117. Поняття системи престолоспадкування.

118. Види систем престолоспадкування.

• Салічна – престол успадковується лише чоловіками (Японія, Бельгія);

• Кастильська - віддає перевагу чоловікам, хоч визнає право успадкування престолу і за жінками (Великобританія, Данія, Іспанія);

• Австрійська - коли жінки могли успадковувати трон за умов, що в усіх генераціях даної династії немає чоловіків;

• Скандинавська – чоловіки і жінки мають рівні права при успадкуванні престолу (Швеція);

• Мусульманська - коли трон успадковує не визначена особа, а це питання вирішує на свій розсуд шляхетна правляча сім’я (Катар, Кувейт, Саудівська Аравія та ін.);

• Племінна - монарха призначає племінна рада з числа синів покійного вождя (Свазіленд).

119. Республіка як форма правління та її різновиди.

Республіка – це така форма правління, при якій усі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональною представницькою установою і несуть формальну відповідальність за свою діяльність згідно з Конституцією та законодавством. Ознаки республіки:

• народ є суб’єктом, який безпосередньо впливає на формування організації влади;

• вищі державні органи є виборними;

• вищі державні органи обираються на певний строк;

• вищі держані органи функціонують за принципом розподілу влад;

Залежно від статусу глави держави і правового становища парламенту традиційно в літературі виділяють два основних різновиди республіканської форми правління: президентську і парламентську республіки. Інші різновиди:

• змішана республіка (парламентсько-президентська чи президентсько-парламентська);

• суперпрезидентська як різновид президентської;

120.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.

У конституційно-правовій літературі президентську республіку визначають як республіканську форму правління, при якій на чолі держави знаходиться президент, обраний загальним прямим або непрямим голосуванням і який поєднує повноваження голови держави і глави уряду (США, Аргентина, Бразилія, Мексика). Ознаки:

• президент є одночасно главою держави і главою виконавчої влади;

• позапарламентський метод обрання президента;

• суворе розмежування компетенції між вищими органами законодавчої, виконавчої та судової влади;

• президент не має права дострокового розпуску парламенту, так як в них незалежне становище відносно один одного;

• уряду як колегіального органу може й не бути, міністри призначають і звільняються президентом, несучи відповідальність перед ним.

121. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.

Парламентську республіку визначають як таку форму правління, при якій на чолі держави знаходиться виборна посадова особа, але уряд формується і діє лише при тій умові, що він користується довірою (підтримкою) нижньої палати парламенту (або навіть обох палат) (Німеччина, Італія, Португалія). Ознаки:

• Проголошення принципу політичного верховенства парламенту;

• Наявність посади прем’єр-міністра та уряду як самостійного колегіального органу, наділеного широкими владними повноваженнями;

• Відсутність у глави держави значущої влади, як правило виконує представницькі функції та наділений формальними повноваженнями.

• Діє інститут контрасигнатури;

• Принцип політичної відповідальності уряду перед парламентом.

• Парламент формує уряд і сам обирає президента, або ж це відбувається за його активної участі.