6. Основні способи перевірки діяльності вчителів

1. Вибіркове відвідування уроків. Директор або заступник директора за своїм особистим планом відвідують уроки вчителів. Можливості способу: встановити, як за звичних обставин працює вчитель, як готується до уроків, які стосунки з дітьми тощо.

2. Тематичне відвідування уроків. Керівник відвідує цикл уроків з певної теми. Можливості способу: визначитись із достоїнствами та недоліками в роботі вчите­ля, дати кваліфіковані поради, вивчити досвід роботи.

3. Паралельне відвідування уроків. Керівник відвідує уроки вчителів у пара­лельних класах з однієї теми. Можливості способу: зробити висновки про індиві­дуальний стиль роботи, індивідуальний почерк, доцільність використання пев­них методів навчання.

4. Комплексне відвідування уроків у певному класі. Керівник протягом на­вчального дня (4—5 уроків) присутній на уроках в одному класі. Можливості способу: перевірити, проаналізувати систему вимог учителів, зробити висновки щодо навантаження учнів.

5. Відвідування уроку разом із спеціалістом. Керівник у разі сумнівів або з метою більш глибокого вивчення роботи вчителя запрошує спеціаліста вузького профілю (вчитель даного предмета, керівник методичного об'єднання, методист райво). Можливості способу: зіставити свої уявлення про оптимальний рівень учителя з реальним.

6. Відвідування уроку за запрошенням вчителя. Керівник відвідує «відкри­тий» урок, щоб подивитись на роботу вчителя в оптимальних умовах, проаналізу­вати перспективи самоконтролю. Можливості способу: зіставити свої уявлення про оптимальний рівень учителя з реальним.

7. Відвідування уроку з опитуванням учнів або письмовими роботами напри­кінці. Керівник заздалегідь повідомляє вчителя про свої наміри, просить його підготувати контрольні питання для перевірки засвоєного учнями на уроці (або готує завдання сам), у разі необхідності — вносить корекцію. Можливості спосо­бу: оцінити ефективність методів уроку, визначити ступінь засвоєння змісту уро­ку учнями.

8. Перевірка шкільної документації. Можливості способу: перевірити вико­нання програм, нормативів, обов'язковість, акуратність вчителя.

9. Проведення бесід з учителем. Можливості способу: двостороннє обговорен­ня питань, узгодження позицій та результатів, визначення перспектив.

10. Тестування вчителів на предмет загальнопедагогічних, фахових знань та умінь. Можливості способу: встановлення реального рівня компетентності.

11. Анкетування вчителя, колег, учнів, батьків. Можливості способу: виявити особливості вчителя, ставлення до нього, його статус, своєчасно коригувати імідж.

У НВК № 96 м. Харкова (директор В. Ф. Гриценко) виокремлюють класно-урочний контроль.

Класно-урочний контроль

Класно-урочний контроль передбачає вивчення діяльності великої групи вчи­телів, які ведуть навчально-виховну роботу з учнями одного класу (система опи­тування, робота над помилками, забезпечення єдиних вимог до характеру і обся­гу домашніх завдань тощо); рівень знань, умінь, навичок учнів; психологічний клімат в учнівському колективі.