- •Лекція №12 Тема: Система інформаційного забезпечення управлінської діяльності
- •Література
- •Поняття “інформації” та її властивості.
- •2. Види соціально-педагогічної інформації та принципи
- •3. Методи аналізу інформації:
- •4. Принципи формування системи інформаційного забезпечення управління
- •5. Блоки інформаційної діяльності директора
- •Блок «Організація навчально-виховного процесу»
- •Блок «Виховна робота»
- •Блок «Науково-методична робота»
- •Блок «Охорона життя та здоров'я»
- •Блок «Робота з кадрами»
- •Блок «Робота з батьками та громадськістю»
- •6. Система інформаційного забезпечення управління За в. С. Татьянченко
2. Види соціально-педагогічної інформації та принципи
її добору (за Л. М. Калініною)
Для комплексного, системного підходу до управління, для формування та удосконалення інформаційної системи необхідна класифікація інформації. Слід зазначити, що класифікація є важливим прийомом аналізу інформаційного забезпечення управління.
Інформацію можна класифікувати за різними ознаками, кожна з яких визначає характер використання інформації у процесі управління.
Розглянемо класифікацію видів соціально-педагогічної інформації та принципи її добору, запропоновані Л. М. Калініною.
В основу класифікації покладено такі ознаки: зміст, вид управління, джерело надходження, ступінь обов'язковості виконання, хронологія надходження, призначення, спрямованість руху, способи роботи з інформацією, рівень якості, ступінь обробки.
1. За змістом управлінська інформація спрямована на ефективну реалізацію управлінських функцій і поділяється на такі види:
організаційна,
аналітична,
планова,
контрольно-облікова та ін.
2. За видом управління інформація поділяється на
оперативну і
стратегічну (тематичну і підсумкову).
Для оперативного управління керівникові необхідні відомості про стан керованого об'єкта в будь-який час, що забезпечують об'єктивну оцінку в процесі його функціонування.
Оперативна інформація за термінами подання поділяється на
щоденну,
щотижневу,
щомісячну,
щосеместрову та ін.
Стратегічну інформацію керівник закладу використовує у процесі визначення напрямків розвитку закладу на найближчий період і на майбутнє, а також для визначення специфіки управління різними структурними підрозділами, педагогічних процесів, систем.
3. За джерелом надходження інформація поділяється на
зовнішню і
внутрішню.
Зовнішня інформація складається з відомостей про навколишнє середовище і характер його взаємодії з освітнім закладом.
Внутрішня інформація виробляється в освітньому закладі й містить відомості про діяльність усіх його підсистем та про зміни, що в них відбуваються.
4. За рівнем обов'язковості виконання інформація поділяється на
директивну — неухильну для виконання;
рекомендаційну, яка надає виконавцям свободу ' вибору, може містити докладні методичні рекомендації й призначена допомагати виконувати функціональні обов'язки та визначати завдання;
шуми, які містять відомості, що доходять до системи і керують її поведінкою незалежно від волі суб'єкта управління.
5. За хронологічною основою інформація поділяється за строками її подання до закладу освіти (до певної дати; за певний відрізок часу — місяць, півріччя, рік) і строками дії
(короткострокова і
довгострокова).
6. За призначенням інформація поділяється на
довідкову,
ознайомлювальну,
попереджувальну, статистичну, про кадри.
7. За напрямками руху інформація буває:
пряма (низхідна) — управлінські дії суб'єкта управління;
зворотна (висхідна) — що надходить до суб'єктів управління про стан об'єкта управління;
зустрічна, взаємна, вхідна, вихідна.
8. Відповідно до способів роботи з інформацією вона поділяється:
за способом порівняння —
хронологічна й одномоментна;
2.за способом подання матеріалу
-текстова,
графічна, знакова,
звукова, матрично-числова;
3.за способом передавання — усна, письмова, друкована, комбінована, аудіовізуальна та ін.
9. За рівнем якості інформацію поділяють залежно від: компетентності джерела (інформація педагога, спеціаліста та ін.); точності (вірогідна, надійна, приблизна, своєчасна, фіксована, нефіксована і т. ін.); значущості (основна, супровідна); форми (структурна, систематизована, несистематизована); ступеня усвідомлення педагогічних явищ (абстрактна, ілюстративна, аналітико-узагальнена).
6. Метод оперативного розбору щойно проведеного заходу за допомогою його учасників.
7. Ретроспективний — бесіди з випускниками минулих років щодо оцінки діяльності школи.
8. Ведення записів у щоденнику.
