159. Конституційно – правові принципи виборчого права.

Під принципами виборчого права слід розуміти основоположні ідеї, які концентрують у собі соціальнополітичні умови виборів і виступають як загальнообов'язкові безперечні нормативні вимоги. Офїційно вони закріплюються, як правило, у конституціях відповідних держав і виборчих законах. У більшості зарубіжних країн як вихідні принципи виборчого права проголошуються загальність виборів, рівність, пряма чи непряма участь виборців у формуванні представницьких органів і в обранні посадових осіб, таємне голосування. Наприклад, у Конституція Болгарії проголошує, що «вибори, загальнонаціональні та місцеві референдуми провадяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні». Такі самі принципи закріплені також у Конституції Франції.

160. Принцип свободи виборів. Зобовязуючий вотум.

161. Виборчі цензи.

1) ценз гром-ва (в Аргентині для отримання актив. виб. п-ва потріб. бути громадяном цієї держави 3 роки),

2) ценз осілості (для кандидата на пост Президента США – 14 років),

3) віковий ценз (при пасивному виб.п-ві значно вищий: 50 р. – для През-нта Італії, 40 р. – Естонії, 35 р. – Білорус., Груз., США; при актив.виб.п-ві більшість д-в ставлять вимогу досяг.18 років, 16 років – для Бразилії, Нікарагуа, Куби, Ірану, в деяких д-вах – 19-21 р.);

4) ценз статі;

5) реліг.ценз (напр.., щоб бути обраним в Парл-нт Ірану потрібно сповідувати іслам);

6) освітній ценз, його різновидом є ценз грамотності (в Африканс.д-вах – Руанда, Малаві, а також в Молдавії, Казахстані, Латвії, Литві, Естонії);

7) майн.ценз, його різновідністю є виборча застава, яка вноситься кандидатом перед його реєстрацією у виб.комісії і яка не повертається та йде в дохід д-ви, якщо кандидат не набере певної кількості голосів виборців (500 фунтів – Великобританія, 1000 франків – Фр., в цих д-вах необх.набрати 5 % голосів виборців, 200 дол. – Канада – 15 %);

8) заг.пр-лом є неможл-сть участі у виборах осіб, визнаних судом недієздатними;

9) ценз несумісності ( в деяких д-вах вимагається вихід у відставку ще перед балотуванням)

10) моральний ценз (ст.48 К-ції Італії – можл-сть позбавл.актив.виб.п-ва у випадку споєння негідних поступків, вказаних в законі;

162. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи.

Виборча система – це сукуп-ть встановлених з-ном пр-л, принципів і критеріїв, з допомогою яких визначаються рез-ти голосування, тобто мова йде про порядок висунення кандидатів, утворення виборчих округів, підрахунку голосів і розподілу депутатських місць, визначення рез-тів виборів, який дозволяє виявити, хто із балотуючих деп-тів вибраний в якості деп-та чи на конкрет.виб.посаду. Водночас треба мати на увазі, що запровадження тієї чи іншої виборчої системи – це не юридичне питання, а до певної міри результат розстановки політичних сил у суспільстві.

163. Види виборчих систем, критерії відмінності між ними.

164. Мажоритарна виборча система, її різновиди.

Історично першою виборчою системою стала мажоритарна система, в основу якої покладено принцип більшості (франц. majoritaire - більшість): обраними вважаються ті кандидати, які отримали встановлену більшість голосів. Розрізняють три основні види мажоритарної системи: абсолютної, відносної та кваліфікованої більшості. У спеціальній літературі цілком слушно підкреслюється думка про те, що мажоритарна система має ряд переваг. Зокрема, вона завжди результативна і проста при застосуванні. Позитивом цієї системи є і те, що вона дозволяє формувати стабільний уряд, а це має чимале значення для управління країною. Водночас вона забезпечує серйозні переваги тільки великим партіям у парламенті і не відображає плюралізму суперечливих інтересів у суспільстві, відповідно політичних сил, які вони представляють.