- •3. Основні тенденції розвитку міжнародних відносин в повоєнний період. Докорінні зміни у повоєнному світоустрої
- •2. Початок “холодної війни” і виникнення військово-політичних блоків у Європі і Америці.
- •9. Радянсько-югославський конфлікт.
- •10. Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства.
- •12. «Празька весна» 1968 р. Втручання країн овд у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва.
- •7. Втручання Франції в Індокитаї та його наслідки. Утворення дрв. Боротьба в'єтнамського народу проти французької агресії
- •Китай і сша
- •8. Американська агресія у в'єтнамі. Паризька угода.
- •Паризька угода
- •15. Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт.
- •16. Крах мандатної системи на Близькому Сході. Утворення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльська війна 1948 рр.
- •19. Об'єднання Німеччини
- •17. Утворення нато, основний зміст Північноатлантичного договору.
- •18. Нато як один з найголовніших компонентів біполярної системи мв (50-80рр)
- •20. Трансформація нато наприкінці 80х- у 90х рр. Розширення нато на Схід у 90-х рр. Хх ст.
- •21. Західноєвропейська інтеграція у 50-х рр.
- •22. Еволюція єес в 60-80 рр.
- •23. Підписання Маастрихтського договору. Утворення єс.
- •24. Міжурядова конференція єс 1996-1997рр. Амстердамський договір.
- •1) Питання економічного та валютного союзу єс (“зона євро”).
- •2) Питання розширення єс.
- •3) Надання єс військового виміру.
- •26. Суецька криза 1956 року.
- •27. Шестиденна війна та її наслідки.
- •28. Кемп-девідський процес та його наслідки
- •29. Проблема безпеки Перської затоки в мв хх ст. Кувейтська криза
- •Кувейтська криза: коротка довідка
- •Історичні коріння та причини кризи в Перській затоці.
- •Утворення антиіракської коаліції.
- •Політика срср.
- •Роль оон у врегулюванні кризи.
- •30. Мв на Близькому Сході у 90-х рр. Хх ст.
- •13. Заключний етап нбсє у Хельсинкі.
- •14. «Нова східна політика» фрн. Становлення дипломатичних відносин між срср та фрн
- •18 Вересня 1973 р. Ндр і фрн стали членами оон.
- •11. Зміни у взаєминах провідних держав Європи і Америки в іі пол. 1950-х – на поч. 60-х рр.
- •4. Утворення двох німецьких держав
- •5. Громадянська війна в Китаї та проголошення кнр.
- •6. Війна в Кореї та її наслідки.
- •Північна Корея
- •Південна
- •13. Причини і поточні наслідки ґлобальної війни проти тероризму початку ххі ст. (Продовження).
27. Шестиденна війна та її наслідки.
Наприкінці 60-х років конфронтація по лінії Схід-Захід після відносної стабілізації в Європі перекинулася на Близький Схід. СРСР посилював політичну й військову підтримку радикальним, «антиімперіалістичним» режимам арабських країн. США зробили ставку на Ізраїль і так звані помірковані арабські режими.
Обидві наддержави були заінтересовані в гарантованому й стабільному каналі для збуту зброї, яким і став Близький Схід.
Одним з винуватців війни на Близькому Сході виступив Ізраїль, який проголосив мету створення «Великого Ізраїлю» (Ерец Ізраель), що мав включити території ряду арабських країн. Ізраїль отримував сучасну зброю з Великобританії, Франції та ФРН, а з 1962 р. зі США, створював власну військову промисловість.
Водночас непримиренну позицію щодо самого факту існування Ізраїлю займали арабські країни, які висунули гасло: «скинути Ізраїль у море».
СРСР закликав арабські країни створити спільний фронт проти Ізраїлю, ядром якого мали стати Єгипет, Сирія, Ірак та Алжир.
Арабські країни вжили відповідних заходів. Раніше, в листопаді 1966 р., Сирія підписала з Єгиптом пакт про спільну оборону. Наприкінці травня й на початку червня 1967 р. аналогічні угоди з Єгиптом підписали Йорданія і Ірак. Про свою готовність прийти на допомогу в разі ізраїльської агресії заявили уряди Алжиру, Кувейту, Ємену, Лівії та Судану.
Протягом п'яти днів війська 00Н покинули Єгипет, а їхні позиції зайняли єгипетські збройні сили. 22 травня президент Г. А. Насер оголосив про закриття Акабської затоки для ізраїльських та інших суден, що доставляють в Ізраїль стратегічні вантажі. Цей захід серйозно вразив інтереси Ізраїлю, враховуючи той факт, що він одержував морським шляхом 80 % свого імпорту нафти та інших життєво важливих продуктів.
Виведення з Сінаю військ 00Н і тимчасове закриття Акабської затоки, ланцюг ворожих Ізраїлю дій з боку арабських країн стали приводом для розв'язання воєнних дій.
Вдосвіта 5 червня 1967р. Ізраїль без оголошення війни напав на Єгипет, Сирію та Йорданію. Війна була короткою, майже блискавичною й дістала назву «шестиденної». Ізраїльські винищувачі завдали бомбового удару по авіабазах Єгипту й Сирії, ліквідувавши майже всі бойові лггаки цих країн. Потім сухопутні війська Ізраїлю перейшли в наступ і окупували найважливіші стратегічні райони — Сінайський півострів на півдні, Голанські висоти на півночі, Західний берег річки Йордан на сході. її Незважаючи на ухвалення Радою Безпеки 00Н 6,7 червня резолюцій про негайне припинення вогню, ізраїльська армія продовжувала бойові дії. Радянський Союз зажадав від Ізраїлю негайно припиняти воєнні дії й вивести війська за лінію перемир'я. 10 червня радянський уряд інформував уряд Ізраїлю, що в разі продовження бойових дій СРСР спільно з іншими миролюбними країнами вживе необхідних заходів для припинення агресії.
10 червня Радянський Союз розірвав дипломатичні відносини з Ізраїлем, утративши тим самим канал взаємодії з одною зі сторін конфлікту. Ввечері 10 червня бойові дії були припинені.
Єгипет, Сирія та Йорданія отримали значну фінансову допомогу від нафтодобуваючих арабських країн для подолання економічних труднощів, викликаних війною й окупацією арабських територій. Арабські країни продовжили політику бойкоту Ізраїлю.