
- •1Основні напрями державної політики України у сфері цз
- •2Основні принципи, на яких базується цз України
- •3 Завдання цз України.
- •4 Законодавчі акти України у сфері цивільного захисту
- •5 Характеристика цз, як системи ст.18
- •6. Основні складові підсистеми запобігання нс
- •7Що розуміється під терміном «надзвичайна ситуація»
- •8.Мета проведення офіційної класифікації нс в Україні
- •9Ознаки, за якими здійснюється класифікація нс
- •10Класифікація нс, згідно дк019-2001
- •11.Загрози виникнення нс природного, техногенного та соціально-політичного характеру.
- •12Чинники небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- •13Транскордонні загрози виникнення нс.
- •14Чинники, що можуть сприяти виникненню тероризму.
- •15Сукупність складових єдиної державної системи цз
- •16Структура єдиної державної системи цз
- •17Режими функціонування єдиної державної системи цз
- •18Органи управління єдиної державної системи цз
- •19Підсистеми запобігання нс стр.36
- •20Етапи створення системи цз в Україні
- •21Міжнародне співробітництво України у сфері цивільного захисту та цивільної оборони стр63
- •22Сили цивільного захисту України.Стр. 59
- •23Основні завдання Комісії з питань теб та нСстр.62
- •24Ответстр. 68 или же билет 23
- •25Для чого призначені захисні споруди цивільного захисту стр.71 или 69
- •26Характеристика зс за місцерозташуванням та захисним властивостям стр 71
- •27Показники захисту для сховищ та прУстр 71.
- •28Режими повітропостачання сховищ. Стр.70
- •29Особливості зс у районах розміщення атомних станцій. Стр.72
- •31Склад евакуаційних органів. Мета створення евакуаційних органів.
- •32Повна та часткова евакуація, у яких випадках вона проводиться, що потрібно мати при собі евакуйованому населеню. Основні види забезпечення евакуаційних заходів.
- •33Інженерно-технічні заходи цз, на що спрямовані і що передбачають стр.86
- •34 Групи міст з цз(цо).
- •36 Небезпечні зони у межах міст.
- •37 Мета і засоби радіаційного та хімічного захисту населення і територій.
- •4.6. Радіаційний захист
- •38 Характеристика зон радіаційного забруднення при аваріях на атомних станціях стр.82
- •40Характеристика вражаючих факторів зброї масового ураження
- •41Навести приклади засобів індивідуального і медичного захисту. Дати характеристику їх захисним властивостям стр.100
- •42Принципи надання психологічної допомоги при виникненні нс. Дати визначення поняттю «психологічна профілактика». Стр.110
- •4.13.1. Мета, завдання, принципи психологічної допомоги при нс
- •43Складові регулювання безпеки Стр.114
- •44Основні заходи захисту населення і територій у сфері цз. Стр.119
- •45Заходи по основним напрямам підвищення стійкості фунціонування об’єктів економики стр.135
- •46У чому полягає необхідність підвищення стійкості фунціонування об’єктів економики Стр.136
- •47 Життєзабезпечення населення під час нс, характеристика та методи. Стр.139 просмотриответ, можитбытьлишнее
- •48Життєзабезпечення населення під час нс, характеристика та методи. Стр.144
- •49Фінансування заходів з ліквідації нс стр.151
- •50Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економики. План локалізації аварійних ситуацій, на яких об’єктах господарювання необхідно, згідно законодавства, розробляти плас стр. Не нашел
16Структура єдиної державної системи цз
З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері ЦЗ населення і територій від НС в Україні відповідно до закону [10] створена Єдина державна система цивільного захисту населення і територій (ЄДС ЦЗ). ЄДС ЦЗ - це сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері ЦЗ.
ЄДС ЦЗ є складовою національної безпеки, а виконання її завдань - важливим обов'язком органів виконавчої влади всіх рівнів.
смотр с стр. 55
17Режими функціонування єдиної державної системи цз
Режими функціонування ЄДС ЦЗ
Залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабу НС у межах конкретної території за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, міської ради встановлюється один з таких режимів функціонування ЄДС ЦЗ: повсякденного функціонування, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, воєнного стану.
Режим повсякденного функціонування ЄДС ЦЗ встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (в тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.
Режим підвищеної готовності ЄДС ЦЗ встановлюється в разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (у тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за наявності загрози виникнення НС.
Режим надзвичайної ситуації ЄДС ЦЗ встановлюється у разі виникнення та під час ліквідації наслідків НС.
Режим надзвичайного стану встановлюється відповідно до [7 ].
Режим воєнного стану, порядок підпорядкування ЄДС ЦЗ військовому командуванню визначаються відповідно до [8 ].
Основні заходи, що реалізуються ЄДС ЦЗ.
У режимі повсякденного функціонування органи управління, сили і засоби ЄДС ЦЗ:
забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;
розробляють і виконують науково-технічні програми щодо запобігання надзвичайним ситуаціям і зменшення можливих втрат;
здійснюють заходи щодо забезпечення безпеки і захисту населення під час НС;
забезпечують підготовку органів управління до дій у надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях, організовують навчання населення з поводження із засобами захисту в таких ситуаціях;
створюють і поновлюють матеріальні резерви для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
проводять постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.
У режимі підвищеної готовності органи управління ЄДС ЦЗ:
надають оперативну допомогу органам і структурам, причетним до забезпечення ЦЗ, в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;
формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення НС,
готують пропозиції щодо її нормалізації;
посилюють спостереження і контроль за ситуацією на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування можливості виникнення НС та їх маштабів;
розробляють заходи із захисту населення і територій в умовах НС;
приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби, уточнюють плани їх дій та направляють їх у разі потреби в район загрози виникнення НС;
здійснюють заходиіз запобігання виникненню НС.
У режимі НС органи ЄДС ЦЗ:
визначають межі території, на якій виникла НС;
організовують захист населення і територій в умовах НС;
організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків НС, залучають необхідні сили і засоби;
здійснюють безперервний контроль за розвитком НС, становищем на аварійних об'єктах і прилеглих до них територіях;
оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток НС, заходи, які виконуються, та оповіщають населення.
У режимі функціонування у надзвичайному стані здійснюються заходи у відповідності до закону [7].
Надзвичайний стан - це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені законом [7] обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки.
Правовий режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, а також на захист прав і свобод громадян, конституційного ладу при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.
Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких НС, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.
Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим. Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.
Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більш як ЗО діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більше як на 30 діб. Указ Президента України про продовження дії надзвичайного стану набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.
Під час надзвичайного стану держава може вживати заходів, передбачених законом [7], відступаючи від своїх зобов'язань за Конституцією лише настільки, наскільки це вимагається гостротою стану, за умови, що такі заходи не є несумісними з іншими зобов'язаннями за міжнародним правом і не тягнуть за собою дискримінації на основі національності, мови, статі, релігії чи соціального походження.
Такими заходами можуть бути:
встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де запроваджено надзвичайний стан;
обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;
посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також видовищних, спортивних та інших масових заходів;
заборона страйків.