- •Модуль №1 «Конституційне Право Зарубіжних Країн»
- •1. Предмет сучасної науки конституційного права зарубіжних країн.
- •6. Джерела науки конституційного права зарубіжних країн.
- •7. Поняття і предмет конституційного права як галузі права в зарубіжних державах.
- •8.Співвідношення конституційного та публічного права.
- •9. Система галузі конституційного права у зарубіжних державах.
- •10. Поняття джерела конституційного права та його значення.
- •11. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •12. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романно-германської системи права.
- •13. Особливості джерел конституційного права в в державах з мусульманською системою права.
- •14. Співвідношення національних джерел конституційного права з міжнародним правом.
- •15.Міжнародні договори як джерела національного конституційного права.
- •16. Закон в системі джерел конституційного права.
- •17. Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •18. Класифікація законів за їх юридичною силою, за часом дії, за суб’єктами законотворення, умовами чинності, за способами систематизації норм та іншими критеріями.
- •19. Конституційні закони: поняття та види.
- •24. Внутрішньодержавні публічно-правові договори як джерела конституційного права в зарубіжних державах.
- •25 Конституційно-правовий звичай як джерело конституційного права. Конституційні угоди.
- •26. Судовий прецедент як джерело конституційного права.
- •27. Доктрина як джерело конституційного права.
- •28. Загальні правові принципи як джерела конституційного права.
- •29. Виникнення терміну ,,конституція,,.
- •30. Формування поняття ,,конституція,..
- •32. Матеріальна і формальна конституція.
- •33. Юридична і фактична конституція. Жива конституція.
- •34. Реальна і фіктивна конституції.
- •35. Соціальні функції конституції.
- •36. Співвідношення понять ,,конституція,, і ,,конституціоналізм,,.
- •37. Співвідношення поняття ,,конституція,, і ,,конституційний лад,,.
- •38. Види конституцій за формою зовнішнього виразу.
- •39. Види конституцій за порядком внесення змін.
- •40. Види конституцій за способом їх прийняття.
- •41. Види одкройованих конституцій.
- •42. Юридичний зміст демократичних конституцій.
- •43. Способи прийняття установчих конституцій.
- •44. Види конституцій за часом їх дії.
- •46. Особливості внесення змін і доповнень в писані та неписані конституції.
- •47. Структура кодифікованих конституцій.
- •48. Конституційно-правовий зміст преамбули.
- •49. Структура не кодифікованих конституцій.
- •50. Поняття та види тлумачення конституції.
- •51. Поняття та зміст конституційного контролю.
- •52. Конституційне правосуддя.
- •58. Моделі конституційного контролю в зарубіжних державах.
- •59. Принципи конституційно-правового статусу особи в зарубіжних державах.
- •60. Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення.
- •61. Природничо-правовий підхід до регулювання прав людини.
- •62. Позитивістський підхід до регулювання прав людини.
- •63. Вихідні засади мусульманської концепції прав людини.
- •64. Африканська концепція прав людини
- •65. Соціалістична концепція правового статусу людини.
- •66. Конституційно-правове регулювання статусу національних меншин і корінних народів у зарубіжних державах.
- •67. Права національних меншин.
- •68. Способи та інститути захисту прав і свобод людини та громадянина в зарубіжних державах.
- •69.Нормативні та інституційні гарантії прав і свобод людини і громадянина.
- •70. Міжнародні органи з захисту прав людини.
- •71. Поняття підданства, його походження, сучасний зміст.
- •72. Поняття і зміст громадянства.
- •73. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •74. Філіація: поняття, зміст.
- •75. Натуралізація: поняття, зміст.
- •76. Оптація та трансфер:поняття та зміст.
- •77. Поновлення громадянства: поняття, зміст.
- •78. Спрощені процедури набуття громадянства.
- •79. Способи припинення громадянства.
- •80. Експатріація: поняття, зміст.
- •81. Денаціоналізація: поняття, зміст.
- •82. Денатуралізація: поняття, зміст.
- •83 Втрата громадянства: поняття, зміст.
- •84. Співвідношення понять ,, Громадянство,, і національність,, в зарубіжних країнах.
- •85. Конституційно-правові підходи до регулювання питань подвійного громадянства (біпатризм).
- •86. Зміст конституційного положення ,,соціальна держава,,
- •87. Зміст конституційного положення ,,правова держава,,.
- •88. Зміст конституційного положення ,.Демократична держава,,
- •89. Зміст конституційного положення «світсьа держава».
- •90. Теократична держава: поняття, приклади сучасних держав.
- •91. Клерикальна держава: поняття, сутність.
- •92. Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади.
- •93. Поняття та сутність політичної партії.
- •94. Сутнісні ознаки політичної партії.
- •95. Мета функціонування політичної влади.
- •96. Класифікація політичних партій.
- •97. Функції політичних партій.
- •98. Організаційна структура політичних партій.
- •99. Партійні системи: поняття, зміст, види.
