
- •Модуль №1 «Конституційне Право Зарубіжних Країн»
- •1. Предмет сучасної науки конституційного права зарубіжних країн.
- •6. Джерела науки конституційного права зарубіжних країн.
- •7. Поняття і предмет конституційного права як галузі права в зарубіжних державах.
- •8.Співвідношення конституційного та публічного права.
- •9. Система галузі конституційного права у зарубіжних державах.
- •10. Поняття джерела конституційного права та його значення.
- •11. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •12. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романно-германської системи права.
- •13. Особливості джерел конституційного права в в державах з мусульманською системою права.
- •14. Співвідношення національних джерел конституційного права з міжнародним правом.
- •15.Міжнародні договори як джерела національного конституційного права.
- •16. Закон в системі джерел конституційного права.
- •17. Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •18. Класифікація законів за їх юридичною силою, за часом дії, за суб’єктами законотворення, умовами чинності, за способами систематизації норм та іншими критеріями.
- •19. Конституційні закони: поняття та види.
- •24. Внутрішньодержавні публічно-правові договори як джерела конституційного права в зарубіжних державах.
- •25 Конституційно-правовий звичай як джерело конституційного права. Конституційні угоди.
- •26. Судовий прецедент як джерело конституційного права.
- •27. Доктрина як джерело конституційного права.
- •28. Загальні правові принципи як джерела конституційного права.
- •29. Виникнення терміну ,,конституція,,.
- •30. Формування поняття ,,конституція,..
- •32. Матеріальна і формальна конституція.
- •33. Юридична і фактична конституція. Жива конституція.
- •34. Реальна і фіктивна конституції.
- •35. Соціальні функції конституції.
- •36. Співвідношення понять ,,конституція,, і ,,конституціоналізм,,.
- •37. Співвідношення поняття ,,конституція,, і ,,конституційний лад,,.
- •38. Види конституцій за формою зовнішнього виразу.
- •39. Види конституцій за порядком внесення змін.
- •40. Види конституцій за способом їх прийняття.
- •41. Види одкройованих конституцій.
- •42. Юридичний зміст демократичних конституцій.
- •43. Способи прийняття установчих конституцій.
- •44. Види конституцій за часом їх дії.
- •46. Особливості внесення змін і доповнень в писані та неписані конституції.
- •47. Структура кодифікованих конституцій.
- •48. Конституційно-правовий зміст преамбули.
- •49. Структура не кодифікованих конституцій.
- •50. Поняття та види тлумачення конституції.
- •51. Поняття та зміст конституційного контролю.
- •52. Конституційне правосуддя.
- •58. Моделі конституційного контролю в зарубіжних державах.
- •59. Принципи конституційно-правового статусу особи в зарубіжних державах.
- •60. Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення.
- •61. Природничо-правовий підхід до регулювання прав людини.
- •62. Позитивістський підхід до регулювання прав людини.
- •63. Вихідні засади мусульманської концепції прав людини.
- •64. Африканська концепція прав людини
- •65. Соціалістична концепція правового статусу людини.
- •66. Конституційно-правове регулювання статусу національних меншин і корінних народів у зарубіжних державах.
- •67. Права національних меншин.
- •68. Способи та інститути захисту прав і свобод людини та громадянина в зарубіжних державах.
- •69.Нормативні та інституційні гарантії прав і свобод людини і громадянина.
- •70. Міжнародні органи з захисту прав людини.
- •71. Поняття підданства, його походження, сучасний зміст.
- •72. Поняття і зміст громадянства.
- •73. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •74. Філіація: поняття, зміст.
- •75. Натуралізація: поняття, зміст.
- •76. Оптація та трансфер:поняття та зміст.
- •77. Поновлення громадянства: поняття, зміст.
- •78. Спрощені процедури набуття громадянства.
- •79. Способи припинення громадянства.
- •80. Експатріація: поняття, зміст.
- •81. Денаціоналізація: поняття, зміст.
- •82. Денатуралізація: поняття, зміст.
- •83 Втрата громадянства: поняття, зміст.
- •84. Співвідношення понять ,, Громадянство,, і національність,, в зарубіжних країнах.
- •85. Конституційно-правові підходи до регулювання питань подвійного громадянства (біпатризм).
- •86. Зміст конституційного положення ,,соціальна держава,,
- •87. Зміст конституційного положення ,,правова держава,,.
- •88. Зміст конституційного положення ,.Демократична держава,,
- •89. Зміст конституційного положення «світсьа держава».
- •90. Теократична держава: поняття, приклади сучасних держав.
- •91. Клерикальна держава: поняття, сутність.
- •92. Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади.
- •93. Поняття та сутність політичної партії.
- •94. Сутнісні ознаки політичної партії.
- •95. Мета функціонування політичної влади.
