1. Таблиця

   Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ХНЕУ	Оцінка за національною шкалою
   А	12- 11	5 (відмінно)
   В	10	4 (добре)
   С	9-8
   D	7-6	3(задовільно)
   E	5-4
   FX	3	2 (незадовільно) з можли­вістю повторного складання
   F	2-1	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

   3. Розвиток студентського самоврядування – важливий чинник забезпечення якості вищої освіти.

Ефективність запровадження у вищій школі студентського самоврядування підтверджуєть­ся світовою практикою. Так, наприклад у Польщі є студентський парламент, делегатів якого обирають студенти ВНЗ. Студенти вищих навчальних закладів Франції мають мож­ливість бути представленими у різноманітних органах на всіх рівнях діяльності навчального закладу (Адміністративна Рада, Наукова рада, Рада з питань навчання та університетсько­го життя). Студентські орга­нізації у Великій Британії фун­кціонують у формах студентської спілки, студентського уряду або студентської ради. Схожі форми самоврядуван­ня студентства зарекомендува­ли себе і в багатьох ВНЗ Ук­раїни.

Проте в організації студен­тського самоврядування — на рівні навчальних закладів — є певні недоліки й проблеми. Значною мірою це проявляється в невизначеності ролі органів студентського са­моврядування при вирішенні питань організації навчально­го процесу, призначення сти­пендій, працевлаштування, по­селення в гуртожитки тощо. Не завжди є розуміння і підтримка студентства керів­никами вищих навчальних зак­ладів.

Здавалося б, що відкинув­ши заідеологізовані форми організації, молодь створить нові. Насправді процес вия­вився непростим і неоднознач­ним. На противагу жорстким ієрархічним структурам попе­редніх часів стали створюва­тись осередки з розмитими цілями і хаотичними про­цедурами. Частина сту­дентів зрозуміла студент­ське самоврядування як процес, паралельний діяль­ності університету. Окремі елементи студентського само­врядування, які впроваджуються, не мають впливу на вирі­шення найпростіших питань студентського життя.

Зважаючи на важливість розвитку у вищій школі студентського самоврядування, зміни його статусу із само­діяльного на організоване, з ініціативи Всеукраїнської сту­дентської ради Міністерства освіти і науки було внесено зміни до Закону України «Про вищу освіту» в частині врегу­лювання студентського само­врядування.

Отже, студентське самовря­дування треба розглядати як засіб реалізації студентською громадою своїх прав, обо­в'язків та ініціатив через прий­няття рішень та їх впроваджен­ня з допомогою власних ре­сурсів у сфері, що визнається адміністрацією та у співпраці з нею, а також гарантії брати участь через своїх представ­ників у вирішенні питань, що стосуються студентства.

Говорячи про студентське самоврядування, неминуче по­стає питання щодо його ко­рисності для студента, навчаль­ного закладу, роботодавця тощо. А тому спробую визначити їх.

Перше. Чому студентське самоврядування потрібне сту­денту? Це — практична школа для тих, хто хоче спробу­вати себе як адміністратор, координатор, керівник групи; можливість реалізувати сусп­ільно  корисні  проекти та ініціативи, що сприятиме не тільки саморозвитку, а й роз­витку громади; постійне вдос­коналення комунікативних на­вичок; самоврядування — це шлях до громадянського сус­пільства, коли громада (уні­верситетська спільнота) вису­ває своїх лідерів і вчиться кон­тролювати їхні дії;

Друге. Чому студентське са­моврядування потрібне навчаль­ному закладу? Ефективне сту­дентське самоврядування сприяє гармонійному розвит­ку навчального закладу; саме завдяки студентському само­врядуванню навчальний заклад може відчути себе єдиною корпорацією, де панують партнерські стосунки, атмосфера взаємодії та взаєморозуміння; завдяки студентським ініціати­вам можна визначати нові на­прями розвитку поза навчальної діяльності, вдосконалюва­ти навчальний процес, не зу­пинятися на досягнутому, на­вчаючи навчатися самим; роз­винуте та активне студентське самоврядування може стати додатковим фактором, що впливає на вибір абітурієнтом навчального закладу; якщо студентське самоврядування розглядається керівництвом навчального закладу як не­від'ємна частина навчально-виховного процесу, то гаран­тується набуття навичок прак­тичної діяльності й стажуван­ня, на відсутність яких часто нарікають випускники та ро­ботодавці.

Третє. Чому випускники уні­верситетів з розвинутим студен­тським      самоврядуванням потрібні        роботодавцям?

Відповідь полягає в тому, що роботодавці орієнтуються на якісну робочу силу, а студен­тське самоврядування сприяє: виробленню навичок і вмінь; призвичаєнню до самодисцип­ліни і формуванню почуття відповідальності; розумінню корпоративних правил.

Маючи своє пред­ставництво у вчених радах та органах громадського само­врядування, студенти можуть реально впливати на рівень організації навчального проце­су та Його забезпечення, а отже, й на якісті освіти.

Заключення

Наша країна проходить тяжкий та тернистий шлях державного та громадянського становлення. Реалізується стратегія забезпечення прискореного та випереджального, інноваційного розвитку освіти та науки, створюються умови для самоствердження та самореалізації особистості впродовж життя.

Проблема формування професійної компетентності, зокрема її роль у формуванні особистості та професійній підготовці фахівця, широко відображена в науковій літературі, що свідчить про її актуальність і важливий статус. Урахування специфіки професійної підготовки економісітів, що характеризується надзвичайною складністю та великим обсягом загальнопрофесійних і професійно орієнтованих знань, тривалістю становлення фахівця і багаторівневим характером організації підготовки, потребує перебудови основних компонентів традиційної педагогічної системи.

Реформа освіти в Україні є складовою процесу адаптації національної освітньої системи до змін, що відбуваються останні двадцять років у країнах Європи та світу і пов'язані з усвідомленням важливості та пріоритетності знань, як рушія суспільного добробуту громадян та прогресу в цілому.

Список літератури

1. Ніколаєнко С. Якість вищої освіти в Україні: погляд у майбутнє. Вища школа. Науково-практичне видання. - №2,2006 р. - С.3-23

2. Пономаренко В. Економічний університет - концептуальні засади розвитку. Новий колегіум. - №3,2006 р. - С.3-16

3. Пономаренко В. С. Афанасьєв М. В. Збірник навчальних програм освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямом «Економіка і підприємництво». -Харків: Вид. ХНЕУ, 2006. - 560 с. - Кн.1.2

4. Інтеграція вищої економічної освіти у Європейський освітній простір. Тематичний збірник нормативно-правових документів.(Укл. Афанасьєв М. В.)- -Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. - 144с.

5.Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002р. № 2984-ІІІ