- •100. Багатопартійна система та її види
- •101. Багатопартійна система і багатопартійність: співвідношення понять.
- •106. Однопартійні системи.
- •107. Лобістські групи: поняття, сутність.
- •108. Форма держави як об’єкт конституційно-правового регулювання.
- •110. Класифікація форм правління сучасних держав.
- •112. Необмежена(абсолютна) та обмежена(конституційна) монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •113. Парламентська та дуалістична монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •114. Особливості абсолютної монархії, приклади.
- •115. Особливості дуалістичної монархії, приклади.
- •116. Особливості парламентської монархії, приклади.
- •117. Поняття системи престолоспадкування.
- •118. Види систем престолоспадкування.
- •119. Республіка як форма правління та її різновиди.
- •120.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •121. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •122. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •123. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •124. Нетипові форми правління.
- •125. Форми державно-територіального устрою.
- •126. Унітарна держава, її різновиди.
- •127. Проста та складна унітарні держави: спільні риси та відмінності.
- •128. Поняття та види автономних утворень.
- •129. Національна і територіальна автономії: порівняльний аналіз.
- •130. Політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
- •131. Поняття та особливості регіоналістичних держав.
- •132. Поняття та конституційно-правові ознаки федерації.
- •133. Види федерацій.
- •134. Принципи утворення федерацій.
- •135. Конституційно-правові засади розподілу компетенції між федерацією та її суб’єктами.
- •136. Конфедерація як специфічна форма правління.
- •137. Поняття і зміст політичного режиму.
- •138. Види політичних режимів.
- •139. Конституційно-правові ознаки демократичного політичного режиму.
- •140. Конституційно-правові ознаки тоталітарного політичного режиму.
- •141. Конституційно-правові ознаки авторитарного політичного режиму.
- •142. Поняття і зміст прямої демократії.
- •143. Форми прямої демократії в зарубіжних країнах.
- •144. Вибори як форма прямого волевиявлення
- •145. Відзив депутата (представника): поняття, сутність.
- •146. Референдум як форма народовладдя: поняття, сутність, види.
- •147. Поняття та сутність народної ініціативи.
- •148. Народне вето: поняття сутність.
- •149. Поняття і соціальні функції виборів.
- •150. Види виборів за опосередкованістю волі виборців.
- •151. Чергові і позачергові вибори.
- •152. Загальні і часткові вибори.
- •153. Загальнонаціональні, регіональні та місцеві вибори.
- •154. Прямі та непрямі вибори: порівняльний аналіз.
- •159. Конституційно – правові принципи виборчого права.
- •160. Принцип свободи виборів. Зобовязуючий вотум.
- •161. Виборчі цензи.
- •162. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи.
- •163. Види виборчих систем, критерії відмінності між ними.
- •164. Мажоритарна виборча система, її різновиди.
- •165. Сутність мажоритарної системи відносної більшості.
- •166. Сутність мажоритарної системи абсолютної більшості.
- •167.Сутність мажоритарної системи кваліфікованої більшості.
- •168. Правове регулювання та особливості пропорційної виборчої системи.
- •169. Виборча квота.
- •170. Закриті (жорсткі) і відкриті (гнучкі) виборчі списки.
- •171. Преференційне голосування (система єдиного перехідного голосу).
- •172. Система єдиного неперехідного голосу (напівпропорційна система)
- •173. Особливості мажоритарно-пропорційної виборчої системи.
- •174. Поняття та сутність глави держави.
- •175. Юридичні форми глави держави.
- •177. Функції і повноваження глави держави у зарубіжних країнах.
- •178. Поняття та зміст права вето.
- •179. Види права вето глав зарубіжних держав.
- •180. Інститут контра сигнатури.
- •181. Монарх: особливості конституційно-правового статусу.
- •182. Поняття системи престолоспадкування .
- •183. Види системи престолоспадкування.
- •184. Недоторканність монарха.
- •185. Особливості конституційно-правового статусу президента в зарубіжних державах.
- •186. Способи обрання президентів зарубіжних держав.
- •187. Припинення повноважень президента. Імпічмент.
- •188. Конституційно-правовий статус допоміжних органів та установ при главі держави.
- •189. Поняття парламенту, його сутність.
- •190. Вихідні засади концепції народного представництва.
- •191. Соціальні функції парламенту.
- •192. Структура парламентів зарубіжних країн.
- •193. Зміст представництва верхньої та нижньої палат бікамерних парламентів.
- •194. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •196. Компетенція парламентів зарубіжних держав.
- •197. Форми парламентського контролю за діяльністю уряду.
- •199. Обмеження дострокового припинення повноважень парламентів.
- •200. Конституційно-правовий статус парламентаря.
- •201. Юридична природа представницького мандата.
- •203. Імперативний представницький мандат.
- •204. Парламентський імунітет.
- •205. Депутатський індемнітет.
- •206. Поняття уряду, риси.
- •207. Місце уряду в системі вищих органів державної влади
- •208. Способи формування.
- •209. Парламентський спосіб формування уряду.
