МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Проектування схеми генплану міста

Методичні рекомендації

до виконання курсового проекту з дисципліни «Планування міст»

для спецiальностi 7.092 103 "Міське будівництво та господарство"

та розрахунково-графічних завдань з дисципліни «Планування міст»

для будівельних спеціальностей

Київ 2006

УДК

ББК

Ц 75

Укладачі: М.М. Дьомін, д. арх., професор

В.В. Леонтович, к. т. н., доцент

О.Д. Міщенко, інженер

Рецензент Є.Є. Клюшніченко, д.т.н., професор

Відповідальний за випуск О.І. Сингаївська, к.арх., доцент

Затверджено на засіданні кафедри міського будівництва, протокол № 7 від 21 березня 2006 року.

Проектування схеми генплану міста.: Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни «Планування міст» для спецiальностi 7.092 103 “Міське будівництво та господарство” та розрахунково-графічних завдань з дисципліни «Планування міст» для будівельних спеціальностей. / Уклад.: М.М. Дьомін, В.В. Леонтович, О.Д. Міщенко – Київ: КНУБА. 2006. - 44 с.

Призначено для студентів спецiальностi 7.092 103 "Міське будівництво та господарство" для закріплення теоретичних положень лекційного курсу, здобуття навичок використання нормативної літератури та засвоєння початкових основ містобудівного проектування.

ЗМІСТ

ПРОЕКТУВАННЯ СХЕМИ ГЕНПЛАНУ МІСТА 1

Київ 2006 1

ЗМІСТ 3

СКЛАД І ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОЕКТНИХ РОЗРОБОК 4

РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ ПЕРСПЕКТИВНОГО НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЇ МІСТА 8

ВИБІР ТЕРИТОРІЇ РОЗМІЩЕННЯ МІСТА ТА ЇЇ 11

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ 11

ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА МІСТА 18

ВУЛИЧНА МЕРЕЖА 23

ПРИСТРОЇ ТА СПОРУДИ ЗОВНІШНЬОГО ТРАНСПОРТУ 28

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТНОГО РІШЕННЯ 31

ОФОРМЛЕННЯ ЗАКІНЧЕНОЇ РОБОТИ 32

ПРОЕКТУВАННЯ СХЕМИ ГЕНПЛАНУ МІСТА 38

Склад і послідовність проектних розробок

Проектування генеральних планів населених місць розпочинається з визначення їх положення в регіональній системі розселення, яке обгрунтовується в схемах та проектах районного планування. Саме тут визначаються головні параметри економічної (містобудівної) бази населених місць, перспективи їх соціально-демографічного розвитку – розрахункова щільність населення, чисельність зайнятих в містоутворюючих галузях, тощо.

Модель перспективних систем розселення складається з 5 рівнів: регіональний, обласний, локальний місцевий та первинний (табл. 1).

Міста з чисельністтю населення 100-250 тис. людей, які згідно офіційній класифікації віднесені до категорії великих міст, являють собою здебільшого центри областей, або центри локальних (міжрайонних) систем розселення.

Зона їх інтенсивного впливу охоплюють територію в радіусі у середньому 90-120 км. Чисельність населення в зоні впливу – 500-800 тис. людей, що слід враховувати при розрахунках місткості установ і підприємств сфери обслуговування населення і визначення місць розташування центрів міжселенного обслуговування в функціонально-планувальній структурі міста-центру.

Розрахункова місткість підприємств центрів загальноміського значення збільшується на 10-15% для обслуговування населення із зони впливу.

На основі заданої чисельності містоутворюючої групи обчислюється перспективна чисельність населення і, відповідно їй, з урахуванням розмірів території промислових підприємств за нормативами визначаються територіальні потреби окремих зон і міста в цілому, тобто складається попередній баланс території.

Функціональне зонування території базується на результатах оцінки природних умов з урахуванням взаємного впливу окремих зон. Вже на початковій стадії встановлюється структурна побудова зони громадсько-житлової забудови- кількість житлових районів і чисельність жителів в кожному з них, розподіл житлового фонду за поверховістю забудови і розраховуються баланси території житлових районів.

Таблиця 1

Рівень системи	Чисельність населення, тис. люд.		Площа території, тис. км2	Радіус зони впливу, км/хв	Функціональний склад елементів соціальної інфраструктури
	центру	зони впливу
Первинний	1-2	0,3-1	0,08-0,12		Місця праці сільсько-господарської спеціалізації, установи сфери громадського обслуговування «повсягден-ого» користування
Місцевий	7-5	8-20	0,3-0,7		Місця праці агропромислово-го профілю, сфери громадського обслуговування. Установи сфери обслугову-вання «частого» користування
Локальний	50-150	50-90	3-5		Розвинений комплекс місць праці помислового профілю. Комплекс установ сфери обслуговування «переодичного» користування
Обласний	100-250	500-800	20-30		Повна сукупність місць праці у сфері промисловості, інформаційного виробництва, управління, обслуговування , розвинений комплекс установ «епізодичного» користування
Регіональ-ний	1000-2000	2000-5000	70-120		Повна сукупність місць прикладу праці у сфері промисловості, інформаційного виробництва, управління, обслуговування , розвинений комплекс установ «епізодичного» користування

Відповідно характеру виробництв з урахуванням зазначених в завданні розмірів території та чисельності кадрів підприємств за рахунок об’єднання споріднених виробництв формуються промислові райони. Одночасно накреслюється принципова побудова залізничного вузла або порту.

При визначеному місцеположенні основних елементів плану здійснюється проектування мережі міських магістралей. Функціональне зонування територій, трасування вуличної мережі і планувальне рішення структурних елементів території громадсько-житлової забудови вирішуються шляхом варіантного проектування.

В відібраному варіанті планувального рішення провадиться деталізація окремих вузлів - детальніше визначаються промислові райони (виділяються окремі виробництва), пристрої залізничного транспорту, розміщуються заклади обслуговування загальноміського значення. складські, комунальні, резервні території та інші. Така послідовність роботи має дещо умовний характер, оскільки вище зазначені процеси практично невід’ємні один від одного, а в дечому потребують паралельного виконання: ігнорування принципових вимог наступних процесів може зробити неповноцінним рішення попередніх. Інакше кажучи, проектування належить вести ітераційним шляхом, внесенням коректив у планувальне рішення, що примушує неодноразово повертатися до раніше виконаних процесів.