МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ "ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ МЕРЕЖІ"

для студентів усіх форм навчання напряму 6.050903 "Телекомунікації"

ЗАТВЕРДЖЕНО кафедрою "Мережі зв'язку" Протокол № 17 від 06.05.11

Харків 2011

Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни "Телекомунікаційні та інформаційні мережі" для студентів усіх форм навчання напряму 6.050903 "Телекомунікації" / Упоряд.: Ю.М. Бідний, О.М. Буханько - Харків: ХНУРЕ, 2011. - 58 с.

Упорядники: Ю.М. Бідний

О.М. Буханько

Рецензент: проф. Ємельянов В.В.

ЗМІСТ

1981. 25

1. 26

2. 26

3 . 26

4 . 26

5 . 26

6 . 26

7 . 26

8 . 26

9 . 26

10 . 26

КУРСОВА РОБОТА 27

ВСТУП

Відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціальності "Інформаційні мережі зв'язку" узагальненим об'єктом діяльності її випускників є глобальна інформаційна інфраструктура - складна система, що надає користувачам набір телекомунікаційних послуг, які забезпечують відкриту кількість додатків і охоплюють всі види інформації та можливість її отримання в будь-якому місці, будь-якого часу за прийнятою ціною і з прийнятою якістю. Саме при її побудові використовуються інформаційні мережі зв'язку, кожна з яких є сукупністю розосереджених на великій території прикінцевих систем, об'єднаних телекомунікаційною мережею, що забезпечує доступ прикладних процесів кожної з цих систем до всіх інформаційних ресурсів мережі і їх спільне використання.

Це обумовлює особливу важливість професійно-орієнтованої дисципліни "Телекомунікаційні та інформаційні мережі", яка ставить своєю метою набуття студентами знань, вмінь і навичок у галузі аналізу, моделювання і проектування телекомунікаційних та інформаційних мереж. Розв'язанню цих задач для зонових мереж зв'язку і присвячене курсове проектування з даної дисципліни.

Мета курсового проектування полягає в подальшій систематизації, закріпленні та поглибленні теоретичних знань, а також у розвитку в студентів навичок самостійного синтезу, аналізу й оптимізації телекомунікаційних та інформаційних мереж, ознайомленні їх з алгоритмічною і програмною реалізацією відповідних методів.

У результаті виконання курсової роботи студенти повинні:

• навчитися самостійно користуватися необхідною науково-технічною і довідковою літературою;

• придбати навички самостійного розв'язання задач синтезу, аналізу й оптимізації телекомунікаційних та інформаційних мереж;

• освоїти комп'ютерно-орієнтовані методи розв'язання цих задач.

1 Тематика курсових робіт

Теми курсових робіт визначаються змістом розділів програми дисципліни "Телекомунікаційні та інформаційні мережі" та напрямком наукових досліджень кафедри "Мережі зв'язку" ХНУРЕ. Вони можуть містити в собі розв'язання з мережних позицій як окремих задач проектування, так і в цілому проблеми забезпечення якості обслуговуванні в мережах зв'язку.

Студенти можуть виконувати реальні курсові роботи, теми яких рекомендуються кафедрою "Мережі зв'язку" за напрямком НДРС або визначаються вимогами використання у навчальному процесі. В окремих випадках студент може запропонувати свою тему. При цьому йому необхідно обґрунтувати необхідність її реалізації. У більшості випадків тем курсових робіт пропонується синтез, аналіз та оптимізація телекомунікаційних та інформаційних мереж, в яких необхідно забезпечити відповідні умови зв'язності, маршрутизації, надійності та використання пропускних спроможностей мережних каналів.

Вихідні дані до курсової роботи визначаються технічним завданням, яке складається керівником та затверджується завідувачем кафедрою "Мережі зв'язку". Для типових варіантів технічного завдання для зонових мереж зв'язку з комутацією пакетів (додаток А) використовуються наступні вихідні дані (додаток Б).

1. Зона мережі зв'язку, яка співпадає з областю України (додаток А) і містить 10 пунктів (центральний вузол - обласний центр, інші вузли обираються студентами) та множину каналів зв'язку між ними, що забезпечують їх повну зв'язність. Довжина каналів зв'язку між мережними пунктами визначається довжиною відповідних автомобільних шляхів.

2. Забезпечення коефіцієнту зв'язності мережі M > 2 за рахунок синтезу її топології з послідовним використанням алгоритмів Прима, Літтла та метода М- структур.

