5. Функціонування дихальної системи в умовах патології Гострий бронхіт

Гострий бронхіт – гостре запалення слизової оболонки бронхів. Зазвичай захворювання поєднується з гострими запальними процесами верхніх дихальних шляхів, але деколи може розвиватися самостійно. Його виникнення зумовлюють мікроорганізми, які знаходяться на слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів. Провокуючими моментами можуть бути простуда, переохолодження організму, механічні та хімічні подразники (вугільний і вапняний пил), вдихання отруйних речовин (хлор, фосген, іприт).

Механічні та хімічні подразники знижують опірність (місцевий імунітет) слизової оболонки дихальних шляхів. Важливу роль у виникненні бронхіту відіграє куріння(паління).

Захворювання починається з появи болісного сухого кашлю. Через 2 – 3 дні кашель може стати вологим з виділенням слизового або слизово-гнійного харкотиння. Кашель супроводжується болем за грудниною, а у разі приєднання бронхіоліта (запалення бронхіол) розвивається експіраторна задишка, ціаноз та інші ознаки дихальної недостатності. Слабкість, підвищення температури тіла до субфибрильних цифр (до 38 ^оС) зв‘язані з гострим респіраторним захворюванням, або з розвитком бронхіоліту.

Під час дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) можна виявити порушення бронхіальної прохідності (спірометрія, запису кривої «потік – об‘єм», пікфлоуметрія). Обструктивний синдром особливо характерний для бронхіоліту.

Хронічне обструктивне захворювання легень

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – це хворобливий стан, що характеризується обмеженням повітряного потоку дихальних шляхів, яке не є повністю зворотним. ХОЗЛ – зібране поняття, що включає в себе низку хронічних захворювань, за яких обмеження повітряного потоку зазвичай прогресує і пов‘язана з незвичайною запального характеру відповіддю легень на шкідливі частки або гази.

Основними патофізіологічними механізмами ХОЗЛ є: гіперсекреція слизу, дисфункція війчастого епітелію дихальних шляхів, обмеження повітряного потоку в бронхах, надмірне здуття легень, порушення газообміну, легенева гіпертензія, легеневе серце.

Фактори ризику розвитку ХОЗЛ – тривале паління тютюну (індекс паління – 10 – 20 пачко-рік), промислові та побутові шкідливі викиди (повітряні полютанти, гази та пари хімічних сполук, продукти згоряння біологічного палива), інфекції (дитячі інфекції з тяжким перебігом, респіраторні інфекції, ВІЛ), складний соціальний статус (обмеження харчування, скупченість), переохолодження, шкідливі звички; внутрішні – генетично зумовлені (спадковий дефіцит α-1-антитрипсину), гіперреактивність бронхів (пов‘язана з тривалим палінням, супутньою бронхіальною астмою), незавершений розвиток легень (ускладнення під час вагітності, обтяжливі обставини розвитку в дитячому віці).

Основні скарги: хронічний кашель з виділенням харкотиння (звично є першим симптомом у розвитку ХОЗЛ, що передує задишці); задишка – прогресуюча (посилюється поступово впродовж років), персистуюча (турбує хворого щоденно); виникає чи погіршується під час фізичного навантаження, в подальшому виникає у спокої, посилюється під час респіраторних інфекцій.

Функція зовнішнього дихання (ФЗД). Дослідження ФЗД: найбільш інформативними показниками для оцінки вираженості обструкції дихальних шляхів. ступеня тяжкості і прогресування ХОЗЛ є об‘єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ₁), форсована життєва ємність легень (ФЖЄМ) та співвідношення ОФВ₁/ФЖЄЛ.

Критерієм ХОЗЛ є ОФВ₁ ≤80% від належних показників у поєднанні з ОФВ₁/ФЖЄЛ ≤70%, що вказує на частково зворотну бронхообструкцію. Зміна показника ОФВ₁/ФЖЄЛ≤70% навіть на тлі нормального рівня ОФВ₁ ≥80% від належних вказує на початкові прояви бронхообструкції.