
- •Модуль №1 «Конституційне Право Зарубіжних Країн»
- •1. Предмет сучасної науки конституційного права зарубіжних країн.
- •6. Джерела науки конституційного права зарубіжних країн.
- •7. Поняття і предмет конституційного права як галузі права в зарубіжних державах.
- •8.Співвідношення конституційного та публічного права.
- •9. Система галузі конституційного права у зарубіжних державах.
- •10. Поняття джерела конституційного права та його значення.
- •11. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •12. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романно-германської системи права.
- •13. Особливості джерел конституційного права в в державах з мусульманською системою права.
- •14. Співвідношення національних джерел конституційного права з міжнародним правом.
- •15.Міжнародні договори як джерела національного конституційного права.
- •16. Закон в системі джерел конституційного права.
- •17. Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •18. Класифікація законів за їх юридичною силою, за часом дії, за суб’єктами законотворення, умовами чинності, за способами систематизації норм та іншими критеріями.
- •19. Конституційні закони: поняття та види.
- •24. Внутрішньодержавні публічно-правові договори як джерела конституційного права в зарубіжних державах.
- •25 Конституційно-правовий звичай як джерело конституційного права. Конституційні угоди.
- •26. Судовий прецедент як джерело конституційного права.
- •27. Доктрина як джерело конституційного права.
- •28. Загальні правові принципи як джерела конституційного права.
- •29. Виникнення терміну ,,конституція,,.
- •30. Формування поняття ,,конституція,..
- •32. Матеріальна і формальна конституція.
- •33. Юридична і фактична конституція. Жива конституція.
- •34. Реальна і фіктивна конституції.
- •35. Соціальні функції конституції.
- •36. Співвідношення понять ,,конституція,, і ,,конституціоналізм,,.
- •37. Співвідношення поняття ,,конституція,, і ,,конституційний лад,,.
- •38. Види конституцій за формою зовнішнього виразу.
- •39. Види конституцій за порядком внесення змін.
- •40. Види конституцій за способом їх прийняття.
- •41. Види одкройованих конституцій.
- •42. Юридичний зміст демократичних конституцій.
- •43. Способи прийняття установчих конституцій.
- •44. Види конституцій за часом їх дії.
- •46. Особливості внесення змін і доповнень в писані та неписані конституції.
- •47. Структура кодифікованих конституцій.
- •48. Конституційно-правовий зміст преамбули.
- •49. Структура не кодифікованих конституцій.
- •50. Поняття та види тлумачення конституції.
- •51. Поняття та зміст конституційного контролю.
- •52. Конституційне правосуддя.
- •58. Моделі конституційного контролю в зарубіжних державах.
- •59. Принципи конституційно-правового статусу особи в зарубіжних державах.
- •60. Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення.
- •61. Природничо-правовий підхід до регулювання прав людини.
- •62. Позитивістський підхід до регулювання прав людини.
- •63. Вихідні засади мусульманської концепції прав людини.
- •64. Африканська концепція прав людини
- •65. Соціалістична концепція правового статусу людини.
- •66. Конституційно-правове регулювання статусу національних меншин і корінних народів у зарубіжних державах.
- •67. Права національних меншин.
- •68. Способи та інститути захисту прав і свобод людини та громадянина в зарубіжних державах.
- •69.Нормативні та інституційні гарантії прав і свобод людини і громадянина.
- •70. Міжнародні органи з захисту прав людини.
- •71. Поняття підданства, його походження, сучасний зміст.
- •72. Поняття і зміст громадянства.
- •73. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •74. Філіація: поняття, зміст.
- •75. Натуралізація: поняття, зміст.
- •76. Оптація та трансфер:поняття та зміст.
- •77. Поновлення громадянства: поняття, зміст.
- •78. Спрощені процедури набуття громадянства.
- •79. Способи припинення громадянства.
- •80. Експатріація: поняття, зміст.
- •81. Денаціоналізація: поняття, зміст.
- •82. Денатуралізація: поняття, зміст.
- •83 Втрата громадянства: поняття, зміст.
- •84. Співвідношення понять ,, Громадянство,, і національність,, в зарубіжних країнах.
- •85. Конституційно-правові підходи до регулювання питань подвійного громадянства (біпатризм).
- •86. Зміст конституційного положення ,,соціальна держава,,
- •87. Зміст конституційного положення ,,правова держава,,.
- •88. Зміст конституційного положення ,.Демократична держава,,
- •89. Зміст конституційного положення «світсьа держава».
