Розділ VIII фізіологічні та біохімічні основи тренування жінок.
1. Морфофункціональні особливості жіночого організму.
Порівняння рівнів світових рекордів чоловіків і жінок показує, що у жінок вони в кількісному відношенні нижчі, ніж у чоловіків. Так, наприклад, на бігових дистанціях вони на 18-13 % нижчі, ніж у чоловіків, у плаванні на 6-10% і так далі.
Для розуміння причин таких відмінностей має значення розуміння біологічних особливостей жіночого організму. До 12-14 років між дівчатками і хлопчиками не існує значних відмінностей в рості, масі тіла, обхваті талії, ширині кісток, товщині підшкірної складки.
У пубертантному періоді внаслідок ендокринних змін тіла дівчаток і хлопчиків починають істотно відрізнятися через секрецію передньою частиною гіпофізу, гонадотропних, фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів, які стимулюють розвиток яєчників і яєчок. Яєчники починають секретувати естрогени, яєчка секретують тестостерон, який сприяє збільшенню розмірів кісток; він обумовлює також стимуляцію білкового синтезу, що веде до збільшення м'язової маси. Тому в пубертантному періоді хлопчики мають більш розвинуті м'язи, ніж їх ровесниці.
Естрогени сприяють розширенню тазу, розвитку грудних залоз, збільшенню відкладення жиру, особливо в ділянці стегон. Останнє залежить від активності ферменту - ліпопротеїдліпази. Водночас ліполітична активність в цій частині тіла жінок невелика порівняно з активністю їх в ділянці стегон у чоловіків, що обумовлює накопичення жиру у жінок, необхідного для репродуктивної функції.
Естрогени також стимулюють зростання маси кісток, особливо в перших 2-4 роки після досягнення статевої зрілості, в подальшому таке зростання зупиняється. Для хлопчиків характерний триваліший період зростання кісткової маси. У зв'язку з цим дорослі чоловіки зростом вищі за дорослих жінок приблизно на 13 см. Вага жінок на 14-18кг є меншою, ніж у чоловіків, окрім того вони мають на 18-22 кг менше чистої маси тіла, і на 3-6кг більше жиру. У віці 18-24 років тіло жінки містить 20-25% жиру, а у чоловіка - 13-16%. Проте слід зазначити, що не дивлячись на те, що в жіночому організмі акумулюється більше жиру, ніж в організмі чоловіка, за умови інтенсивних фізичних тренувань жінки можуть значно зменшити запаси жиру.
Жирова тканина майже не містить води, тому в тілі у жінок вміст води істотно нижчий, ніж в тілі у чоловіків (приблизно на 15%).
Відмінність в розмірах тіла, за наявності однакових інших умов, обумовлюють неоднакову працездатність жінок і чоловіків.
Причини такої залежності виявляються під час докладнішого розгляду змін низки показників функціональних можливостей залежно від розмірів тіла.
Всі лінійні розміри, тобто довжина всіх частин тіла і кінцівок, довжина важелів (відстаней від осі обертання суглоба до місця прикріплення м'язів), амплітуда рухів і т. д., у чоловіка в 1,1 рази більші, ніж у жінки.
Поверхневі розміри пропорційні квадрату лінійних розмірів (L2). Тому площа поперечного перетину м'язів, аорти, поверхня тіла, альвеолярна поверхня легенів в даному прикладі у чоловіка в 1,21 рази більші (1,12), ніж у жінки.
Об'ємні розміри пропорційні кубу лінійних розмірів (L3). Отже, об'єм легенів, об'єм циркулюючої крові або об'єм серця у чоловіка в 1,33 рази більші (1,13), ніж у жінки.
Маса (вага) тіла (М) також пропорційна L3, тому за інших різних умов вага чоловіка в 1,33 рази більша, ніж вага жінки.
Максимальна сила (F), яку здатні розвинути м'язи, пропорційна площі їх поперечного перетину, тобто L2 В даному прикладі максимальна сила скорочення м'язів у чоловіків в 1,21 рази більша, ніж у жінок.
Механічна робота (W) визначається силою скорочення м'язів (F) і дистанцією (S), на якій прикладена ця сила: W=F х S. Сила м'язів (F) пропорційна L2, а дистанція (S) пропорційна L. Відповідно робота пропорційна кубу лінійних розмірів тіла (L3) або масі (вазі) тіла. Вищий, за зростом, ніж жінка, чоловік здатний виконати і більшу роботу - в даному прикладі в 1,33 рази.
Потужність зовні виконуваного навантаження (N) є кількість роботи (W) за одиницю часу (t); N = W/t. Максимально можлива потужність навантаження пропорційна квадрату лінійних розмірів тіла (L2) або вазі тіла.
Виконувана робота певної потужності повинна забезпечуватися еквівалентним постачанням працюючих м'язів киснем. З теоретичних передумов слід чекати, що максимальне споживання О2 повинно бути пропорційне L2. Саме відмінності в розмірах тіла (вазі тіла і м'язовій масі) в першу чергу пояснюють вищі величини МСК у чоловіків порівняно з жінками.
Серцевий викид (Q) визначається об'ємом крові, прокачуваним серцем за одиницю часу. Відповідно максимальний серцевий викид повинен бути пропорційний L2.
Легенева вентиляція (Vе), як добуток дихального об'єму на частоту дихання, пропорційна квадрату лінійних розмірів тіла (L2).
Легеневі об'єми у жінок і чоловіків різного віку відповідають розмірам тіла (пропорційні L3). Відмінності в легеневих розмірах визначаються переважно (якщо не виключно) статевими відмінностями в лінійних розмірах тіла.