- •96. Класифікація політичних партій.
- •97. Функції політичних партій.
- •98. Організаційна структура політичних партій.
- •99. Партійні системи: поняття, зміст, види.
- •100. Багатопартійна система та її види
- •101. Багатопартійна система і багатопартійність: співвідношення понять.
- •106. Однопартійні системи.
- •107. Лобістські групи: поняття, сутність.
- •108. Форма держави як об’єкт конституційно-правового регулювання.
- •110. Класифікація форм правління сучасних держав.
- •112. Необмежена(абсолютна) та обмежена(конституційна) монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •113. Парламентська та дуалістична монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •114. Особливості абсолютної монархії, приклади.
- •115. Особливості дуалістичної монархії, приклади.
- •116. Особливості парламентської монархії, приклади.
- •117. Поняття системи престолоспадкування.
- •118. Види систем престолоспадкування.
- •119. Республіка як форма правління та її різновиди.
- •120.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •121. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •122. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •123. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •124. Нетипові форми правління.
- •125. Форми державно-територіального устрою.
- •126. Унітарна держава, її різновиди.
- •127. Проста та складна унітарні держави: спільні риси та відмінності.
- •128. Поняття та види автономних утворень.
- •129. Національна і територіальна автономії: порівняльний аналіз.
- •130. Політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
- •131. Поняття та особливості регіоналістичних держав.
- •132. Поняття та конституційно-правові ознаки федерації.
- •133. Види федерацій.
- •134. Принципи утворення федерацій.
- •135. Конституційно-правові засади розподілу компетенції між федерацією та її суб’єктами.
- •136. Конфедерація як специфічна форма правління.
- •137. Поняття і зміст політичного режиму.
- •138. Види політичних режимів.
- •139. Конституційно-правові ознаки демократичного політичного режиму.
- •140. Конституційно-правові ознаки тоталітарного політичного режиму.
- •141. Конституційно-правові ознаки авторитарного політичного режиму.
- •142. Поняття і зміст прямої демократії.
- •143. Форми прямої демократії в зарубіжних країнах.
- •144. Вибори як форма прямого волевиявлення
- •145. Відзив депутата (представника): поняття, сутність.
- •146. Референдум як форма народовладдя: поняття, сутність, види.
- •147. Поняття та сутність народної ініціативи.
- •148. Народне вето: поняття сутність.
- •149. Поняття і соціальні функції виборів.
- •150. Види виборів за опосередкованістю волі виборців.
- •151. Чергові і позачергові вибори.
- •152. Загальні і часткові вибори.
- •153. Загальнонаціональні, регіональні та місцеві вибори.
- •154. Прямі та непрямі вибори: порівняльний аналіз.
- •159. Конституційно – правові принципи виборчого права.
- •160. Принцип свободи виборів. Зобовязуючий вотум.
- •161. Виборчі цензи.
- •162. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи.
- •163. Види виборчих систем, критерії відмінності між ними.
- •164. Мажоритарна виборча система, її різновиди.
- •165. Сутність мажоритарної системи відносної більшості.
- •166. Сутність мажоритарної системи абсолютної більшості.
- •167.Сутність мажоритарної системи кваліфікованої більшості.
- •168. Правове регулювання та особливості пропорційної виборчої системи.
- •169. Виборча квота.
- •170. Закриті (жорсткі) і відкриті (гнучкі) виборчі списки.
- •171. Преференційне голосування (система єдиного перехідного голосу).
- •172. Система єдиного неперехідного голосу (напівпропорційна система)
- •173. Особливості мажоритарно-пропорційної виборчої системи.
- •174. Поняття та сутність глави держави.
- •175. Юридичні форми глави держави.
- •177. Функції і повноваження глави держави у зарубіжних країнах.
- •178. Поняття та зміст права вето.
- •179. Види права вето глав зарубіжних держав.
- •180. Інститут контра сигнатури.
- •181. Монарх: особливості конституційно-правового статусу.
- •182. Поняття системи престолоспадкування .
- •183. Види системи престолоспадкування.
- •184. Недоторканність монарха.
- •185. Особливості конституційно-правового статусу президента в зарубіжних державах.
- •186. Способи обрання президентів зарубіжних держав.
- •187. Припинення повноважень президента. Імпічмент.
- •188. Конституційно-правовий статус допоміжних органів та установ при главі держави.
- •189. Поняття парламенту, його сутність.
- •190. Вихідні засади концепції народного представництва.
- •191. Соціальні функції парламенту.
- •192. Структура парламентів зарубіжних країн.
- •193. Зміст представництва верхньої та нижньої палат бікамерних парламентів.
- •194. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •196. Компетенція парламентів зарубіжних держав.
- •197. Форми парламентського контролю за діяльністю уряду.
