189. Поняття парламенту, його сутність.

Парламент – це загальнонаціональний виборний колегіальний орган держави, тобто це вищий орган народного представництва, який виражає суверенну волю народу, покликаний регулювати важливі суспільні відносини головним чином шляхом прийняття законів, здійснює контроль за діяльністю органів виконавчої влади і вищих посадових осіб.

Сутнісні ознаки:

1. представницький характер;

2. виборність;

3. періодична змінність;

4. виконує законодавчі функції;

5. колегіальність.

190. Вихідні засади концепції народного представництва.

Концепція народного представництва(Джон Стюарт Мілль): народ здійснює належну йому владу через виборні органи державної влади. Вихідні засади:

1. представницький характер можуть мати тільки виборні органи;

2. акт представницького органу має таку ж юридичну силу, як і акт суб'єкта, якого представляють;

3.депутат є представником власної нації, а не того округу, в якому він обраний.

191. Соціальні функції парламенту.

1. представницька;

2. контрольна;

1. установча;

2. законодавча;

3. фінансова;

192. Структура парламентів зарубіжних країн.

Сучасні парламенти складаються з однієї чи двох палат, хоча історії відомі випадки трьох палат(ПАР), шести палат(Югославія) у парламентів. Однопалатна система парламенту є характерною для монона­ціональної держави, що займає, як правило, невелику територію. Джерела її виникнення різноманітні. В одних країнах однопалат­на структура парламенту була встановлена разом з утворенням незалежної держави. Після Другої світової війни від двопалатної структури парламенту відмовилися Греція, Данія, Швеція, Португалія, Туреччина.

Двопалатна структура парламенту властива як унітарним, так і федеративним державам, проте принципи формування верхньої палати федеративної країни відмінні, порівняно з унітарною дер­жавою, що має у своєму складі верхню палату. (США, Великобританія,Мексика).

193. Зміст представництва верхньої та нижньої палат бікамерних парламентів.

Нижня палата є представником усієї нації (народу). Верхня палата є представницькою структурою територіальних одиниць ( суб*єктів федерації у федеративних державах або найкрупніших адміністративно-територіальних одиниць в унітарних державах).

194. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.

Види верхніх палат:

1. сильні – без згоди яких закон не може бути прийнятий – США.

2. слабкі – верхня палата може лише відтермінувати прийняття закону – ВБ, Польща.

195. Зміст інституту фіксованого представництва.

Зміст інституту фіксованого представництва - конституційно-правовий інститут, що передбачає резервування певної кількості місць у парламенті для представництва певних соціальних груп, релігій чи територіальних одиниць. Ці місця заміщаються шляхом непрямих виборів (для жінок – в Бангладеш, для послідовників індуських релігій – в Пакистані, для ассирійців – в Ірані).

196. Компетенція парламентів зарубіжних держав.

Компетенція парламентів – це їх здатність здійснювати конкретні повноваження стосовно предметів відання, визначених у конституціях та інших актах, і яка знаходить своє втілення в їхніх функціях. Сфери повноважень парламенту можна розділити на такі види:

• законодавча сфера, в тому числі щорічне прийняття закону про бюджет;

• формування вищих органів держави;

• здійснення зовнішньополітичних функцій;

• контрольні повноваження.