивчення потреб споживачів та закономірностей їх формування;

2) співставлення попиту з можливостями його задоволення та ресурсами;

3) планування діяльності трудових колективів;

4) організація спільної праці всіх суб’єктів виробничого процесу;

5) мотивація до спільних продовжених дій;

6) контролююча функція.

6. Методи управління діяльністю підприємства.

Методи управління – це способи впливу на окремих працівників і трудові колективи і цілому, які необхідні для досягнення цілей фірми.

Групи методів управління:

1) економічні методи,

2) соціально-психологічні методи,

3) організаційно або адміністративно-правові методи.

7. Організаційні структури управління підприємствами.

ОСУ – це форма системи управління, яка визначає склад взаємодію та підпорядкованість їх елементів.

Види ОСУ:

1) лінійні,

2) функціональні,

3) між функціональні.

4) матрична,

5) дивізіональна,

6) проектно-цільова,

7) множина.

8. Професійно-кваліфікаційний рівень персоналу.

Конкретний рівень кваліфікації робітників визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційний характеристик робіт і професійні згрунтованим за виробництвом і видом робіт у вигляді Єдиного тарифно-кваліфікаційного робітника, що виділяє шість розрядів. Для визначення кваліфікаційного рівня спеціалістів та робітників наскрізних професій застосовується Єдина тарифна сітка, яка містить 15 тарифних розрядів.

9. Особливості структури персоналу різних типів підприємств.

Класифікація професій за групами:

1) законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери,

2) професіонали ( з вченими ступенями),

3) фахівці, спеціалісти, молоді спеціалісти,

4) технічні службовці,

5) робітники сфери торгівлі та побутових послуг,

6) кваліфіковані робітники сільського і лісового господарства, риборозведення,

7) найпростіші професії.