- •199. Обмеження дострокового припинення повноважень парламентів.
- •200. Конституційно-правовий статус парламентаря.
- •201. Юридична природа представницького мандата.
- •203. Імперативний представницький мандат.
- •204. Парламентський імунітет.
- •205. Депутатський індемнітет.
- •206. Поняття уряду, риси.
- •207. Місце уряду в системі вищих органів державної влади
- •208. Способи формування.
- •209. Парламентський спосіб формування уряду.
- •210. Парламентська інвеститура.
- •211. Позапарламентський спосіб формування уряду.
- •212. Склад і структура урядів.
- •213. Види урядів.
- •214. Коаліційний уряд.
- •215. Уряд національної єдності.
- •216. Службовий уряд.
- •217. Уряд меншості.
- •218. «Тіньовий кабінет»
- •220. Інститут парламентської відповідальності уряду.
134. Принципи утворення федерацій.
Принципи утворення:
територіальний - це США, Бразилія, Мексика, Австрія, Німеччина, Австралія та ін. Так, жоден із 50 штатів США не був утворений за національною ознакою, однак на півдні країни темношкіре населення складає більшість. Тобто тут національний фактор не має значення;
національний - Бельгія, Пакистан. Тут суб’єкти федерація як правило відповідають тій чи іншій національній меншині.
комплексний – одні суб’єкти утворюються за територіальним принципом, а інші – за національним. Канада, Швейцарія.
135. Конституційно-правові засади розподілу компетенції між федерацією та її суб’єктами.
В основі розподілу компетенції між центром і суб’єктами федерації лежить співвідношення 4-ьох елементів: 1) виключної компетенції федерації; 2) виключної компетенції суб’єктів; 3) спільної компетенції федерації і її суб-тів; 4) повноваження, не охоплені жодним з перелічених елементів.
Можна виділити такі основні варіанти розподілу компетенції:
Конституція встановлює виключну компетенцію федерації, а всі інші питання вирішують її суб’єкти, або може бути встановлено, які питання суб-ти федерації не можуть вирішувати (19 пунктів перераховано в Конституції Ефіопії 1994 року).
Встановлюється виключна компетенція суб-тів федерації, в яку федеративні ор-ни не можуть втручатися (к-ція США, Швейцарії).
Конституція встановлює дві сфери компетенції федерації ції та її суб-тів (Аргентина, Канада).
Вказується компетенція федерації, її суб-тів і спільна компетенція(К-ція Індії, 1949 року).
Конституція дає перелік тільки федеральної і спільної компетенції, виключної компетенції суб’єктів не існує (Нігерія).
136. Конфедерація як специфічна форма правління.
Конфедерація - це міждержавне об'єднання з певними, визначеними в установчому акті цілями. Спільні органи, що формуються у конфедерації, наділені обмеженою компетенцією. Держави-члени мають право скасовувати акти цих органів і право виходити з конфедерації. Конфедерація має нестійкий характер, з часом вона або розпадається (Австро-Угорщина), або перетворюється на федерацію (Швейцарія, США).
Конфедерації притаманні такі ознаки:
— це об'єднання суверенних держав на підставі договору;
— відсутність спільної для всієї конфедерації єдиної території та державного кордону;
— відсутність спільної для всієї конфедерації конституції, системи законодавства, громадянства, судової та фінансової системи (у тому числі бюджету);
— наявність спільного конфедеративного органу, який складається з делегатів суверенних держав і має на меті координацію діяльності конфедерації; рішення цього органу не мають обов'язкового характеру для суб'єктів, які можуть відмінити їх дію на своїй території (право нуліфікації);
— відсутність суверенітету конфедерації, кожна з держав зберігає свій суверенітет;
— тимчасовий характер об'єднання (союзу);
— право вільного виходу суб'єктів з конфедерації.
137. Поняття і зміст політичного режиму.
Політиний режим – це сукупність реальних засобів і методів, за допомогою яких здійснюється державна влада, реальний порядок взаємовідносин частин державного механізму.
Політичний режим включає діяльність і органів держави, і партій, і суспільних організацій, і статус громадян. Для науки конституційного права особливе значення має теоретичне визначення змістовної характеристики політичного режиму. Окреслити характерні риси політичного режиму означає встановити на основі яких специфічних критеріїв, теоретичних абстрактних концепцій можна встановити та охарактеризувати певний політичний режим. У зарубіжній літературі такими критеріями є, наприклад: спосіб організації органів державної влади і взаємовідносини між ними; методи їх діяльності; місце і функції політичних партій та інших громадських організацій; характер законодавства; ступінь гарантованості та дотримання прав і свобод громадян; відносини між державою та індивідом; політична доктрина, на якій спирається відповідний політичний режим; ідеологію, яку захищає; соціальна база та ін..