ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 16–17

ТЕМА: Методика підготовки та проведення діагностичної бесіди.

МЕТА: Відпрацювати техніки ведення діагностичної бесіди, в тому числі – бесіди як частини комунікативного тренінгу.

ПЛАН

1. Обговорення теоретичних питань.

1. Схарактеризуйте вербальні методи професійно-педагогічної комунікації (повторити матеріал попереднього практичного заняття).

2. Запам’ятайте основні правила постановки запитань під час бесіди.

Вимоги до формулювання запитань	Основні принципи побудови опитувальних листів	Способи підвищення відсотка повернення опитувальних листів	Рекомендації для інтерв'юера
Запитання мають бути простими і зрозумілими; запитання мають бути однозначними; запитання мають бути нейтральними (не спрямовувати відповіді в певну сторону)	Порядок запитань: від простих до складних, від загальних до спеціальних; не застосовувати дуже багато різних інструментів (наприклад, спочатку чотири, потім семиступенева шкала); спочатку запитання для встановлення довіри, а потім – по суті, можливі контрольні запитання, в кінці – запитання про особистість	Заохочення (слід враховувати витрати, а також можливі відповіді з почуття подяки); супровідний лист (пробудження інтересу, гарантії анонімності); високий рівень оформлення листів	Докладні вказівки щодо виконання роботи; необхідний контроль; використання технічних засобів обробки даних; пошуки способів зниження витрат

2. Самостійна робота:

Підготувати бесіду (індивідуальну або групову) за темою, що є нагальною для підліткового віку. Вибір теми обґрунтувати.

Структура процесу бесіди

№ з/п	Етап	Зміст	Прийоми, техніки
	Підготовчий	визначення моменту та місця; інформація про співрозмовника та предмет бесіди; визначення мети, стратегії та тактики розмови; план, ключові слова та речення; визначення своєї позиції та ходу бесіди.	Прийоми, техніки: складання (обмірковування) плану бесіди (інтерв'ю)
	Встановлення контакту	контакт очей; привітання; знайомство; визначення дистанції	ім'я; розмова про спільні інтереси, приємне, цікаве; “так”-реакція; тон привітний, доброзичливий; не примушувати співрозмовника відразу захищатися
	Орієнтація в ситуації, проблемі	визначення предмету бесіди; особливості середовища; визначення емоційного стану; врахування індивідуальності співрозмовника (типологія, стать, вік); технічне, соціально-психологічне забезпечення	активне слухання; регуляція взаємин; збір інформації; планування стратегії і тактики; прийоми зняття захисту співрозмовника; нейтральні запитання; прохання про допомогу; розповідь про себе; пожартувати
	Обговорення проблеми, прийняття рішення	слухати і чути; від монологу до діалогу; дати можливість висловитись співрозмовнику; інформувати чітко, зрозуміло, послідовно; враховувати психологічні особливості (тип темпераменту, особливості мислення, уваги, характеру); коректність доводів; логічність аргументації; мінімальна мета і альтернативне рішення; добровільність згоди; момент завершення; завершити бесіду найвагомішим аргументом	“мозковий штурм”; повторення, тобто розгляд варіантів рішення з різних боків; ситуативне заохочення; вербалізація ідей; розширення системи цілей; поведінкові мікротренінги з оволодіння навичками вирішення проблем; рольові тренінги
	Вихід із контакту	доброзичливість; почуття “ми”; налагодженість на подальше співробітництво	поцікавитися про емоційний стан співрозмовника, його почуття, думки, наміри, плани, дії, які він буде здійснювати після розмови (бесіди, інтерв'ю); встати; провести

3. Формування практичних навичок (виконується під час аудиторного заняття).

   1. Проведіть підготовлену бесіду зі спаринг-партнером (одним із учасників академічної групи).

   2. Підберіть вербальні зразки до нижче поданих технік ведення бесіди, продовжуючи запропонований ряд. Результати оформіть таблицею.