- •Тема 1. Конституційне право україни як галузь українського права.
- •Поняття, предмет і система конституційного права України (далі кпу).
- •Конституційно-правові норми та конституційно правові відносини
- •Кпу як наука та навчальна дисципліна.
- •Джерела конституційного права України.
- •Тема 2. Теорія конституції україни.
- •Поняття, сутність та юридична сила Конституції;
- •Історичний розвиток конституційних актів України;
- •Загальна характеристика структури, змісту та особливості чинної Конституції України.
- •Історичний розвиток конституційних актів України.
- •3. Загальна характеристика структури, змісту та особливості чинної
- •Тема 3. Основи конституційного ладу україни.
- •Конституційні основи суспільного ладу України.
- •Конституційні основи державного ладу України.
- •4. Державні символи і відзнаки України.
- •Тема 4. Конституційно-правовий статус людини, громадянина
- •Громадянство України як конституційний інститут.
- •Конституційно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •Система конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні та обов’язки громадян України.
- •Конституційно-правові гарантії здійснення прав і свобод людини та громадянина в Україні.
- •Тема 5. Конституційно-правові форми народовладдя в україні.
- •Референдум як основна форма прямого народовладдя в Україні.
- •Народне обговорення та інші форми народовладдя в Україні.
- •Тема 6. Конституційна системаі статус органів державної влади в україні.
- •Конституційний статус і повноваження органів законодавчої влади в Україні.
- •Конституційно-правовий статус постійних комісій та інших органів Верховної Ради України.
- •Правовий статус народного депутата України.
- •Система і повноваження органів державної виконавчої влади в Україні.
- •Інститут Президентства в Україні.
- •Система судоустрою України.
- •Конституційний суд України.
- •Конституційно-правовий статус органів прокуратури України.
- •Тема 7. Територіальний устрій та місцеве самоврядування в україні.
- •Конституційний статус Автономної Республіки Крим.
- •Поняття, система та порядок формування органів місцевого самоврядування в Україні.
- •Повноваження і гарантії діяльності місцевого самоврядування в Україні.
Тема 7. Територіальний устрій та місцеве самоврядування в україні.
Конституційно-правові основи територіального устрою України.
Конституційний статус Автономної Республіки Крим.
Поняття, система та порядок формування органів місцевого самоврядування в Україні.
Повноваження і гарантії діяльності місцевого самоврядування в Україні.
Конституційно-правові основи територіального устрою України.
Територія — одна з основних ознак держави, що визначає простір, на який поширюється суверенітет і влада держави. Під територією розуміють не тільки сухопутну її частину, а й водний і повітряний простір над ними.
Для належної організації держави й управління її територією важливе значення має форма державного устрою країни. Слід розрізняти поняття «державний устрій» і «територіальний устрій».
Під державним устроєм розуміється політико-територіальна організація держави, характер взаємовідносин держави в цілому та її складових.
Територіальний устрій України — це внутрішній її поділ на певні територіальні частини, співвідношення держави в цілому з її складовими частинами.
У світі немає такої держави, територія якої не поділялася б на певні частини. Навіть найменші країни мають поділ своєї території. Територіальний устрій дає відповідь на питання про те, як організована територія держави, з яких частин вона складається, який їх правовий статус, як будуються взаємовідносини центральних органів з місцевими.
Територіальному устрою присвячений IX розділ Конституції України. Сутність територіального устрою України відбивається в його принципах, які визначені в Конституції України (ст. 132). До них належать: єдність та цілісність державної території; поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади; збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів.
З територіальним устроєм безпосередньо пов'язана форма державного устрою. Форми державних зв'язків бувають різні. Сучасні держави за формою устрою поділяються на унітарні (прості) та федеративні (складні).
Унітарна держава — (унітарний - від лат. unitas - єдність) проста за своїм устроєм держава, у складі якої відсутні самостійні державні утворення і яка має тільки адміністративно-територіальний поділ. Унітарна держава може включати автономії (наприклад, в Україні - Автономна Республіка Крим). Отже це держава, яка є єдиною, тобто до складу якої не входять інші держави. її територія становить єдине ціле, а поділяється вона лише на адміністративно-територіальні одиниці. Унітарна держава має спільні для всієї країни органи влади (такі як парламент, уряд, верховний суд), функції яких поширюються на всю територію. В унітарних державах діє, як правило, єдина система законодавства.
У противагу Унітарній державі існує Федеративна держава — (лат. foederatio — об'єднання, союз) — форма державного устрою, за якої вищі територіальні одиниці держави мають певну юридично визначену політичну самостійність, чим відрізняються від звичайних адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави. Складові частини федерації - це своєрідні державоподібні утворення, які називають суб’єктами федерації, а територія федерації складається з територій її суб'єктів. Отже це держава, яка створена в результаті і добровільного об'єднання двох або кількох держав чи то внаслідок приєднання до держави території зі збереженням їх певної державної відокремленості, чи то в результаті автономізації територіальних одиниць, що дедалі зростає, й набуття ними суттєвої політико-правової самостійності.
Адміністративно-територіальний устрій України — це обумовлена географічними, історичними, економічними, етнічними, соціальними, культурними та іншими чинниками внутрішня територіальна організація держави з поділом її на адміністративно-територіальні одиниці.
Конституцією України визначено такі основні засади територіального устрою нашої держави:
єдність та цілісність державної території;
поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади, що означає розподіл компетенції між вищими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, культурних та інших особливостей.
Слід зазначити, що адміністративно-територіальний устрій відіграє важливу роль у державі:
з урахуванням його особливостей побудована система державних органів і місцевого самоврядування;
він сприяє ефективному управлінню економікою і соціально-культурним будівництвом на певній території та забезпеченню збалансованості соціально-економічного розвитку областей;
дає змогу враховувати побажання населення в розв’язанні питань територіального поділу та здійснення управління на місцях.
У ст. 133 Конституції України визначено, що систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, 24 області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.
Розгляд питань, пов’язаних з адміністративно-територіальним устроєм в Україні, віднесено до компетенції Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування і визначається Конституцією України та Законом України «Про адміністративно-територіальний устрій України».
