
- •2. Особливістю сімейних правовідносин є те, що їх суб’єктами може бути лише фізичні особи. При цьому вони мають бути наділені відповідною дієздатністю та правоздатністю.
- •3. Здійснення сімейних прав і обов’язків через принципи (дотримання закону, повага до загальнолюдських принципів, повага до сім’ї).
- •2. На відміну від кодексу про шлюб і сім’ю, сімейний кодекс надає юридичного значення не лише зареєстрованому шлюбу, але й статусу фактичних шлюбних відносин, зокрема в сфері майнових правовідносин.
- •3. Особливість полягає в порядку подачі заяви про реєстрацію шлюбу.
- •2. Наслідком визнання шлюбу недійним є анулювання всіх правових наслідків такого шлюбу.
- •2. Сімейний кодекс розрізняє судову і адміністративну форму розірвання шлюбу.
- •3. Розірвання шлюбу в судовому порядку може бути у таких випадках:
3. Особливість полягає в порядку подачі заяви про реєстрацію шлюбу.
Хтось із тих хто перебуває на волі подає заяву до РАГСу, яка складається із 2-х частин.
В подальшому, ця заява направляється в установу де перебуває інша особа і відповідно та особа заповняє свою частину заяви.
Ця заява посвідчується начальником установи. В подалі ця заява відправляється в РАГС.
Реєстрація шлюбу проводиться відповідно в установі, де знаходиться один з наречених, працівниками органів РАГСу за місцем знаходження даної установи.
При визначенні законодавства, яке застосовується при реєстрації шлюбу з іноземцем, необхідно визначити право яке буде застосовуватись.
Шлюб громадян України з іноземцями, якщо він реєструється в Україні, укладається за законодавством України, а тому порядок та умови укладення шлюбу регламентується нашим законодавством.
Що стосується шлюбної правоздатності, то необхідно дотримуватись умов національного законодавства особи яка вступає в шлюб.
Шлюб, який укладається між особами без громадянства, то до таких осіб застосовується повністю українське законодавства.
Якщо шлюб укладається громадянами України за межами України, то вони мають права укладати шлюб або в консульських установах або у відповідних органах реєстрації шлюбу де вони перебувають.
Якщо в паспортах іноземних осіб відсутні відомості про сімейний стан то в подальшому вони повинні передати документи, які засвідчують, що вони не перебувають у шлюбі.
Недійсні шлюби.
Поняття недійсності шлюбу та порядок та підстави визнання шлюбу недійсним.
Юридичні наслідки визнання шлюбу недійсним.
1. Недійсність шлюбу – це особливий вид сімейних санкцій, які застосовується при порушеннях умов укладення шлюбу і означає анулювання тих юридичних наслідків, які законом пов’язують з дійсним шлюбом. Таке анулювання здійснюється з моменту укладення шлюбу.
На вимогу про визнання шлюбу недійсним законодавець не розповсюджується.
Можливість визнати шлюб не дійсним можливі у випадках які закріплюють принципи шлюбу.
При порушенні права реєстрації шлюбу, процедури і порядку реєстрації шлюбу, але дотриманні законної форми шлюб не може бути визнаний недійним.
Від недійсного шлюбу необхідно відрізняти шлюби, які не відбулися, до них відносять:
Шлюби, які відбулися з порушенням процедури реєстрації, а саме чужий паспорт, оформлення шлюбу не уповноваженою особою.
Шлюби зареєстровані без одного з наречених.
Підставою недійсності шлюбу є відсутність умов або наявність перешкод укладення шлюбу.
Не має значення вина осіб які вступають в шлюб.
Новий сімейний кодекс умови визнання шлюбу недійсним виділяє 3 види:
Недійсним є шлюб з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому і не розірваному шлюбі.
Шлюб, укладений з особою яка визнана недієздатною.
Шлюб, між родичами прямої лінії споріднення.
Шлюб між рідним братом і сестрою.
Дані обставини є безумовними та їх можна оспорити, тому орган РАГСу анульовує актовий запис про шлюб, при цьому не потрібне рішення суду.
До органів РАГСу з заявою про ігнорування запису може звернутися заінтересована особа, це може бути один із подружжя, прокурор, орган опіки та піклування, діти, внуки від попереднього шлюбу, дружина і чоловік попереднього шлюбу (оскільки таким шлюбом порушуються їх спадкові права), опікун, недієздатна особа після одуження. Актовий запис про шлюб анулюються незалежно від смерті особи або розірвання шлюбу.
Наявність підстав, при наявності яких шлюб визнається недійсним за рішенням суду:
Якщо шлюб був зареєстрованих без згоди чоловіка чи жінки. Відсутність від волевиявлення чи волі може бути в наслідок обману, насилля або якщо особа в сули свого стану не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними в наслідок тяжкого психологічного розладу або в перебування в стані алкогольного, токсичного та наркотичного сп’яніння.
Насилля може бути фізичним і психічним, але воно повинно бути реальним і дієвим.
У випадку добровільної відмови від вступ шлюб, то ініціатива розірвання визнання шлюбу недійсним належить тому з подружжя, якого право було порушено або прокурору.
За рішенням суду шлюб визнається недійсним у разі його фіктивності.
Фіктивним є шлюб, який укладений без наміру створити сім’ю.
Діючи законодавство визнає шлюб фіктивним і шлюб в якому чоловік і жінка не мали наміру створити сім’ю, а також шлюб в якому лише один не мав наміру створити сім’ю.
Розгляд справ про визнання недійсним фіктивного шлюбу, зокрема досить важко довести відсутність наміру створити сім’ю.
Особливістю є доведення у випадках коли наміру не було лише у одного з подружжя.
Те, що особа в дійсності не мала такого наміру стає явним після того, як вона отримала бажаний результат.
Становище ще й ускладнюється тим, що п. 3 ст. 40 СКУ містить вказівки про те, що якщо особи уклали фіктивний шлюб надалі створили сім’ю, то такій шлюб не може бути визнаний недійсним.
Позов про визнання шлюбу недійсним може подати подружжя та прокурор.
Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду.
Якщо він був зареєстрований з особою, яка не набула шлюбного віку і якій не було надано право на шлюб.
Якщо особа не досягла 18 років, то з 14 років має право звернутися особа до суду сама, батьки, опікуни та піклувальники та прокурор.
Дані особи мають це право незалежно від бажання самого неповнолітнього.
Суд відмовляє в задоволенні позову, якщо той хто не досяг шлюбного віку вже досяг, а також у разі вагітності людини або наявності дитини.
Шлюб може бути визнаний недійсним, коли він був зареєстрований між усиновлювачем та усиновителем, між двоюрідними братами та сестрами, між дядьком та племінницею та тіткою і племінником.
Шлюб може бути визнаний недійсним, якщо особа приховала свою хворобу, яка є тяжка або хворобу яка є небезпечна для іншого з подружжя чи їх нащадків. В даному випадку наявність дитини чи вагітність жінки не має значення.
При вирішенні даної категорії справ суд бере до уваги права та інтереси осіб, які перебувають в такому шлюбі, тривалість спільного проживання і характер взаємовідносин між подружжям.
Шлюб є недійсним з моменту його державної реєстрації.