2. Інвертори, автономні і ведені мережею.
Автоно́мні інве́ртори — це перетворювачі постійного струму в змінний однофазний або багатофазний струм, комутація струму в яких здійснюється незалежно від процесів у зовнішніх електричних ланцюгах завдяки наявності додаткових комутуючих пристроїв усередині самого перетворювача. На його виході можна отримувати змінний струм теоретично будь-якої частоти, плавно регулювати від нуля до максимального значення частоту і напругу. Завдяки цій властивості автономні інвертори знаходить все більш широке застосування в регульованих електроприводах з асинхронними двигунами трифазного струму. Особливо перспективним є використання автономних інверторів у тягових електроприводах електровозів, електропоїздів, тепловозів.
Рис. 11.1 – Автономні інвертори струму (а) та напруги (б)
Інвертори, ведені мережею - цс перетворювальні пристрої, що забезпечують передачу енергії від джерела напруги постійного струму у мережу напруги змінного струму, значення напруги та частота якої зумовлені стороннім потужним джерелом.
Ці пристрої виконуються на основі керованих випрямлячів (до речі, як вже зазначалося, останні також відносять до перетворювачів, ведених мережею).
На рис. 11.10 наведено схему інвертора, де, як бачимо, зображено керований випрямляч, до вихідного кола якого підімкнено джерело напруга Ud із вказаною полярністю.
При цьому пристрій може виконувати дві функції:
1) керованого випрямляча, якщо кут керування задавати у межах 0<a<p/2;
2) інвертора, веденого мережею, якщо кут керування задавати у межах p/2<a<p.
Рис. 11.10 - Однофазний ведений мережею інвертор
Ведеш мережею інвертори використовують у таких випадках:
1) для плавного регулювання швидкості обертання двигунів (режим випрямляча);
2) для регульованого гальмування двигунів (режим інвертора).
Варіант №3
1. Конвертори.
2. Імпульсні й безперебійні джерела живлення.
Імпульсний генератор — генератор, що дає електричний струм у вигляді коротких поштовхів — імпульсів.
Генератор тактової частоти (генератор тактових імпульсів) генерує електричні імпульси заданої частоти (зазвичай прямокутної форми) для синхронізації різних процесів в цифрових пристроях - ЕОМ, електронних годинниках і таймерах, мікропроцесорної та іншої цифрової техніки. Тактові імпульси часто використовуються як еталонна частота - вважаючи їх кількість, можна, наприклад, вимірювати часові інтервали. В мікропроцесорній техніці один тактовий імпульс, як правило, відповідає одній атомарної операції. Обробка однієї інструкції може проводитися за один або кілька тактів роботи мікропроцесора, в залежності від архітектури і типу інструкції. Частота тактових імпульсів визначає швидкість обчислень.
До недоліків імпульсних ІП можна віднести: наявність високого рівня імпульсних шумів на виході, високу, складність і низьку надійність (особливо при кустарному виготовленні), необхідність застосування дорогих високовольтних високочастотних компонентів, які в разі найменшої несправності легко виходять з ладу "усім скопом"
Джерело́ безперебі́йного жи́влення (ДБЖ) — автоматичний пристрій, що дозволяє підключеному обладнанню деякий (як правило — нетривалий) час працювати від акумуляторів ДБЖ, при зникненні електричного струму або при відхиленні його параметрів від допустимих норм. Крім того, воно здатне змінювати параметри (напругу, частоту) електроживлення для досягнення рекомендованих. Часто застосовується для забезпечення безперебійної роботи комп'ютерів. Може поєднуватися з різними видами генераторів електроенергії.
Багато ДБЖ оснащуються модулем, який здатний передати комп'ютеру інформацію про свій стан (наприклад, рівень заряду батарей, параметри електричного струму на виході) і про стан живлення на вході (напругу, частоту). Програмне забезпечення, що поставляється разом з ДБЖ дозволяє, проаналізувати ситуацію та коректно завершивши роботу всіх програми, безпечно вимкнути комп'ютер.
За типом архітектури поділяються на: резервні, лінійно-інтерактивні та неперервної дії.