- •90. Теократична держава: поняття, приклади сучасних держав.
- •91. Клерикальна держава: поняття, сутність.
- •92. Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади.
- •93. Поняття та сутність політичної партії.
- •94. Сутнісні ознаки політичної партії.
- •95. Мета функціонування політичної влади.
- •96. Класифікація політичних партій.
- •97. Функції політичних партій.
- •98. Організаційна структура політичних партій.
- •99. Партійні системи: поняття, зміст, види.
- •100. Багатопартійна система та її види
- •101. Багатопартійна система і багатопартійність: співвідношення понять.
- •106. Однопартійні системи.
- •107. Лобістські групи: поняття, сутність.
- •108. Форма держави як об’єкт конституційно-правового регулювання.
- •110. Класифікація форм правління сучасних держав.
- •112. Необмежена(абсолютна) та обмежена(конституційна) монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •113. Парламентська та дуалістична монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •114. Особливості абсолютної монархії, приклади.
- •115. Особливості дуалістичної монархії, приклади.
- •116. Особливості парламентської монархії, приклади.
- •117. Поняття системи престолоспадкування.
- •118. Види систем престолоспадкування.
- •119. Республіка як форма правління та її різновиди.
- •120.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •121. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •122. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •123. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •124. Нетипові форми правління.
- •125. Форми державно-територіального устрою.
- •126. Унітарна держава, її різновиди.
- •127. Проста та складна унітарні держави: спільні риси та відмінності.
- •128. Поняття та види автономних утворень.
- •129. Національна і територіальна автономії: порівняльний аналіз.
- •130. Політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
- •131. Поняття та особливості регіоналістичних держав.
- •132. Поняття та конституційно-правові ознаки федерації.
- •133. Види федерацій.
- •134. Принципи утворення федерацій.
- •135. Конституційно-правові засади розподілу компетенції між федерацією та її суб’єктами.
- •136. Конфедерація як специфічна форма правління.
- •137. Поняття і зміст політичного режиму.
- •138. Види політичних режимів.
- •139. Конституційно-правові ознаки демократичного політичного режиму.
- •140. Конституційно-правові ознаки тоталітарного політичного режиму.
- •141. Конституційно-правові ознаки авторитарного політичного режиму.
- •142. Поняття і зміст прямої демократії.
- •143. Форми прямої демократії в зарубіжних країнах.
- •144. Вибори як форма прямого волевиявлення
- •145. Відзив депутата (представника): поняття, сутність.
- •146. Референдум як форма народовладдя: поняття, сутність, види.
- •147. Поняття та сутність народної ініціативи.
- •148. Народне вето: поняття сутність.
- •149. Поняття і соціальні функції виборів.
- •150. Види виборів за опосередкованістю волі виборців.
- •151. Чергові і позачергові вибори.
- •152. Загальні і часткові вибори.
- •153. Загальнонаціональні, регіональні та місцеві вибори.
- •154. Прямі та непрямі вибори: порівняльний аналіз.
- •159. Конституційно – правові принципи виборчого права.
- •160. Принцип свободи виборів. Зобовязуючий вотум.
- •161. Виборчі цензи.
- •162. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи.
- •163. Види виборчих систем, критерії відмінності між ними.
- •164. Мажоритарна виборча система, її різновиди.
- •165. Сутність мажоритарної системи відносної більшості.
- •166. Сутність мажоритарної системи абсолютної більшості.
- •167.Сутність мажоритарної системи кваліфікованої більшості.
- •168. Правове регулювання та особливості пропорційної виборчої системи.
- •169. Виборча квота.
- •170. Закриті (жорсткі) і відкриті (гнучкі) виборчі списки.
- •171. Преференційне голосування (система єдиного перехідного голосу).
- •172. Система єдиного неперехідного голосу (напівпропорційна система)
- •173. Особливості мажоритарно-пропорційної виборчої системи.
- •174. Поняття та сутність глави держави.
- •175. Юридичні форми глави держави.
- •177. Функції і повноваження глави держави у зарубіжних країнах.
- •178. Поняття та зміст права вето.
- •179. Види права вето глав зарубіжних держав.
- •180. Інститут контра сигнатури.
- •181. Монарх: особливості конституційно-правового статусу.
- •182. Поняття системи престолоспадкування .
- •183. Види системи престолоспадкування.
- •184. Недоторканність монарха.
- •185. Особливості конституційно-правового статусу президента в зарубіжних державах.