3. Визначення множини шляхів доставки інформації від центрального вузла до інших вузлів та їх перерізів у синтезованій топології мережі методом побудови дерева.

4. Забезпечення оптимальної маршрутизації по довжині каналів зв'язку або їх надійності для синтезованої М-структури мережі з використанням алгоритму Дейкстри.

5. Вибір пропускних спроможностей каналів за критерієм мінімуму середньої затримки пакетів в мережі при обмеженні на її вартість або за критерієм мінімуму вартості мережі при обмеженні на середню затримку пакетів в ній.

6. Програмна реалізація одного з вищезгаданих методів або алгоритмів проектування зонової мережі зв'язку.

2 СТРУКТУРА, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота складається з пояснювальної записки та графічної частини.

Структура та оформлення пояснювальної записки має відповідати вимогам ДСТУ 3008-95, згідно з якими до його складу входять:

• титульний аркуш (додаток В);

• завдання (додаток Б)

• зміст;

• вступ;

• основна частина;

• висновки;

• перелік посилань;

• додатки.

Крім цього, до пояснювальної записки включають завдання на курсову роботу (за титульним аркушем) та чистий аркуш для рецензії керівника (за додатками).

Пояснювальна записка виконується на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (297х210 мм). Текст пояснювальної записки виконується рукописним способом (чорнилом, пастою темного кольору) або на ЕОМ у редакторі Microsoft Word (шрифт Times New Roman, розмір 14, міжрядковий інтервал одинарний). В останньому випадку до неї додається електронна копія.

Загальними вимогами до пояснювальної записки є чіткість, логічна послідовність викладання матеріалу; доведеність, переконливість рішень, наукова обґрунтованість висновків, рекомендацій та пропозицій. При цьому використовуються терміни, позначення та визначення, що вживаються в дисципліні "Телекомунікаційні та інформаційні мережі" і попередніх курсах, а також у рекомендованій навчальній та спеціальній літературі.

У вступі викладають стан питання, яке є предметом курсового проектування, визначають його мету, задачі та перелік вихідних даних.

Основна частина підрозділяється на розділи з відповідними заголовками. У тексті кожного розділу наводяться топологія та розрахунки відповідних характеристик.

Схеми повинні бути виконані рукописним способом (тушшю, чорним чорнилом, пастою) або комп'ютерними засобами на аркушах із текстом з дотриманням вимог ЄСКД. Використання кальок або ксерокопій не допускається.

Формули, за якими виконуються розрахунки, наводяться у тексті повністю з роз'ясненням літерних позначень. Під час підстановки числових значень необхідно зазначати їх в основних одиницях. Кінцевий результат повинен бути розрахований з точністю до трьох позначених цифр.

Якщо окрім літератури, що рекомендується цими методичними вказівками, використовується якась інша, то перед розрахунковою формулою обов'язково робиться посилання на джерело та номер цієї формули в ньому, або вказується сторінка, де вона наведена (наприклад, [11, формула (3.2)] або [11, с.17]), а в переліку посилань подається повна назва джерела (в наведеному прикладі під номером 11).

До основної частини пояснювальної записки типової курсової роботи, як правило, входять такі розділи:

• вступ;

• синтез оптимальних топологій зонової мережі зв'язку;

• визначення множини шляхів і перерізів в синтезованій топології мережі;

• аналіз структурної надійності для синтезованої топології мережі;

• знаходження множини шляхів при оптимальній маршрутизації в мережі;

• вибір пропускних спроможностей каналів мережі;

• алгоритмічне та програмне забезпечення проектування мережі;

• висновки, які повинні містити стислий перелік результатів синтезу, аналізу та оптимізації зонової мережі зв'язку із зазначенням їх відповідності технічному завданню та його вихідним даним, а також із зазначенням переваг і недоліків розглянутих варіантів її побудови.

Графічна частина курсової роботи повинна містити комп'ютерні ілюстрації (слайди з необхідними поясненнями) її основних результатів, що можуть бути розроблені за допомогою будь-якою технології (Microsoft PowerPoint, Macromedia Flash, CorelDraw, Word, PageMaker, Adobe Acrobat, Exel, Photoshop), але перевага надається слайдам, які створені у Microsoft Power Point у вигляді ppt-файлів з наступним роздрукуванням і включенням в додатки.