138. Види політичних режимів.

· за рівнем демократичності (народний – антинародний);

· за ступенем розвинутості політичної системи (авторитарно-демократичний, відкритий та закритий, легітимний та нелегітимний);

· з точки зору форм правління (режим парламентського типу, президентського правління, монархічні, республіканські тощо) ;

· за кланово-груповими критеріями (режим “білої меншості”, “чорних полковників”, “червоних кхмерів” тощо).

139. Конституційно-правові ознаки демократичного політичного режиму.

Демократичний режим полягає у домінуванні інституту демократії.

Ознаки демократичного режиму:

1. прийняття рішень більшістю з врахуванням інтересів меншості;

2. існування правової держави і громадянського суспільства;

3. виборність і змінність центральних і місцевих органів влади, їх підзвітність виборцям;

4. «силові» структури знаходяться під цивільним контролем;

5. широке використання методів переконання і примусу;

6. проголошення і реальне забезпечення прав і свобод людини і громадянина, рівність громадян перед з-ном;

7. існування політичного плюралізму, в т.ч. багатопартійності, легальної політ. опозиції;

8. гласність, відсутність цензури;

9. реальне здійснення принципу розподілу влад.

Історично склалися дві форми демократичного політичного режиму: режим ліберальної демократії і режим соціальної демократії. Відмінності між ними виявляються в характері взаємовідносин держави з суспільством.

140. Конституційно-правові ознаки тоталітарного політичного режиму.

Основні характеристики тоталітарного політичного режиму:

1. держава прагне глобального домінування над всіма сферами суспільного життя, до всеохоплюючої влади;

2. суспільство повністю відчужене від політичної влади, але воно не усвідомлює цього;

3. монопольний державний контроль над економікою, засобами масової інформації, культурою, релігією, вплоть до прив.життя

4. держ.вл.формується бюрократичним сп-бом і недоступна для контролю з боку д-ви;

5. домінуючим методом управління є насилля, примус, терор; домінування однієї партії, фактичне її зрощення із д-вою, заборона легал.д-сті опозицій.сил;

6. п-ва і свободи л-ни і гром-на носять декларатив., формал.х-р, відсутні гарантії їх реалізації;

7. фактично усувається політ.плюралізм;

8. централізація держ.вл.на чолі з диктатором і його оточенням.

141. Конституційно-правові ознаки авторитарного політичного режиму.

Авторитарний політ.режим – компроміс між тоталітар.і дем., режим, в якому вл.здійс-ся певною особою (класом, партією, елітною групою) при мінімальній участі народу.

Осн.хар-ки автори тар.політ.режиму:

1. в центрі і на місцях здійснюється концентрація влади в руках одного чи декількох взаємозв’язаних ор-нів д-ви (чи одного сильного лідера), при повному відчудженні народу від реалізації держ.вл.;

2. ігнорується, обмежується принцип поділу вл.;

3. роль предс.ор-нів обмежена, хоч вони можуть й існ.;

4. суд виступає допміж.інс-том, поряд можуть існ.і поза суд.ор-ни;

5. звужена сфера дії принципів виборності держ.ор-нів і посад.осіб, підзвітності і підконтрольності їх населенню;

6. домінують командні і адм.методи упр-ня, але відсутній масовий терор;

7. зберігається цензура, «напівгласність»;

8. допускається частковий плюралізм;

9. п-ва і свободи л-ни і гром-на проголошуються, але реально забезпечуються не повністю;

10. «силові» стр-ри сус-ву непідконтрольні і як пр-ло використовуються в політ.цілях;