§ 17. Озера I болота

О з е р а – це значні природні заглибини наи суші,які заповнені водою і не мають звязку з морем. Майже 2% всієї суші зайнято озерами. На території нашої країнизнаходяться найбільше озеро в світі – Каспійське і найглибше – Байкал. Багато озер на північному зоході нашої країни. Не випадково Керелію називають країною тисячі озер.

Здавна людина використовує озера для водопостачання,вони є шляхами сполучення,місцем вилову риби. У ряді озер видовбують цінні корисні копалини: солі,залізні руди,сапропель.

За характером стоку озера поділяють на проточні, стічні i

безсічні. У п р о т о ч н і озера звичайно впадають численні ріки и річки, витікає ж з них одна, a іноді й кілька річок. До цього типу озер належать Ладозьке, Онезьке, Байкал, численні озера Фінлянди.

Озера, які мають стік називають с т i ч н и м и. Стічні озера звичайно бувають i проточними, тобто в них впадають i з них випадають річки. До таких озер можна віднести озеро Севан у Вірменії.

У посушливих областях знаходяться б е з с т i ч н i озера, які не мають стоку, в них річки тільки впадають, але не витікають (Каспійське, Аральське, Балхаш).

Котловини озер за своїм походженням різні. Є озера, котловини яких виникли в результат тектонічних р у х i в. В результаті прогину земних верств або скидів уздовж тріщин опустились окремі ділянки земної кори. Так утворились вели-чезні котловина Байкалу, Танганьики, Ньяси, Верхнього, Гурону, Мічігану, Epi, Онтаріо та інших озер.

Котловини в у л к а н і ч н о г о п о х о д ж е н н я являють собою кратери вулканів або загати, заповнені водою. Taкі озера є на Камчатці (Кроноцьке озеро), у Вірменії (озеро Севан).

Озерні котловини, які утворились під впливом з о в н i ш н i х сил, різноманітні. У долинах piчок — на терасах i в заплаві — часто спостерігаються озера, які мають продовгувату форму. Вони виникли на місці колишніх русел річок (стариці)

Є озера л ь о д о в и к о в а г о п о х о д ж е н н я. Котловини їх утворилися в льодовиковий період, коли, материковий лід, пересуваючись, вииорював величезні западини, які пізніше заповнилися водою. Таких озер багато у Фірлянди, Канада на північному заході нашої країни. Багато які з них витягнуті ланцюжками в напрямі руху льодовиків.

В областях, складених вапняками, доломітами i гіпсом, є котловини озер провального походження; їx називають к а р-с т о в и м и. Багато які з них дуже глибокі, з чистою прозорою водою.

У горах при сильних землетрусах можуть виникнути з а г а т н і озера. У 1911 р. на Памірі під час землетрусу частина гipського хребта була скинута в долину річки; утворилася загата висотою понад 500 м. Вище від неї в долині річки Сарез виникло озеро, яке назвали Сарезьким.

Є багато озерних котловин м і ш а н о г о п о х о д ж е н н я. Наприклад, котловини Ладозького i Онезького озер в основі тектонічні, а потім оброблені льодовиком. Каспійське озеро-море — залишок великого моря, яке колись через Кумо-Маницьку запа­дину сполучалося з Азовським i Чорним морями.

Живлення озер та їx розвиток. Живляться озера в основному підземними водами, атмосферними спадами та водами впадаючих в озера річок.

За складом і кількістю солей розчинених у воді, розрізняють озера прісні, солоні та гірко-солон1. У прфсних озе­ра звичайно розчинених солей менше 1%, в солоних — понад 24%.

Проточні i стічні озера, як правило, прісні, тому що надходження прісної води більше, ніж витрата. Безстічні озера нерідко бувають солоними. Солоні озера знаходяться звичайно в зо­нах степів i пустинь.

До с о л о н и х озер належать Ельтон, Баскунчак в СРСР озеро Мертве на Близькому Сході, Велике Солоне в Північнні Америці. Із солоних озер видиляють озера з великим вмістом соди, наприклад озеро Ван (Туреччина) i деякі озера на півдні Західного Сибipy.

Взимку верхній шар води в озерах охолоджуеться, з глибною температура підвищуеться. При охолодженні поверхней морів нижче 0° озеро вкриваеться льодом. Чим більша солоність води, тим нижча температура її замерзання. \ Озера часто бувають недовгочасними утвореннями на поверхн Землі. Вони розвиваються незалежно від навколишніх умов. Через наноси, як приносить річки й тимчасові потоки i які містять у coбi неорганічні й opганічні речовини, озеро поступово міліє. Kpiм того, на дні озера відкладаються рештки рослин, на які бaгаті саме озеро та його береги. Усе це призводить до поступового його заростання i перетворення на болото.

Болота — діянки земної поверхні, які надмірно зволожені, вкрит вологолюбною та водолюбною рослинністю i мають шар грунту не тонший за 30 см. За умовами живлення i місцезнаходженням болота поділять_ на низинні i верхові. Н и з и н н i живляться переважно підземними водами, багатими на мінеральні речовини; розміщені вони переважно в зниженнях, які постійно або тимчасово затопнюються водою. В е р х о в i болота виникають на малопочленованих вододілах i живляться в основному атмосферними опадами.

Болота займають величезні території — приблизно 10% площі нашоі країни. Великі простори болїі знаходяться в Прліссі (Білорусія), Псковський, Новгородській областях, Мещорі i Захдному Cuбipy. Багато боліт у тундрі.

У болотах видобувають торф, який іде на опалення i виробництво електроенергії. Торф використовується як азотисте добриво. У нашій країні осушують великі площі боліт, їx перетворюють на сільськогосподарські угіддя — луки, поля, городи, на яких вирощують добрий урожай багатьох сільськогосподарських культур.

Запитання i завдання. 1. На контурній карті надпишіть назви найбільших озер світу, підкресленням покажіть, які це озера (проточні, січні, безстічні). 2. За літературними джерелами опишіть озеро Байкал. 3. Поясніть, чому на північному заході Європи багато озер. 4. Покажіть на карті найбільші солоні озера, поясніть походження їx. 5. Обстежте найближче невелике озеро,установить його площу, найбільш глибини, живлення, коливання piвня води за сезонами, строки замерзания води, скресання, товщину льодового покриву, рослиннють i тваринний світ, заростання, використання місцевим населениям. Які проводять заходи по oxopoнi озера? 6. Обстежте найближче болото: до якого типу воно належить, як живиться, охарактеризуйте поверхню (купиняста, бугриста, плоска); яка рослинність вкриваі болото, зберітъ rгербарій болотних рослин. Чи використовується болото в господарських цілях?

Запитання i завдання для практичних poбіт. 1. Розгляньте карту своєї області i вкажітъ, де бере початок ваша річка, які приймає притоки, куди впадає, до якого басейну належить. 2. Опишіть режим вашої річки. Як використо­вується ваша річка, всякому стані знаходиться вода, яких вживають заходів що до охорони її? 3. За літературними джерелами i картою опишіть одну з річок: Волгу, Об, Енісей, Амур та ін. На контурній карті надпишіть найголовніші річки світу, нанесіть вододіли між Атлантичним i Північним Льодовитим океанами, Індійським i Тихим (Головний світовий вододвл). Виділіть, безстічні басейни на материках. 5. Влітку проведіть практичні роботи на місцевій річці: складіть поперечний профіль долини річки (барометричним нівелюванням), опишіть елементи долини річки, подивіться на руслові утворення (відмілини, острови, коси, затоки, протоки). Зверніть увагу на використання річки в місцях спостереження i визначте можливі заходи охорони річки від забруднення.