Модуль №1 «Конституційне Право Зарубіжних Країн»

1. Предмет сучасної науки конституційного права зарубіжних країн.

Наука зарубіжного конституційного права, будучи складовою частиною загальної науки конституційного права певної країни, має своїм головним змістом вивчення досвіду інших держав із метою як виявлення загальних тенденцій і закономірностей розвитку конституційного права у сучасному світі, так і використання вдалих конституційно-правових рішень, знайдених у цих країнах, аби запобігти допущення помилок. Предмет:

• зміст галузі конституційного права, її окремих інститутів і норм, на основі чого визначаються закономірності розвитку самої галузі;

• практика реалізації конституційно-правових норм та інститутів, що дає змогу сформулювати обгрунтовані рекомендації законодавцю і правозастосувачеві щодо вдосконалення і застосування тих чи інших правових приписів;

• теорії і погляди, розроблені дослідниками конституційного права, тобто сама наука конституційного права у власному розумінні цього слова.

2. Характерні риси предмета науки конституційного права та їх відмінність від порівняльного конституційного права.

3. Система науки конституційного права зарубіжних країн.

До системи науки конституційного права зарубіжних країн входять:

• концепції;

• теорії;

• вчення загально правового та порівняльно правового характеру.

4. Функції науки конституційного права зарубіжних країн.

Функції:

1. пізнавальна – завдяки науці конституційного права зарубіжних країн ми дізнаємось закономірності й тенденції розвитку конституційного права в зарубіжних країнах;

2. критична – виявлення недоліків;

3. прогностична – дозволяє обґрунтовано прогнозувати конституційно-правовий розвиток;

4. прагматична – обґрунтування необхідності введення чи скачування певних інститутів.

5. Методи науки конституційного права зарубіжних країн.

Методи:

1. формально-юридичний – аналіз змісту правової норми;

2. компаративістський (порівняльно-правовий) - на практиці він виявляється у порівняльному аналізі відповідних конституційних норм та інститутів у різних державах світу; цей метод є важливим інструментом виявлення та використання позитивного досвіду, накопиченого в конституційно-правовій сфері окремих країн.

3. історичний - передбачає виявлення історичних обставин, що зумовили конституційно-правові явища, які вивчаються.; досліджується розвиток;

4. соціологічний – дослідження впливу конституційно-правових інститутів на суспільство;

5. статистичний ;

6. структурно-функціональний - допомагає визначити, наскільки теорія тієї чи іншої конституційної системи відповідає її практиці.

6. Джерела науки конституційного права зарубіжних країн.

Джерела:

• всі джерела галузі конституційного права зарубіжних країн ( нормативно-правові акти, конституційно-правовий звичай, судові прецеденти, внутрішньодержавні та міжнародні договори, конституційно-правова доктрина, збірники релігійних прав);

• концепції, теорії, вчення, розроблені дослідниками конституційного права;

• законопроекти;

• нормативно-правові акти, що втратили чинність;

• практика діяльності органів публічної влади.