- •210. Парламентська інвеститура.
- •211. Позапарламентський спосіб формування уряду.
- •212. Склад і структура урядів.
- •213. Види урядів.
- •214. Коаліційний уряд.
- •215. Уряд національної єдності.
- •216. Службовий уряд.
- •217. Уряд меншості.
- •218. «Тіньовий кабінет»
- •220. Інститут парламентської відповідальності уряду.
37. Співвідношення поняття ,,конституція,, і ,,конституційний лад,,.
Конституційний лад – такий стан суспільних відносин, урегульованих конституційно-правовими нормами, що характеризує державу як конституційну, забезпечує підпорядкованість держави праву, сприяє закріпленню в суспільній практиці й правосвідомості справедливих, гуманних і правових взаємозв’язків між людиною, громадянським суспільством і державою. Конституція є основою конституційного ладу.
38. Види конституцій за формою зовнішнього виразу.
За формою зовнішнього виразу конституції поділяють на:
писані – існують у вигляді одного чи кількох писаних основних актів:
кодифіковані (1 акт) – США, Франція, ФРН.
Некодифіковані (кілька писаних актів) – Швеція, Канада, Фінляндія.
неписані – складаються з двох джерел:писаної частини і неписаної частини. Писані – статутне право (ВБ – Велика Хартія Вольностей, Білль про права, Акт про престолоспадкування, Акти про парламент). Неписана частина – судові прецеденти (,,право справедливості,,), конституційні звичаї, правова доктрина.
39. Види конституцій за порядком внесення змін.
За способом зміни та внесення поправок конституції поділяються на жорсткі та гнучкі. Практично всі писані конституції є жорсткими, володіють певною стабільністю, тому передбачені певні процедури їх змін, а неписані конституції – є гнучкими, вони складаються із норм статутного права чи декількох фундаментальних законів, так як в Ізраїлі.
40. Види конституцій за способом їх прийняття.
1.Демократичні (установчі) – в основі прийняття лежить установча влада народу:
референдум (РФ,1993)
установчі збори (США)
парламент (Франція)
змішаний (Польща)
2.Недемократичні – даровані чи одкройовані:
- монарх ( СА, ОМАН)
- метрополія (Канада)
- президент (Пакистан, 1962).
41. Види одкройованих конституцій.
Є два варіанти дарованої конституції:
1) коли монарх (як правило абсолютний) приймає конституцію для своєї держави ні з ким не поділяючи право її прийняття. В 1911 році актом глави держави — князя Монако — булла дарована) перша конституція Монако. Ще одним прикладом є конституція Люксембургу 1841 року. Також типовим прикладом була Хартія 1814 р., яку Людовик XVIII "подарував" французькому народу.
2) колоніальні конституції придумані колоніальною державою для своєї колонії та припіднесені в якості дара, щоб жителі колонії не вимагали незалежності. Колоніальні конституції Індії 1919 і 1935 р., Бірми 1935 р. і Цейлону 1931 р.
42. Юридичний зміст демократичних конституцій.
В основі прийняття лежить установча влада народу. Більшість сучасних конституцій зарубіжних країн заслужено вважаються демократичними. Вони постають, насамперед, як конституції прав і свобод людини - «конституції людини».
43. Способи прийняття установчих конституцій.
1.Демократичні (установчі) – в основі прийняття лежить установча влада народу:
референдум (РФ,1993)
установчі збори (США)
парламент (Франція)
змішаний (Польща)
44. Види конституцій за часом їх дії.
Практично б-сть писаних к-цій є пост., вони прийм.на не визнач.строк, поки не з’явиться ідея прийняти нову к-цію чи якщо зміниться державний режим, форма правл-ня, що потрібно буде закріпити новою к-цією. Пост.к-ції можуть діяти досить довго. Напр..К-ція США діє 200 років, 160 років к-ції королівства Бельгії. В деяких кр-нах к-ції приймалися як постійні але швидко змінювалися. Напр..історія Фр.свідчить про прийняття більше 15 к-цій.
Тимчас.к-ції приймаються як пр-ло в особливих умовах ж-тя д-ви, під час революцій, війс.переворотів, зміни держ.устрою. Цей тим час.х-р к-ції визначається в самій к-ції чи встановлюється з-нами про введення в дію к-ції. Може бути встановлено строк, на який приймається к-ція чи обумовлено термін її дії настанням певної події. Інколи тим час.к-ції перетворюються у постійний. Тимчасова конституція була прийнята наприклад у Судані в 1985 році.
45.Співвідношення федеральної Конституції і конституцій суб’єктів федерації.
У федеративних державах можна розмежувати федеральні конституції й конституції суб'єктів Федерації.
Федеральна конституція закріплює принципи побудови Федерації, розмежування предметів ведення між Федерацією і її суб'єктами, систему федеральних органів державної влади. Питання, що стосуються організації державної влади суб'єктів Федерації, регулюються конституціями суб'єктів відповідно до федеральної конституції.