37. Порівняння літичного і лізогенного циклів розвитку бактеріофагів.

Є два типи розвитку бактеріофагів – лізигенний та ліричний. При літичному циклі розвитку після потрапляння вірусного геному до

бактерії він вбудовується у геном бактерії і синтезуються вірусні компоненти. Після збірки вірусних часток бактеріальна клітина

лізується і гине, а бактеріофаги виходять назовні. При лізигенному циклі розвитку після потрапляння вірусної частки до бактерії і

синтеза вірусних компонентів бактерія не руйнується і продовжує синтезувати вірусні білки. Така заражена бактерія може жити

протягом довгого часу і розмножуватися, причому геном віруса, вбудований до бактеріального геному реп лікується і передається до

дочірніх клітин. У дочірніх клітин даний вірус також може синтезуватися.

38. Роль клітинного імунітету у відповіді на вірусну інфекцію

Основним механізмом противірусного імунітету є імунні клітинні реакції, що здійснюються Т-ефекторами. Головну роль в цих

клітинних реакціях відіграють Т-кілери, які розпізнають заражену клітину в організмі, і викликають її цитоліз. В результаті організм

звільнюється від клітин що продукують інфекційних вірусних нащадків. Індуковані вірусним антигеном Т-лімфоцити набувають

властивості розпізнавати вірусний антиген що знаходиться на поверхні заражених клітин. Т-лімфоцити володіють високою

специфічністю, проте вона є відносною і варіює у різних таксономічних групах. Впливовим фактором у противірусному імунітеті є

макрофаги. Вони приймають участь в імунній стимуляції, розпізнаванні антигену, регуляції проліферації, диференціації лімфоцитів.

Крім того вони є активними помічниками в деструкції і видаленні з організму чужерідних антигенів. Цитотоксична активність

макрофагів має неспецифічний характер. клітинного імунітет - Основним механізмом противірусного імунітету є імунні клітинні реакції, що здійснюються Т-ефекторами. Головну роль в цих клітинних реакціях відіграють Т-кілери, які розпізнають заражену клітину в організмі, і викликають її цитоліз. В результаті організм звільнюється від клітин що продукують інфекційних вірусних нащадків. Індуковані вірусним антигеном Т-лімфоцити набувають

властивості розпізнавати вірусний антиген що знаходиться на поверхні заражених клітин. Т-лімфоцити володіють високою

специфічністю, проте вона є відносною і варіює у різних таксономічних групах. Впливовим фактором у противірусному імунітеті є

макрофаги. Вони приймають участь в імунній стимуляції, розпізнаванні антигену, регуляції проліферації, диференціації лімфоцитів.

Крім того вони є активними помічниками в деструкції і видаленні з організму чужерідних антигенів. Цитотоксична активність

макрофагів має неспецифічний характер.