5.Фунціональні зміни, що виникають під час тренувань на витривалість.

Як випливає з викладеного, функціональні зміни, викликані тренуванням на витривалість, у жінок в цілому схожі з такими у чоловіків. Порівняння фізіологічних показників в стані спокою, на висоті однакової (стандартної) немаксимальної аеробної роботи до і після певного періоду тренування витривалості виявляє наступне.

1.Швидкість споживання кисню залишається такою ж (іноді лише з тенденцією до невеликого зниження).

2.Легенева вентиляція зменшується.

3.Серцевий викид не міняється.

4.ЧСС знижується.

5.Систолічний об'єм збільшується.

6. АВР-О₂ не мінюється або лише трохи знижується.

7. Концентрація лактату в крові зменшується.

Максимальні показники (реєстровані під час максимальної аеробної роботи) після тренувань відрізняються від передтренувальних:

1.Збільшується величина виконаної роботи.

2. МСК збільшується.

3. Максимальна легенева вентиляція зростає.

4. Максимальний серцевий викид підвищується.

5. Максимальна ЧСС дещо знижується.

6. Максимальний об'єм систоли збільшується.

7. Максимальна АВР-О₂ збільшується.

8. Максимальна концентрація лактату в крові підвищується.

Всі ці показники свідчать про підвищення аеробних можливостей під впливом тренування на витривалість. Отже, має місце посилення кисневотранспортних можливостей жіночого організму і аеробних можливостей скелетних м'язів, що утилізують кисень в окислювальних процесах енергопродукції. Як і у чоловіків, (хоча і у меншій мірі) через тренування на витривалість у жінок збільшується об'єм м'язових мітохондрій, вміст і активність специфічних ферментів аеробного (окислювального) метаболізму, вміст основних енергетичних субстратів в м'язах (глікогену і тригліцеридів). Покращується окислення вуглеводів та жирів. Внаслідок чого фізична працездатність збільшується.

6. Біологічний цикл та фізична працездатність.

Фізіологічний стан різних систем і фізична працездатність в цілому у жінок знаходяться в певній залежності від фаз менструального циклу. В свою чергу фізичні навантаження можуть здійснювати вплив на його перебіг. Без огляду на дуже значні індивідуальні варіації у характері й інтенсивності фізіологічних змін впродовж менструального циклу, в цілому виділяють найбільш типові. Безпосередньо перед початком менструації вміст еритроцитів і гемоглобіну в крові зростає, особливо у спортсменок. В дні менструації відбувається втрата еритроцитів і гемоглобіну, що призводить до зниження кисневої ємності крові, ступінь якого залежить від об'єму крововтрат. У цю фазу зсідання крові знижується через зменшення числа тромбоцитів й активності фібринолітичної системи. Крововтрати слугують могутнім фізіологічним подразником для подальшого посилення еритропоезу. Приблизно до середини менструального циклу киснева ємність крові досягає максимуму.

У передменструальну фазу і фазу менструації знижені основний обмін і температура тіла. У фазу менструації потовиділення під час м'язової роботи починається раніше, ніж у решти фаз циклу. Цей ефект, ймовірно, пов'язаний із зниженням змісту естрогенів (жіночих статевих гормонів), які пригнічують потовиділення. Тому під час менструації м'язова працездатність може бути дещо зниженою, особливо у разі підвищення температури навколишнього середовища.

Ніяких значних змін в МСК або кисневому боргу, як показниках ємності анаеробних енергетичних систем, впродовж менструального циклу не відбувається. Реакція пульсу на одне і те ж аеробне навантаження може дещо змінюватися. Навіть за відсутності змін з боку пульсової реакції або швидкості споживання кисню, звичне фізичне навантаження в період менструації суб'єктивно сприйматися, як важче. Тому вплив менструального циклу на фізичну працездатність в деякій мірі залежить від психічного стану жінки.

Максимальна м'язова сила часто знижується за декілька днів до початку менструації і залишається такою упродовж всіх днів менструації.

Зазвичай менструальний цикл істотно не впливає на спортивну працездатність. Проте є великі індивідуальні варіації. Певне значення має вид спортивної діяльності. Менструація менше всього впливає на працездатність спринтерів і більше всього на працездатність спортсменок, яких тренують на витривалість. В період менструації працездатність волейболісток, баскетболісток, гімнасток зазвичай нижча від нормальної, але порівняно вища, ніж у тих, що спеціалізуються у вправах на витривалість.

У спортсменок менструація з'являється в середньому пізніше і, крім того, у них частіше спостерігаються аменорея (відсутність) або олігоменорея (зменшення менструальних кровотеч). Частково це може бути наслідком специфічного відбору в спорті жінок з деякими особливостями соматичного профілю - зниженим вмістом жиру в тілі (відомо, що недостатнє харчування і нестача жиру в тілі затримує статеве дозрівання дівчаток). Проте тут безперечний вплив інтенсивності та об'єму тренувальних навантажень. Наприклад, у бігунів на середні дистанції аменорея спостерігалася у 20% випадків за умови загального об'єму тижневого навантаження 16 км; у 30% випадків – за умови тижневого навантаження 80 км; більш ніж у 40% випадків за умови тижневого навантаження приблизно 120 км.

Відмічений зв'язок між появою аменореї і втратою жиру через систематичні фізичні навантаження.

Крім того, у представників видів спорту, що вимагають прояву витривалості, особливо часто у жінок-стайєрів, виявляється дефіцит заліза. В цьому випадку аменорею розглядають як захисний механізм, що запобігає втратам заліза з менструальною кров'ю.