Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
итог ЛЕКЦИИ ОКПУ ДЛЯ УЧЕБНИКА.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
427.52 Кб
Скачать

Тема 7. Територіальний устрій та місцеве самоврядування в україні.

  1. Конституційно-правові основи територіального устрою України.

  2. Конституційний статус Автономної Республіки Крим.

  3. Поняття, система та порядок формування органів місцевого самоврядування в Україні.

  4. Повноваження і гарантії діяльності місцевого самоврядування в Україні.

  1. Конституційно-правові основи територіального устрою України.

Територія — одна з основних ознак держави, що визначає простір, на який поширюється суверенітет і влада держави. Під територією розуміють не тільки сухопутну її частину, а й водний і повітряний про­стір над ними.

Для належної організації держави й управління її територією важливе значення має форма державного устрою країни. Слід розрізняти поняття «державний устрій» і «територіальний устрій».

Під державним устроєм розуміється політико-територіальна організація держави, характер взаємовідносин держави в цілому та її складових.

Територіальний устрій України — це внутрішній її поділ на певні територіальні частини, співвідношення держави в цілому з її складовими частинами.

У світі немає такої держави, територія якої не поділялася б на певні частини. Навіть найменші країни мають поділ своєї території. Терито­ріальний устрій дає відповідь на питання про те, як організована тери­торія держави, з яких частин вона складається, який їх правовий статус, як будуються взаємовідносини центральних органів з місцевими.

Територіальному устрою присвячений IX розділ Конституції Укра­їни. Сутність територіального устрою Укра­їни відбивається в його принципах, які визначені в Конституції України (ст. 132). До них належать: єдність та цілісність державної території; поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади; збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів.

З територіальним устроєм безпосередньо пов'язана форма державного устрою. Форми державних зв'язків бувають різні. Сучасні держави за фор­мою устрою поділяються на унітарні (прості) та федеративні (складні).

Унітарна держава — (унітарний - від лат. unitas - єдність) проста за своїм устроєм держава, у складі якої відсутні самостійні державні утворення і яка має тільки адміністративно-територіальний поділ. Унітарна держава може включати автономії (наприклад, в Україні - Автономна Республіка Крим). Отже це держава, яка є єдиною, тобто до складу якої не входять інші держави. її територія становить єдине ціле, а по­діляється вона лише на адміністративно-територіальні одиниці. Уні­тарна держава має спільні для всієї країни органи влади (такі як пар­ламент, уряд, верховний суд), функції яких поширюються на всю те­риторію. В унітарних державах діє, як правило, єдина система законо­давства.

У противагу Унітарній державі існує Федеративна держава(лат. foederatio — об'єднання, союз) — форма державного устрою, за якої вищі територіальні одиниці держави мають певну юридично визначену політичну самостійність, чим відрізняються від звичайних адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави. Складові частини федерації - це своєрідні державоподібні утворення, які називають суб’єктами федерації, а територія федерації складається з територій її суб'єктів. Отже це держава, яка створена в результаті і добровільного об'єднання двох або кількох держав чи то внаслідок приєднання до держави території зі збереженням їх певної державної відокремленості, чи то в результаті автономізації територіальних оди­ниць, що дедалі зростає, й набуття ними суттєвої політико-правової самостійності.

Адміністративно-територіальний устрій України — це обумовлена географічними, історичними, економічними, етнічними, соціальними, культурними та іншими чинниками внутрішня територіальна організація держави з поділом її на адміністративно-територіальні одиниці.

Конституцією України визначено такі основні засади територіального устрою нашої держави:

  • єдність та цілісність державної території;

  • поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади, що означає розподіл компетенції між вищими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

  • збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, культурних та інших особливостей.

Слід зазначити, що адміністративно-територіальний устрій відіграє важливу роль у державі:

  • з урахуванням його особливостей побудована система державних органів і місцевого самоврядування;

  • він сприяє ефективному управлінню економікою і соціально-культурним будівництвом на певній території та забезпеченню збалансованості соціально-економічного розвитку об­ластей;

  • дає змогу враховувати побажання населення в розв’язанні питань територіального поділу та здійснення управління на місцях.

У ст. 133 Конституції України визначено, що систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, 24 області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

Розгляд питань, пов’язаних з адміністративно-територіальним устроєм в Україні, віднесено до компетенції Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування і визначається Конституцією України та Законом України «Про адміністративно-територіальний устрій України».