- •186. Способи обрання президентів зарубіжних держав.
- •187. Припинення повноважень президента. Імпічмент.
- •188. Конституційно-правовий статус допоміжних органів та установ при главі держави.
- •189. Поняття парламенту, його сутність.
- •190. Вихідні засади концепції народного представництва.
- •191. Соціальні функції парламенту.
- •192. Структура парламентів зарубіжних країн.
- •193. Зміст представництва верхньої та нижньої палат бікамерних парламентів.
- •194. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •196. Компетенція парламентів зарубіжних держав.
- •197. Форми парламентського контролю за діяльністю уряду.
- •199. Обмеження дострокового припинення повноважень парламентів.
- •200. Конституційно-правовий статус парламентаря.
- •201. Юридична природа представницького мандата.
- •203. Імперативний представницький мандат.
- •204. Парламентський імунітет.
- •205. Депутатський індемнітет.
- •206. Поняття уряду, риси.
- •207. Місце уряду в системі вищих органів державної влади
- •208. Способи формування.
- •209. Парламентський спосіб формування уряду.
- •210. Парламентська інвеститура.
- •211. Позапарламентський спосіб формування уряду.
- •212. Склад і структура урядів.
- •213. Види урядів.
- •214. Коаліційний уряд.
- •215. Уряд національної єдності.
- •216. Службовий уряд.
- •217. Уряд меншості.
- •218. «Тіньовий кабінет»
- •220. Інститут парламентської відповідальності уряду.
169. Виборча квота.
Виборчий метр (квота) - це найменша кiлькiсть голосiв, необхiдних для обрання одного депутата за пропорцiйними виборчими системами. Використовуються рiзнi методи визначення метра, бiльшiсть з них пов'язана з досить складними математичними пiдрахунками. Умовна передача голосiв - це обов'язкове зарахування голосiв, поданих за кандидата понад кiлькiсть, визначену виборчим метром, iншому кандидату, який не набрав необхiдного числа голосiв. Умовна передача голосiв вносить штучний елемент у пропорцiйне представництво.
170. Закриті (жорсткі) і відкриті (гнучкі) виборчі списки.
Важливим елементом пропорційної виборчої системи є типи списків, за якими відбуваються вибори. За основною класифікацією списки діляться на закриті та відкриті. При системі із закритими списками виборці голосують за готовий список від партії чи блоку, та не можуть впливати на те, які саме кандидати від обраної політичної сили потраплять до парламенту. Виборчий список складає сама партія, і, передбачаючи приблизно процент голосів, який вона може отримати на виборах, у верхній (прохідній) частині списку розташовуються кандидати, які скоріше за все попадуть до парламенту.
При системі із відкритими списками, саме виборці визначають, хто саме із обраної політичної сили увійде до парламенту – вони голосують не лише за партію, але й надають перевагу конкретним кандидатам. В результаті, до парламенту можуть потрапити кандидати, які займають останні місця у загальному списку, але за яких проголосувала більшість людей.
171. Преференційне голосування (система єдиного перехідного голосу).
Інститут преференційного голосування надає можливість виборцям проголосувати за список кандидатів певної партії, а також віддати перевагу певним кандидатам усередині цього списку, посприяти їх обранню. З цією метою, голосуючи за список, виборець відзначає кандидатів, обрання яких для нього найбільш бажане, незалежно від їх позиції у списку. Зокрема, у Норвегії виборець вказує порядок, в якому він хотів би бачити кандидатів від партії у списку. В Чехії виборець може проголосувати за регіональний список партій у цілому або віддати перевагу не більше як чотирьом кандидатам із цього списку.
Цікавим є досвід Швейцарії (а до реформи 90-х років і Італії), де виборці голосують за партійними списками, однак група виборців, що складає не менше 15 громадян, може зареєструвати власний список кандидатів відповідно до своїх переконань. Відтак виборець може проголосувати за список тої чи іншої політичної партії або ж використати список однієї з політичних партій як основу власного списку, доповнивши його прізвищами кандидатів від інших політичних партій, яким він симпатизує.
172. Система єдиного неперехідного голосу (напівпропорційна система)
Система єдиного неперехідного голосу — напівпропорційна виборча система. Відповідно до системи створюються багатомандатні округи, в яких виборець має право проголосувати лише за одного кандидата з того чи іншого партійного списку, поданого в бюлетені. Обираються ті кандидати, які отримали більше голосів, залежно від числа мандатів у окрузі.